The article provides the theoretical analysis of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities in the scientific psychological literature. The methodological approaches to determining the essence of psychological readiness are outlined. The structural components of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined. The structure of the psychological readiness to the innovation professional activity includes motivating value, cognitive, operational, personal, creative, communicative, reflective components. The article reveals the definitions “readiness”, “professional readiness”, “psychological readiness”, “innovation readiness”, “psychological readiness for innovation professional activity”. The definition of psychological readiness for innovative professional activity in the context of scientific comprehension is considered. Theoretical and methodological understanding of the scientific literature allowed to determine the essence of psychological readiness for innovative professional activity as a psychological phenomenon which is characterized by the demonstration of motivation for professional activity, mastery of innovative technologies to achieve goals, ability to creative activity and high level of reflection. In the article, the psychological readiness to the innovative professional activity is understood as the complex of the personal professional qualities, which assist in professional tasks solving in the innovative sphere. The concept of psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity has been improved. The article provides the empirical analysis levels of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities. The psychological factors and the psychological barriers of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined.

The article considers the problem of the readiness of future specialists in the field of socionomics who will use information technologies in their professional activity. The analysis of references in the field of our research revealed that the effecient intoduction of information technologies in the sphere of socionomics depends on the readiness of specialists for innovation activity, as such activity is one of important components of their professional readiness. We determined the components of readiness of the specialists in the field of socionomics (psychologists, teachers) for applying information technologies in their future professional work. Such components are motivational, cognitive, reflective, communication and creative components. In order to investigate the level of formaton of each component by the future specialists in socionomics we conducted testing and suggested quiestionnaires for the students of psychology at Khmenytskyi National University and pedagogical students at Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy. The diagnostic results demonstrate that the motivational component of readiness of the students in the field of socionomics to use information technologies in their future professional activity has been formed at a sufficiently high level. However, the diagnostic results of all other components of readiness for using innovations by students of socionomics revealed only sufficient and low levels of formation. Such results necessitate the research effective psychological and pedagogical conditions for increasing the level of development of the motivational, cognitive, reflexive, communicative and creative components of readiness to use information technologies in professional activity by future specialists in the sphere of socionomics.

The article examines the gender characteristics of the development of creativity in students of psychology who study at a higher education institution. In the process of research, it has been found out that the concept of "creativity" means the ability of a person to produce new and unusual ideas, think unconventionally, solve problems creatively and quickly. It has been found that creativity has many definitions, each researcher considers this concept from a certain point of view, highlighting one or another aspect of creativity. The article finds that students' creativity includes various indicators: originality, uniqueness, curiosity, developed imagination, propensity to reasonable risks, interest in complex things and ideas and more. Therefore, the authors of the article emphasize the need to use in the educational process of higher education methods that promote comprehensive training of future professionals and the development of their creative thinking. To study the gender features of the development of creativity in future psychologists, the authors of the article conducted an empirical study among students of psychology studying at Khmelnytskyi National University. According to the results of the study, it is established that most students of psychology have average levels of development of personal traits of creativity, creative abilities and creative potential. But girls studying in Psychology have a slightly better level of development of creative potential and creative abilities than boys who also study in this specialty. Based on the results of the research, recommendations for students-psychologists on the development of creativity as an important component of their successful future professional activity have been developed.

No abstract

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Хмельницький національний університет О. В. Кулешова кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Хмельницький національний університет Л. В. Міхеєва кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки Хмельницький національний університет СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА У статті висвітлено психолого-педагогічні аспекти розвитку творчого потенціалу особистості психолога. Приділено увагу науковим підходам щодо розуміння феномену творчого потенціалу та змісту структурних компонентів творчого потенціалу психолога.. Проаналізовано концептуальні підходи понять «творчий потенціал», «творчий потенціал особистості», «творчий потенціал психолога», «компоненти творчого потенціалу психолога» та висвітлено структурні компоненти творчого потенціалу психологів. Визначено, що творчий потенціал особистості виступає в єдності своїх сторін: духовної, інтелектуальної, трудової та розглядається як цілісна система, що має за основу органічну єдність загального та індивідуального. Обґрунтовано психологічний зміст та структуру творчого потенціалу особистості психолога, яка включає у себе такі компоненти: когнітивно-креативний, мотиваційно-вольовий, діяльнісно-рефлексійний. Окреслено характеристику кожного з компонентів. Так, когнітивно-креативний виражається в гнучкості, оригінальності, швидкості й оперативності мислення, легкості асоціацій, творчій уяві, спеціальних здібностях); мотиваційно-вольовий виражає пізнавальну мотивацію особистості, її інтереси, орієнтацію на творчу активність; проявляється через якість уваги, ступінь самостійності, здатності особистості до саморегуляції та самоконтролю, вольового напруження, спрямованості на досягнення кінцевої мети творчої діяльності, вимогливості до результатів власної творчості; діяльнісно-рефлексійний виражає усвідомлені потреби в творчій діяльності; самостійність (самоосвіту), наполегливість; рівень самооцінки, що значною мірою пов'язаний із задоволеністю чи незадоволеністю людиною собою, своєю діяльністю, що виникають у результаті досягнення успіху або появи невдачі. Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі автори вбачають у дослідження психолого-педагогічних умов, які сприятимуть розвитку творчого потенціалу особистості майбутнього психолога. Ключові слова: творчість, потенціал, творчий потенціал, творчий потенціал особистості, творчий потенціал психолога, структурні компоненти, структурні компоненти творчого потенціалу психолога.