Background. Currently, primary hyperparathyroidism (pHPT) is the third most common endocrine disease after thyroid gland pathology and diabetes mellitus. Untimely diagnosis leads to a severe course of the disease with the development of disabling deformations — osteoporotic fractures, recurrent stone formation in the urinary tract, gastrointestinal bleeding, etc., as well as to an increased risk of premature death. The purpose of the study is to assess the dynamics of detection of thyroid disease (thyroid) for the period 2000–2019. Materials and methods. Since 2000, based on the surgical department of the clinic of the State Institution “V. Danilevsky Institute for Endocrine Pathology Problems of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, 205 surgeries have been carried out for pHPT (in 188 women and 17 men: 91.7 and 8.3 %). Results. Since 2008, there has been a steady increase in the number of cases. The incidence of pHPT in women increases with age and becomes significantly higher at the age of 50–69 years. At the same time, the gap between women and men is widening, the reason for which needs to be studied. The proportional ratio of the number of patients with asymptomatic and clinically pronounced course persists for 20 years and is approximately 2 : 1. In countries where blood calcium screening has been introduced, the proportion of asymptomatic forms reaches 80 %. The obtained data confirm the fact of untimely diagnosis of pHPT in Ukraine, which requires the introduction of large-scale population screening in the form of a questionnaire survey and study of serum calcium. Conclusions. A positive contribution to the timely detection of pHPT can be made by activating the work of postgraduate (continuous) education institutions in this direction, primarily the departments of endocrinology based on endocrinological clinics with surgical departments.

Background. Although today primary hyperparathyroidism and cancers are considered the main factors of hypercalcemia (HC), the latter is quite often detected in various endocrinopathies. According to modern data, ionized calcium (Ca2+) is an intracellular mediator in the functioning of enzymes and hormones. All this determines the importance of finding out the features of the associations between HC and biochemical indicators in various endocrine disorders, which was the purpose of this study. Materials and methods. Retrospectively, according to the medical histories of 537 patients with detected HC, who were treated at the endocrinology clinic of the V. Danilevsky Institute for the Endocrine Pathology Problems in 2020–2021, we have analyzed the features of correlations between HC (by the content of Ca2+) and the levels of phosphorus (P), total protein (TP), aspartate aminotransferase (AST) and alanine aminotransferase (ALT) in various endocrine pathologies. Results. A significant difference between the spectrum and degree of probability of associations was found even within the limits of one type of pathological conditions. In the group with hypothyroidism, there was an inverse correlation of HC with P (p < 0.01) and a highly probable correlation with AST (p < 0.001). At the same time, a direct association with P (p < 0.01) and an inverse correlation with TP (p < 0.001), AST (p < 0.001) and ALT (p < 0.01) was revealed in case of Graves’ disease. The following data were obtained for tumors of endocrine organs: nontoxic multinodular goiter — direct with P (p < 0.001) and inverse with TP (p < 0.001) and ALT (p < 0.01); thyroid cancer — direct correlation with P (p < 0.01) and inverse highly probable with TP (p < 0.001) and ALT (p < 0.001); nodular pathology of the adrenal glands — direct correlation with TP (p < 0.01) and inverse with AST (p < 0.01) and ALT (p < 0.001). In diabetes mellitus, only an inverse correlation with P was found (p < 0.01). There was an inverse correlation with P (p < 0.01) and TP (p < 0.001), and a direct one with ALT (p < 0.001) in primary hyperparathyroidism. Conclusions. Metabolic disorders in the pre­sence of hypercalcemia in patients with various endocrine pathologies have their own characteristics. The nature of revealed correlations between ionized calcium and biochemical parameters in terms of various endocrine diseases must be taken into account when developing a therapeutic strategy for patients with hypercalcemia.

No abstract

Інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика знайшла своє широке використання в хірургії, зокрема при оперативних втручаннях на щитоподібній та прищітоподібній залозах. Досить часто передопераціної діагностики для встановлення діагнозу та вибору об’єму оперативного втручання буває недостатньо, в таких випадках методом вибору являється інтраопераційна експрес-гістологічна діагностика. Мета дослідження. Оцінити інформативність інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології задля визначення адекватного об’єму хірургічного втручання при операціях на щитоподібній та паращитоподібних залозах. Матеріали та методи. Проведено аналіз 6140 операцій з приводу вузлової патології ЩЗ, що виконані протягом 6 років (2015–2020 рр.) на базі хірургічного відділення клініки Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського Національної академії медичних наук України». Обчислено основні статистичні показники інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження у виявленні онкопатології, зокрема чутливість, специфічність та діагностичну цінність методу. Результати. Відсоток істинопозитивних результатів при проведенні інтраопераційного експресгістологічного дослідження окремо по роках коливався в межах 86,2–97,9 %. При оцінці чутливості, специфічності, прогностичної цінності та точності методів встановлено, що вищезазначені показники збільшувалися: чутливість — з 88,4 до 98,7 %; специфічність — з 95,3 до 99,3 %; прогностична цінність позитивного результату — з 79,9 до 94,4 %; прогностична цінність негативного результату — з 94,4 до 98,7 % та точність — з 92,3 до 98,87 %, що вказує на досить високу ефективність проведення вищезазначеного дослідження. Сполучення патології прищитоподібних залоз з іншими тиреоїдними захворюваннями значно утруднює доопераційну верифікацію злоякісного процесу, але точно верифікується при експрес-гістологічного дослідження у 100 % (за нашими даними на п’ять операцій з приводу підозри на рак прищитоподібних залоз верифіковано п’ять раків), а при раку прищитоподібних залоз виявляється інвазія в оточуючі тканини. У зв’язку з чим для вибору раціональної тактики хірургічного втручання значно підвищується значення інтраопераційного експрес-гістологічного дослідження. Висновки. Задля більш чіткого диференціювання злоякісних пухлин і надання можливості частішого застосування органозберігаючих оперативних втручань необхідно застосувати інтраопераційне експрес-гістологічне дослідження.