In this study, we analyze the political discourse of the United States and Europe in terms of linguistic approaches. Among the methods we use are systemic, structural, functional, content analysis, discourse analysis and thesaurus method. Its application took place within the theory of discourse. The study found that the main difference between the political discourses of Europe and the United States are the forms and means of communication, the formats of their distribution and the massive indicators of inclusion of the population (recipient of political discourse) in the communicative interaction. The difference is also the centralization and the levels at which the discourse develops. For example, the focus of political rhetoric on the institution of the U.S. presidency makes the presidential speech a reflection of public opinion. This is not typical of European countries, as pluralism of opinion is widespread there, communication takes place at local, regional, national, and supranational level. In addition, the European identity is in the process of being deeded. However, both discourses have in common the commitment to the values of democracy, but they manifest themselves differently.

The article highlights the trends of the present world, the informatization of society, the intensive development of innovative technologies entails a rethinking of values in art and language environment. Learning a language certainly includes considering a whole range of external circumstances in which it really develops and actively functions: the society that uses the language, its social structure, age difference between native speakers, social status, level of culture and education, place of residence, as well as differences in their speech behavior depending on the language situation. The relevance of the study is determined by the change in human consciousness during the postmodern cultural era, a feature of which is the rethinking of values, the definition of specific trends in the philosophical essence of the postmodern. The study presents the theoretical foundations of postmodern reflection in the social manifestation of speech. Postmodern forms a value attitude to progress as a single unchanging constant, formed throughout historical development. The article examines the conditions of equality of social factors between men and women who choose different strategies of speech behavior, manifested in the models of text construction, use of linguistic means, associations arising in both sexes as one of the aspects of postmodern semantic representation. In the course of the study the concept of "ethnicity" is defined, replacing the concept of "ethnos" and denoting the existence of separate ethnic groups. The study is based on the method of analysis and synthesis, the research, descriptive and scientific method was used to determine the postmodern aspect of the social factor of language variation. The results of the study are the basis for determining the social factor of speech in the context of postmodern society.

Пересада І. В., кандидат філологічних наук, завідувач кафедри германських та східних мов Міжнародного гуманітарного університету Черняєва І. А., кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Військової академії ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНОГО ЗНАЧЕННЯ НІМЕЦЬКОГО ПРЕТЕРІТАЛЬНОГО КОН'ЮНКТИВУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ Анотація. труднощі, які виникають під час перекладу тексту з однієї мови на іншу, пов'язані, серед іншого, невідповідністю лексичних і граматичних структур різних мов. Перекладач перебуває у процесі постійного пошуку найбільш доцільних еквівалентів перекладу. Синонімічна низка різних мов різниться своїми відтінками значень. Підібрати стовідсоткові відповідники іноді стає майже неможливим. Саме тому найголовнішим завданням кожного перекладача є пошук найбільш вдалого синоніма в іншій мові, який покриває більшість значень висловлювання мови-оригіналу. Особливості перекладу лексичних значень ускладнюються також передачею відповідної граматичної категорії.Синонімічні форми можна розподілити на лексичні та граматичні. Може статися так, що в тій чи іншій мові немає взагалі відповідника. В такому разі перекладачі змушенні описово передавати поняття чи навіть винаходити нові слова. таким неологізмом, до речі, є словосполучення у назві статті, а саме -претерітальний кон'юктив, оскільки в українській мові умовний спосіб тільки один, а в німецькій мові він розподіляється на претерітальний, або другий кон'юнктив, та презентальний, або перший кон'юнктив. у статті розглядаються можливості перекладу претерітального німецького кон'юнктиву на українську мову. Для цього було розглянуто найбільш типові випадки вживання другого кон'юнктиву у німецькій мові. Претерітальний кон'юнктив зустрічається як у простих реченнях, так і в складнопідрядних реченнях. Якщо у реченні прийменники часу відсутні, то часове значення можна визначити тільки з контексту. у деяких випадках це може призвести до певних труднощів під час перекладу, тому що контекст не завжди буває однозначним, що призводить до того, що перекладач змушений трактувати текст на свій розсуд. Відсутність певних граматичних відповідників в іншій мові може бути компенсована завдяки лексичним засобам.Ключові слова: претерітальний кон'юктив, лексико-граматичні структури, переклад.