В умовах воєнного стану важливо організувати навчальний процес, який дасть можливість вирішувати ключові проблеми освіти, які постали в період війни, та гарантувати максимальну безпеку учасникам освітнього процесу з одночасним якісним засвоєнням знань та набуттям компетенцій, необхідних надалі для професійного розвитку здобувачів вищої освіти. Постійний моніторинг тенденцій дистанційної освіти дає змогу оцінити ситуацію та намітити шляхи розвитку. Тому метою поточної розвідки є комплексний аналіз недоліків і перспектив дистанційного навчання у вищій школі в умовах російсько-української війни. Ще до спалаху пандемії коронавірусу українська система вищої освіти зіткнулася з викликами, пов'язаними з війною на сході України, однак тоді ситуація була кардинально відмінною від сучасної (локальна гібридна війна не становила тотальної загрози для всієї системи освіти), коли війна більшою чи меншою мірою зачіпає всі регіони країни. Організація навчання в умовах воєнного стану переважно базується на практиці, здобутій під час жорстких карантинних заходів. Основною рисою дистанційної освіти під час війни стало вміння адаптувати навчальний процес до обставин, які швидко змінюються, іноді спонтанно, і зазвичай у напрямку швидкого погіршення безпекової ситуації та доступу до комунікацій онлайн. У статті узагальнено та систематизовано подано низку перспектив на недоліків дистанційного навчання під час воєнного періоду. Недоліки, які назріли під час віддаленого навчання як єдиноможливого формату надання безперервних освітніх послуг, значно перевищують кількісно переваги затяжного й невизначеного щодо тривалості періоду онлайн-взаємодії між студентами та викладачами. Здебільшого питання постає в якості освітніх послуг, їхньої релевантності, а не номінативного характеру -загалом у питанні набуття студентами необхідних компетенцій для майбутньої професійної діяльності. Очевидно, що після завершення війни виявляться численні прогалини практичної підготовки здобувачів, над подоланням яких треба буде інтенсивно працювати. Це ж стосується студентів, які за час тривання дистанційної освіти стали дипломованими фахівцями. Проте саме визначені нами переваги дистанційного навчання й потенційно ті нові, що ще будуть розкриті, стануть магістральними перспективними площинами, які гарантуватимуть удосконалення й розширення можливостей української системи вищої освіти в період повоєнної розбудови.
The article deals with the mechanism of interrelated types of adaptation : psychophysiological, socio-psychological and professional, and it is determined that the most important for the adaptation of the future teacher is the pedagogical practice that links the student's theoretical training with his future independent work in a general educational institution.
The essence of interactive learning, a description of the possibilities offered by interactive technologies, means of implementing interactive learning and an assessment of the difficulties of this type of tools for organizing the learning process was considered. The survey of participants’ understanding of the interactive learning components, the differences between interactive tools and other innovative tools for organizing the educational process in higher education was analyzed. Analytical and bibliographic methods were used to analyze the literature on the use of interactive technologies in higher education, followed by a questionnaire survey to explore the practical aspects of interactive technologies in higher education institutions. The directions of modern scientists' work on the use of interactive technologies in higher education were analyzed, and some issues on the effectiveness of interactive tools in teaching students were elucidated.
The purpose of the research lies in identifying the problematic aspects of ensuring academic mobility of students in the conditions of distance learning. The research methodology consists of the methods as follows: statistical, scientific abstraction, analogy, comparison, analysis, synthesis, graphic, tabular, systematization, generalization. The results of the research prove that the academic mobility of students is one of the effective methods of exchanging experience, knowledge and professional skills in order to increase the competitiveness of the future specialist and his ability to meet the requirements of the globalized labour market. In the course of the research, the problems of ensuring the academic mobility of students have been identified, namely: a low level of awareness of the possibilities of academic mobility, motivation and their financial capacity, the lack of interrelationship between the level of education and income, low rates of development of virtual academic mobility. Taking into consideration the downward trends in the participation of students from Ukraine in EU projects on academic mobility (969 in 2018, 852 in 2019, 1191 in 2020, respectively), it is proposed to intensify the process of obtaining a double diploma by students; to form a mechanism for guaranteeing further employment with a high level of remuneration; to introduce programs of educational crediting of academic mobility by commercial banks.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.