The article provides the theoretical analysis of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities in the scientific psychological literature. The methodological approaches to determining the essence of psychological readiness are outlined. The structural components of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined. The structure of the psychological readiness to the innovation professional activity includes motivating value, cognitive, operational, personal, creative, communicative, reflective components. The article reveals the definitions “readiness”, “professional readiness”, “psychological readiness”, “innovation readiness”, “psychological readiness for innovation professional activity”. The definition of psychological readiness for innovative professional activity in the context of scientific comprehension is considered. Theoretical and methodological understanding of the scientific literature allowed to determine the essence of psychological readiness for innovative professional activity as a psychological phenomenon which is characterized by the demonstration of motivation for professional activity, mastery of innovative technologies to achieve goals, ability to creative activity and high level of reflection. In the article, the psychological readiness to the innovative professional activity is understood as the complex of the personal professional qualities, which assist in professional tasks solving in the innovative sphere. The concept of psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity has been improved. The article provides the empirical analysis levels of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities. The psychological factors and the psychological barriers of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined.

No abstract

No abstract

У статті розкрито сутність інноваційного потенціалу педагогів.  Досліджено необхідність розвитку інноваційного потенціалу педагогів, від яких залежить ефективність впровадження інновацій у навчальну діяльність. Уточнено сутність понять: інновація, потенціал, інноваційний потенціал, творчий потенціал, критичне мислення,інновації в освіті, інноваційне навчання, інноваційна професійна діяльність педагога. Визначено, що інноваційний потенціал – це інтегральна характеристика особистості педагога, яка виявляється у здатності генерувати нові ідеї або вдосконалювати вже існуючі, використовуючи творчі можливості, результатом чого є ефективна педагогічна діяльність з використанням інноваційних методів і технологій навчання. Приділено увагу творчому потенціалу особистості та наголошено на важливості створення необхідних умов для його розвитку. Визначено сутність критичного мислення, що виявляється у здатності аналізувати, продукувати та організовувати, порівнювати, оцінювати різні явища та факти, що є надзвичайно важливим у професійній діяльності педагога. Розглянуто поняття інноваційного навчання, як процесу, що забезпечує емоційне включення та сприяє формуванню стійкого інтересу, що спонукає особистість до самоосвіти. Висвітлено результати емпіричного дослідження інноваційного потенціалу педагогів закладів освіти за розробленим нами авторським опитувальником «Дослідження інноваційного потенціалу педагогів», за результатами якого визначається високий, середній та низький рівень інноваційного потенціалу. За результати дослідження визначено, що у переважної більшості педагогів середній рівень інноваційного потенціалу у професійній діяльності. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у розробці та впроваджені технологій розвитку інноваційного потенціалу педагогів.

У статті здійснений теоретичний аналіз стресостійкості фахівців соціономічного профілю у науковій психологічній літературі. Окреслено методологічні підходи до визначення сутності стресостійкості. Теоретико-методологічне осмислення наукової літератури дозволило визначити сутність стресостійкості, як психологічного феномену, що характеризується високим рівнем стійкості до стресу та рефлексії. Визначено, що стресостійкість є важливою складовою психічного здоров’я фахівців соціономічного профілю. Уточнено сутність понять: стрес, професійний стрес, стресостійкість, емоційна стійкість, психологічна стійкість, психічне здоров’я, стрес-фактори, психологічні чинники стресостійкості. Приділено увагу впливу психологічним чинникам, що сприяють розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю. Визначено психологічні чинники стресостійкості та психологічні бар’єри стресостійкості фахівців соціономічного профілю. У статті під стресостійкістю розуміється комплекс особистісних професійних якостей, які допомагають у вирішенні професійних завдань в психологічній сфері. Стресостійкість особистості характеризується: високим рівнем адаптації, високим рівнем працездатності та високим рівнем психічного здоров’я. Висвітлено результати емпіричного дослідження рівня стресостійкості за відповідними методиками. За результати дослідження визначено, що переважає середній рівень стресостійкості серед фахівців соціономічного профілю. Перспективою подальшого дослідження вбачаємо у впровадженні та розробці психологічного супроводу розвитку стресостійкості фахівців соціономічного профілю.