Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном головного мозку Вступ. Епілептичні напади є одними з найчастіших клінічних проявів каверном головного мозку (ГМ). Метою дослідження є оцінка ефективності хірургічного лікування симптоматичної епілепсії у хворих за наявності каверном ГМ.Матеріали і методи. У дослідження включені 22 хворих, які розподілені на дві групи: І група -8 хворих, у яких кавернома локалізувалась у скроневій частці, ІІ група -14 хворих з позаскроневою локалізацією каверноми. Мікрохірургічна резекція каверноми виконана всім хворим, у 3 -операція доповнена передньою скроневою лобектомію. Катамнез простежений у строки від 10 міс до 3,5 року.Результати. У І групі припинення нападів або значне зменшення їх частоти спостерігали у 5 (62,5%) хворих, у 3 (37,5%) -частота нападів дещо зменшилась або не змінилася. Контроль за нападами був найбільш ефективним, коли резекцію каверноми доповнювали передньою скроневою лобектомією. У ІІ групі припинення або значне зменшення частоти нападів відзначене у 7 (50%) спостереженнях, у 7 (50%) -частота нападів суттєво не змінилась.Висновки. Хірургічне лікування симптоматичної епілепсії, спричиненої каверномою ГМ, має бути спрямоване на видалення ураження з навколишньою зоною гліозу. За умови локалізації ураження в скроневій частці резекцію каверноми слід доповнювати передньою скроневою лобектомією. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Київ, Україна, 04050, e-mail: kostiuk.neuro@ gmail.com Вступ. Каверноми головного мозку (ГМ) належать до непухлинних судинних уражень центральної нерво-вої системи (ЦНС), вони складаються з розширених синусоподібних судинних каналів, їх стінка містить лише один епітеліальний шар, в якому відсутні м'язові клітини та еластичні фібрили. В структурі каверноми відсутні елементи нервової тканини, її кровопоста-чання не здійснюється за участю гіпертрофованих артерії та великих дренувальних вен. Кавернома не має капсули, яка б відмежовувала її від навколишніх тканин. В речовині ГМ відзначають гліальні зміни та накопичення гемосидерину [1]. Кавернома -це дина-мічне ураження, що підтверджують дані повторної МРТ, які свідчать про можливість збільшення каверноми та появи нових вогнищ ураження [2].За даними патологоанатомічних досліджень, ка-верноми ГМ виявляють у 0,02-0,5% населення, вони становлять 5-20% в структурі судинних мальформацій ГМ [3]. Майже у 50% спостережень каверноми є мно-жинними. У більшості хворих каверноми локалізуються супратенторіально, у 10-23% -у задній черепній ямці, найчастіше -у мості та стовбурі мозку [4]. Окремо виділяють генетично-зумовлені каверноми, які пере-даються за аутосомно-домінантним типом [5].Клінічні прояви каверном найбільш часто спос-терігають у хворих віком від 30 до 50 років. До них належать епілептичні напади, крововиливи, вогнищеві неврологічні симптоми [4,6]. Нерідко крововиливи повторні і невеликі, а ризик виникнення масивного крововиливу значно менший, ніж у хворих за наяв-ності артеріо-венозних мальформацій ГМ. Частота епілептичних нападів становить 40-60%. Механі...

1 Центр загальної нейрохірургії, Клінічна лікарня «Феофанія», Київ, Україна 2 Відділення функціональної нейрохірургії, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна 3 Відділення внутрішньомозкових пухлин, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна 4 Відділення нейротравми, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна 5 Відділ нейропатоморфології, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна 6 Бактеріологічна лабораторія, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна 7 Відділення відновної нейрохірургії, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна Досвід використання стереотаксичної аспірації в лікуванні абсцесів головного мозку Мета. Оцінка ефективності стереотаксичної аспірації внутрішньомозкових абсцесів, розташованих в глибинних та функціонально значущих ділянках головного мозку (ГМ). Методи. У дослідження включені 12 хворих, у яких з приводу абсцесів ГМ здійснена стереотаксична аспірація. Стереотаксичні втручання виконували за допомогою стереотаксичної системи CRW Radionics з використанням програмного забезпечення для розрахунку координат -StereoFusion, StereoPlan (Radionics), FraimLink (Medtronic). Після операції період спостереження становив від 1 до 36 міс, у середньому (14±3,6) міс.Результати. Під час операції в 11 (91,7%) хворих гнійний вміст порожнини абсцесу евакуйований, в 1 (8,3%) -діагностований абсцес в стадії енцефаліту. Після операції ускладнень не було, всі пацієнти живі. Через 3 міс після операції неврологічні симптоми регресували у 9 (75%) пацієнтів, у 2 (16,7%) -відзначений стійкий неврологічний дефіцит.Висновок. Стереотаксична аспірація -ефективний і безпечний метод хірургічного лікування абсцесів ГМ. Вона може бути методом вибору і альтернативою відкритого хірургічного видалення абсцесу внаслідок її меншої інвазивності, що зменшує ймовірність появи неврологічних ускладнень. Ключові слова: абсцес головного мозку, нейроінфекція, стереотаксична аспірація. named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine 4 Department of Neurotrauma, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine 5 Department of Neuropathomorphology, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine 6 Bacteriologic Laboratory, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine 7 Department of Renewing Neurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov NAMS of Ukraine, Kyiv, UkraineThe experience of stereotactic aspiration in treatment of brain abscesses Purpose. To estimate efficiency of stereotactic aspiration of intracerebral abscesses in deep and functionally eloquent brain areas. Methods. 12 patients with brain abscesses who underwent stereotactic aspiration were included into the study. Stereotactic interventions were performed using CRW Radionics Stereotactic System with Stereo...

