Мета: оцінка стану соматичного та психічного здоров’я дітей шкільного віку із зони військових дій на сході України. Матеріали та методи. Проведено клініко-інструментальне обстеження 286 дітей віком 7–18 років, із них 209 — із зони антитерористичної операції та 77 дітей-переселенців із Донецької та Луганської областей. Групу порівняння становили 672 дитини того ж віку з Харківської області та м. Харкова. Для визначення особливостей порушень щодо психічного здоров’я у дітей проводилося клініко-психопатологічне дослідження з заповненням спеціальної анкети. Результати. Виявлено, що більшість дітей із зони військових дій на сході України і переселенців мали соматичні та психосоматичні скарги. Отримано дані щодо поліморфізму клінічних симптомів стосовно психопатологічних розладів у даного контингенту із переважанням у клінічній структурі астенії, емоційної лабільності, напруження, підвищеної розумової та фізичної втомлюваності, періодичного головного болю, запаморочень. Висновки. Визначено, що за частотою щодо більшості нозологічних форм стосовно соматичної та психіатричної патології відмінності між досліджуваною групою та популяційним контролем відсутні. Одним із пріоритетних напрямків збереження й укріплення здоров’я дітей за наявності воєнно-конфліктних ситуацій на сході України є необхідність розробки та активного впровадження в практику психопрофілактичних заходів щодо розладів адаптації.

Мета: дати характеристику стану здоров’я дітей із зони антитерористичної операції (АТО) на сході України з кардіоревматологічною патологією і вивчити у них показники стрес-регулюючих систем. Матеріали та методи. Проведено клініко-інструментальне обстеження 126 дітей віком 8–18 років, із них 92 дитини із зони антитерористичної операції і 34 дитини-переселенця з Донецької та Луганської областей. Групу порівняння становили 509 дітей того ж віку з Харківської області і міста Харкова. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем визначали за рівнем кортизолу, ТБК-активних продуктів і дієнових кон’югатів у сироватці крові, адреналіну і норадреналіну в добовій сечі. Стан стрес-лімітуючих систем оцінювали за вмістом серотоніну, відновленого глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази (СОД) у крові і мелатоніну в сечі. Результати. У структурі соматичної патології у дітей і підлітків із зони військових дій на сході України кардіоревматологічні захворювання посідають друге місце, перше місце належить хворобам органів травлення. У 34,1 % дітей, які вперше потрапили в клініку інституту, погіршення стану здоров’я настало на тлі психоемоційного напруження і відсутності умов для лікування за основним місцем проживання. У структурі скарг пацієнтів переважали астеноневротичні, які вірогідно частіше зустрічалися у дітей першої групи. Також найчастіше діагностували різні психосоматичні розлади, захворювання органів травлення і ендокринопатії. Вивчення стрес-регулюючих систем у дітей із зони АТО виявило деякі відмінності в показниках з урахуванням нозологічної приналежності. Так, у хворих з серцево-судинною патологією відзначалася активація стрес-реалізуючих систем, а у дітей з ревматичними захворюваннями — напруга стрес-лімітуючих систем. Виявлені зміни рівня мелатоніну та активності СОД у пацієнтів із захворюваннями органів кровообігу із зони АТО свідчать про дисбаланс антиоксидантів ферментної і неферментної природи, що може призвести до виникнення оксидативного стресу як однієї зі складових посттравматичного стресового розладу. Таким чином, отримані дані необхідно враховувати при складанні індивідуальних програм відновного лікування дітям і підліткам з кардіоревматологічною патологією із зони військових дій з урахуванням супутньої патології. Висновки. У дітей із зони військових дій виявлено дисбаланс компонентів антиоксидантного стресу, відповідальних за стресостійкість організму до факторів пошкодження. Встановлено активацію стрес-реалізуючих систем при хворобах органів кровообігу і напругу стрес-лімітуючих систем при ревматичних захворюваннях.

