Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національний університет біоресурсів і природокористування України М. М. ЛАЗАРЄВ,
доцент Національний університет біоресурсів і природокористування України О. В. КОСАРЧУК, канд. біол. наук, старший науковий співробітник С. В. ПОЛІЩУК, науковий співробітник С. Є. ЛЕВЧУК, канд. біол. наук, провідний науковий співробітник Л. М. ОТРЕШКО, канд. біол. наук, науковий співробітник Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології Національного університету біоресурсів і природокористування України Анотація. Проаналізовано результати досліджень забруднення 137 Cs деревної золи у приватних господарствах населених пунктів північних районів Житомирської області у 2017 р. За результатами гамма-спектрометрії 154 зразків виявлено, що діапазон питомої активності 137 Cs у золі яка утворюється при використанні у якості пічного палива радіонуклідно забрудненої деревини в приватних господарствах даного регіону знаходиться у межах 170-32900 Бк/кг. Представлено узагальнені дані щодо частотного розподілу зразків золи паливної деревини за діапазонами питомої активності 137 Cs по селищним радам обстежених населених пунктів. Встановлено, що за критерієм питомої активності 137 Cs згідно ОСПУ-2005, як низькоактивні радіоактивні відходи класифікуються близько 9 % від загальної кількості зразків золи відібраних у приватних господарствах населених пунктів мережі моніторингу, зокрема: 3,9 % зразків золи відібраних у приватних господарствах Бігунської селищної ради; 7,1 % зразків Можарівської селищної ради; 7,7 % зразків Піщаницької селищної ради та 22,7 % зразків золи із смт. Народичі. На основі отриманих даних зроблено висновок, що забруднена радіонуклідами зола є додатковим фактором радіаційної небезпеки, а саме потенційним джерелом додаткового зовнішнього та внутрішнього опромінення місцевого населення. Ключові слова: деревна зола, 137 Cs, питома активність, радіоактивні відходи Актуальність. У зв'язку зі змінами економічної ситуації в Україні, високою вартістю для багатьох верств населення природного газу та електроенергії, мешканці різних регіонів переходять на використання паливної
Украинский научно-исследовательский институт сельскохозяйственной радиологииНУБиП Украины, Киев
СТАТИСТИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ КОЭФФИЦИЕНТА ПЕРЕХОДА ИЗОТОПОВ ЙОДА ИЗ РАЦИОНА В МОЛОКО КОРОВОценены и проанализированы коэффициенты перехода изотопов йода из суточного рациона в молоко коро-вы в пастбищный период для различных почвенно-ландшафтных условий Украины. Показано, что возможные значения рассматриваемого коэффициента перехода являются случайной величиной, которая удовлетворитель-но описывается логнормальным законом распределения вероятностей. Получены оценки медиан (GM = 0,046 0,003) и геометрических стандартных отклонений (GSD = 1,79) возможных значений коэффициента перехода йода из суточного рациона в молоко коровы. Они уточняют справочные данные МАГАТЭ применительно к конкретным почвенно-ландшафтным условиям континентальной Украины и позволяют получать менее консер-вативные оценки при прогнозировании удельного содержания изотопов йода в молоке коров в пастбищный период.Ключевые слова: изотопы йода 127
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.