No abstract

Мета. Оцінка ефективності глибинної мозкової стимуляції у лікуванні хвороби Паркінсона із супутніми психоневрологічними розладами. Матеріали та методи. У дослідження залучено 13 хворих на хворобу Паркінсона (ХП) віком від 37 до 70 років (у середньому 58,61 ± 5,43 року), яким була проведена імплантація системи для двобічної нейростимуляції субталамічних ядер. Середня тривалість захворювання становила 8,53 ± 1,82 року. Оцінку психоневрологічного стану хворих до та після операції проводили з використанням Уніфікованої оцінювальної шкали ХП (UPDRS II), шкали Хена — Яра, шкали денної активності Шваба — Інгланда, тесту Бека на депресію, тестів Гамільтона на депресію та тривожність, скороченої шкали оцінки когнітивних функцій (MMSE) і тесту оцінки якості життя PDQ­39. Хірургічні втручання виконували на стереотаксичній системі CRW Radionics. Післяопераційний катамнез становив від 1 до 7 років (у середньому 4,14 ± 0,42 року). Результати. Після операції повне припинення тремору та регрес ригідності спостерігались у 12 (92,31 %) осіб; регрес гіпокінезії відзначено в усіх 4 (100,00 %) хворих, у яких вона мала місце до операції. Через 6 місяців після операції відмічено покращення показників за шкалою UPDRS II у період «On» на 74,00 %, а в період «Off» — на 62,90 %. Дозу леводопи зменшено в середньому на 56,14 %. У більшості хворих спостерігалося зменшення рівня депресії та тривожності; показники якості життя за шкалою PDQ­39 покращилися у середньому на 30,00 %. Ускладнень, пов’язаних із хірургічним втручанням, не було. Висновки. Психоемоційні розлади у хворих на ХП перебувають у прямій залежності від тривалості захворювання, дози та тривалості вживання замісної леводопа­терапії. Глибинна мозкова стимуляція є безпечним і ефективним методом лікування ХП, який дає можливість усунути або зменшити моторні прояви захворювання, покращити психоемоційний стан і якість життя.

Диференційоване нейрохірургічне лікування артеріо-венозних мальформацій головного мозку, що проявляються епілептичними нападами Вступ. Внутрішньочерепні крововиливи та епілептичні напади є найбільш частими клінічними про-явами артеріо-венозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Метою роботи є оцінка ефективності різних хірургічних методів лікування симптоматичної епілепсії у хворих з АВМ головного мозку.Матеріали і методи. У дослідження включені 67 хворих на симптоматичну епілепсію з АВМ головного мозку. Мікрохірургічна резекція (МХР) АВМ виконана у 22 хворих, ендоваскулярна емболізація (ЕЕ) -у 21, радіохірургічна гамма-ніж (ГН) операція -у 24. Тривалість спостереження від 6 міс до 10 років, у се-редньому 4,2 року.Результати. Тотальну МХР вузла АВМ здійснено в усіх 22 хворих. У 6 (27,3%) хворих після операції виникли неврологічні ускладнення. Тотальної облітерації АВМ після ЕЕ досягнуто у 2 (9,5%) хворих. Інтра-операційні ускладнення виникли у 4 (19,1%) хворих. Після операції з використанням ГН тотальна облітера-ція АВМ відзначена у 17 (70,9%) хворих, у 5 (20,8%) -встановлене зменшення вузла АВМ, 2 (8,3%) хворих відмовилися від контрольного обстеження. Контроль за нападами був найбільш ефективним після МХР АВМ -у 19 (86,4%) хворих та після ГН операції-у 20 (83,3%), після ЕЕ такого ефекту вдалося досягти у 6 (28,6%) хворих.Висновки. Тотальне виключення АВМ з кровотоку забезпечує ефективний контроль за епілептичними нападами. Комбіноване лікування з використанням усіх трьох методів дає можливість досягти максимально позитивного ефекту лікування складних АВМ головного мозку.Ключові слова: симптоматична епілепсія, артеріо-венозні мальформації головного мозку, ендовас-кулярна емболізація, операція з використанням гамма-ножа.