The purpose of the research is to justify the necessity for rehabilitative medical and psychological support of schoolchildren from the zone of military conflict with psychosomatic disorders, psychological divergences in conditions of post-traumatic stress of different levels. There were surveyed 286 children of school age who suffered as a result of military conflict in the East of Ukraine. Anxiety, the level of stress, psychological, emotional internal health, the intensity of stress-realizing systems (cortisol, adrenaline, norepinephrine, diene conjugates, thiobarbituric acid-active products) and stress-limits of systems (serotonin, methlorinate, recovered glutathione, glutathionoperoxidase, superoxide-midase) were assessed. It is established that in the majority (59.52%) of schoolchildren from the Joint Forces Operation (JFO) zone in both boys and girls an increased level of emotional tension was recorded. It was found that the past stress provokes the activation of stress-regulating systems, the severity of which depends on the intensity of stress. Cortisol, diene conjugates, thiobarbituric acid-active products, reduced glutathione, melatonin play a special role in these processes. Children-migrants have a higher level of certain indices of the stress-realizing system (adrenaline) compared to schoolchildren from the military zone, which confirms the influence of a place of living as an additional stress factor on the child's body. It was found that most of the surveyed children have numerous somatic and psychosomatic complaints, and clinical symptoms are characterized by polymorphism. Among organic and functional disorders, diseases of the digestive, endocrine system, neurotic and non-psychotic disorders of residual-organic genesis dominate. The problem of deteriorating health status of schoolchildren from the zone of military conflict was revealed, a possibility of systematic impact on preservation and strengthening the health of this contingent was justified. The revealed disorders of the psychosomatic health of children from the zone of military conflict require a multidisciplinary approach (consulting and follow-up of specialist-doctors of various profiles) to prevent their progression.

Хвороби кістково-м'язової системи, зокрема суглобів, що об'єднані в XIII класі Міжнародної класифікації хвороб, належать до складних у діагностичному та терапевтичному відношенні і нерідко в дебюті процесу-до неясних захворювань щодо подальшого прогнозу. Серед зазначеної патології Êë³í³÷íà ïåä³àòð³ÿ / Clinical Pediatrics ® саме ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА) залишається найбільш несприятливим щодо перебігу та наслідків захворюванням, бо через 3-5 років від дебюту втрата активного способу життя спостерігається в більшості хворих, а в 50 % пацієнтів-інвалідизація. У дорослих смертність при ревматоїдному артриті сягає 0,5-1,0 % [1, 2]. На сьогодні найбільш

Резюме. Мета. На підставі визначених тенденцій змін стану здоров'я дітей шкільного віку із зони конфлікту на сході України, психологічних особливостей даного контингенту, окреслити принципи їх реабілітації у межах медико-психологічного супроводу для зменшення числа дітей із психосоматичними розладами, психологічними відхиленнями в умовах дії посттравматичного стресу різного рівня. Матеріали та методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 286 дітей шкільного віку, які мешкають на території Донецької і Луганської областей, та переселенців з цих зон. Для кількісного визначення рівня стресу використовували кардіоінтервалографію з подальшим аналізом варіабельності серцевого ритму. Психологічні особливості визначали з використанням методик: багатовимірної оцінки дитячої тривожності, внутрішньої картини здоров'я, тесту М. Люшера. Інтенсивність стрес-реалізуючих систем оцінювали із урахуванням показників: кортизолу, адреналіну, норадреналіну, продуктів ПОЛ; стрес-лімітуючих систем: серотоніну, мелотоніну, відновленому глутатіону, активності глутатіонпероксидази і супероксиддисмутази. Результати. У роботі наведено виявлені в стані здоров'я дітей особливості, характер психологічних відхилень із урахуванням дії психоемоційного стресу. Подано пропозиції стосовно медико-психологічного супроводу та реабілітації даного контингенту. Висновки. Більшість дітей із зони збройного конфлікту має підвищений рівень емоційного напруження, що провокує активацію стрес-регулюючих систем. Зазначене впливає на формування психологічних відхилень та особливостей у стані здоров'я, що потребує проведення реабілітаційних заходів задля попередження розвитку та виникнення загострень патології різних систем організму. Ключові слова: діти із зони військового конфлікту, психосоматичне здоров'я, психологічні відхилення, реабілітація, медико-психологічний супровід.