No abstract

The impact of modern digital technologies on the forms and methods of teaching in a modern university has been analysed. The characteristics of massive online open courses are described: they are regarded as a part of the digital and educational environment of a modern university, as well as a universal form of communication between society and the institution. The experience of Zentrums für Hochschullehre (Ukrainian analogue — a teacher training centre), whose employees create massive online courses, is described with the help of general scientific methods and the interview method. The factors that influenced the need to develop massive online courses at the university are substantiated and the philosophy of the university regarding massive online courses is characterised as an opportunity to attract a wide range of students, including potential applicants, who want to receive high-quality modern education. Also, the functions of the team that creates massive open courses are characterised. In the example of the case study of the University of Bayreuth, namely the course “Cellular Polymers”, the production cycle of creating massive open online courses, which consists of eight stages and takes from 8-10 months to a year, is examined in detail. Difficulties that may arise when creating massive open online courses are highlighted. The results of the internal audit of Zentrums für Hochschullehre to determine the effectiveness of massive online courses and the results of the author’s research on the perception of massive online courses by Ukrainian students are described. The interest of young people in taking such courses is proven, and typical problems that arise during training are presented (lack of motivation to complete the course, insufficient knowledge of the language, complex interface of the educational platform, etc.). It is proposed to gradually introduce massive open online courses into the activities of Ukrainian universities, primary recommendations are provided for those teachers who personally want to initiate the process of creating open online courses.

The article is dedicated to the issue of student involvement in higher education quality assurance and evaluation – a vital and highly relevant issue in today’s higher education of Ukraine. Changes instigated by the Law of Ukraine «On Higher Education» of 2014, foresee an active role of students in the formation and evaluation of higher education quality as 1) final beneficiaries, 2) interviewees and participants in accreditation of study programmes, 3) external evaluation experts during study programmes accreditation, as ruled by current legislation. Taking into account the significance of students’ role in quality assurance, it is necessary to find out: how university students interpret quality of higher education and higher education quality assurance; how students perceive their role in the formation and enhancement of higher education quality; to what extend they are ready and committed to influence and improve the quality of higher education. Accordingly, the aim of this article is to investigate students’ opinion on the quality of Ukraine’s higher education. To this end, students’ survey was conducted with the focus on the following: what is quality and quality assurance in students’ opinion; how respondents assess the quality of education in their HEI and in Ukraine in general; whether students can influence the quality of study programmes and quality of higher education; what hinders improvement of study programmes and enhancement of quality of higher education. The survey was conducted in May – October 2020; the respondents were 115 students of five Ukrainian universities (years three and four of bachelor programmes and master students) who volunteered to take part in the survey. The research resulted in the following conclusions:  1) There is no integral, holistic understanding of higher education quality among student community. Representatives of different HEIs interpret higher education quality differently, though in total 60% of respondents interpret quality as « new, relevant information and knowledge». 2) On the whole, respondents value the quality of higher education rather low: only 25% of students regard it as high. At the same time, most of surveyed students rate the quality of their study programme higher, than the quality of higher education in their university or the quality of educational services in Ukraine in general. 3) Students of different HEIs are rather diverse in their interpretation of quality assurance of higher education and choice of different means for quality enhancement. On the whole, respondents give preference to those tools that anticipate active students’ participation in quality assurance, like asking the teacher to change the manner of teaching, or leaving a complaint with student self-government, discussing the quality of teaching in a focus group, or filling in an evaluation questionnaire. 4) Students who participated in the survey demonstrated critical thinking and fair judgement of their negative impact on the quality of higher education by stating that low student motivation is the most significant factor that obstructs quality enhancement. Other factors cited by respondents include low teacher motivation, underdeveloped infrastructure at HEIs, teacher workload. 5) The positive finding of the survey is that the majority of students are confident in their capability to influence the quality of higher education in their HEI and only 21% responded they are deprived of the possibility improve higher education quality.

Трима КатеринаМіжнародний дискурс щодо співпраці закладів вищої освіти та громадських організацій у сфері вищої освіти Анотація Метою статті є здійснення контент-аналізу міжнародного дискурсу з питань взаємодії і співпраці між закладами вищої освіти та громадськими організаціями. Будучи різними за своєю природою та характеристиками, заклади вищої освіти та громадські організації є суспільними акторами, чия діяльністьсеред іншого -спрямована на забезпечення розвитку суспільства. Задля реалізації даної цілі заклади вищої освіти та громадські організації співпрацюють у різних сферах та форматах, в тому числі поза межами сфери вищої освіти.Важливим результатом проведеного контент-аналізу є виокремлення термінологічного словосполучення «громадська організація у сфері вищої освіти», яке має свої відповідники у міжнародних класифікаторах «World Association of Non-Governmental Organizations» та «International Classification of Nonprofit Organizations». Під типологію «громадська організація у сфері вищої освіти» підпадають громадські організації, діяльність яких пов'язана із забезпеченням доступу до вищої освіти, організацією освітніх послуг та забезпеченням якості вищої освіти. Категоріально-понятійний апарат для опису співпраці між закладами вищої освіти та громадськими організаціями потребує розширення і уточнення з тим, щоб більш повно та адекватно відображати процеси їх взаємодії.За результатами аналізу інтелектуального та документального спадку Болонського процесу, ЕС, ЮНЕСКО, інших міжнародних об'єднань встановлено, що співпраця між закладами вищої освіти та громадськими організаціями відбувається не лише у сфері забезпечення та організації вищої освіти, а має значно ширший спектр. Громадські організації здатні організовувати та надавати освітні послуги, наприклад, у сфері неформальної освіти; виступати партнерами закладів вищої освіти у проектах, адресованих місцевим громадам. Крім того, громадські організації є важливим механізмом артикуляції та агрегації інтересів та запитів громадян, спільнот, місцевих громад до вищої освіти та ЗВО.Вивчення механізмів співпраці між закладами вищої освіти та громадськими організаціями має важливе практичне значення, оскільки останні виступають авторитетним інструментом поширення академічних знань та практичних розробок університетів, формуючи «суспільство знань» та задовольняючи запити соціуму.Ключові слова: заклади вищої освіти, громадські організації, громадські організації у сфері вищої освіти, суспільство.

The paper intends to investigate the social role of higher education institutions (HEIs) under knowledge society. As knowledge becomes the main asset and driver of social-economic transformations in the 21st century, HEIs are positioned as centres where knowledge is generated, accumulated, disseminated and applied. With emergence of knowledge society, university mission “to contribute to the public good” is becoming more visible and tangible in HEIs’ operations. Responding to community needs or societal demand, HEIs will liaise and/or compete domestically and internationally with other state and non-state actors: non-governmental organizations (NGOs), authorities, interest groups, local communities. Both competition and cooperation may produce win-win effect, or end up with win-lose or lose-lose result.Case study method will be used to research different cooperation patterns between HEIs and other actors. In more detail, relationship between HEIs and NGOs will be explored to test the hypothesis that NGOs, who have been leaders in societal change over the last three - four decades, are losing primacy to HEIs. We will examine the social role of HEIs and their cooperation with civil society in situation of emergency, when societal demand for knowledge, expertise and response to crisis is high. In detail, we intend to look at Mariupol State University – a HEI with strong community ties and reputation of a civic university – in order to examine its community service and interaction with municipal knowledge hubs during hybrid war unleashed in 2014. Therefore, the aim of this research paper is to investigate whether and how under knowledge society the social role of HEIs changes in emergency situations and outline their possible contribution to problem-solving in cooperation with other partners, first of all NGOs. Key words: higher education institutions, non-state actors, non-governmental organizations, knowledge hub, knowledge economy.