Кафедра анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії (зав.-проф. О.М. Слободян) та *кафедра анатомії людини імені М.Г. Туркевича (в. о. зав.-проф. В.В. Кривецький) ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці ПРЕНАТАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ВЕН ПЕЧІНКИ Резюме. За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток вен печінки у пренатальному періоді онтогенезу людини. Описано топографоанатомічні взаємовідношення гілок ворітної печінкової вени, пупкової вени і печінкових вен та особливості їх будови упродовж пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що впродовж зародкового періоду розвитку пупкова вена відносно інших судин печінки є найбільшою за діаметром. В кінці передплодового періоду розвитку внутрішньопечінкова топографія пупкової вени та її гілок набувають рис дефінітивної будови. Відзначено те, що кінцеві гілки пупкової та ворітної печінкової вени упродовж всього пренатального періоду не доходили до країв органа. А це свідчить про те, що розвиток судин продовжується після народження. Ключові слова: ворітна печінкова вена, пупкова вена, печінкові вени, пренатальний період, людина.

ТОПОГРАФОАНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГ-ЛОБА В ТРЕТЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ТА НОВОНАРО-ДЖЕНИХ Резюме. Незважаючи на певний прогрес та інтенсивний розвиток стоматологічних технологій, досі існує безліч нез'ясованих питань щодо будови елементів зубощелепної системи. Аномалії розвитку скронево-нижньощелепного суглоба сприяють змінам обрису або розвитку деформації лиця, дегенерації або гіпертрофії жувальних та мімічних м'язів, порушують ковтальні та жувальні рухи, прикус або оклюзію. Дослідження проведено на 19 препаратах плодів 301,0-450,0 мм тім'яно-п'яткової довжини та 6 препаратах новонароджених методами морфометрії та краніометрії, макро-та мікропрепарування, комп'ютерної томографії та статистичного аналізу. Більшість морфометричних параметрів у динаміці третього триместру зростає рівномірно. Інтенсивніше збільшуються окружність голови-на 28-му, 29му та 30-му тижнях; довжина черепа-на 28-му, 29-му та 35-му тижнях; біпарієтальний діаметр-на 30-31-му та 35-36-му тижнях. Більшість краніометричних параметрів у новонароджених збільшуються рівномірно. Дещо інтенсивніше збільшується окружність голови на 38-му тижні. У новонароджених скронево-нижньощелепний суглоб набуває дефінітивних рис будови, характеризується наявністю незначно ввігнутої суглобової ямки та вираженого суглобового горбика. В ранньому неонатальному періоді спостерігається збільшення всіх краніометричних показників, що свідчить про нарощування загальної кісткової маси черепа, нижньої щелепи та збільшення розмірів скронево-нижньощелепного суглоба. Подальше вивчення скронево-нижньощелепний суглоба сприятиме верифікації даних отриманих шляхом УЗД, КТ, МРТ, а також може слугувати підґрунтям для визначення критичних періодів в розвитку лицевої ділянки черепа плода людини. Ключові слова: скронево-нижньощелепний суглоб; третій триместр; новонароджені; анатомія.

The literary review deals with analyzing the information found in the scientific literature concerning the practical use of stem cells for the treatment of different diseases. The most essential and promising source of stem cells is umbilical blood. Practical use of stem cells is of particular difficulty. An important effect of stem cells that must be kept in mind is a specific aberration of their properties in the experiments carried out "in vivo" and "in vitro". Induced pluripotential stem cells have become mainly spread to be introduced into practice. It is associated with the fact that, as a rule, this type of cells is genetically compatible with a certain organism. This literary review presents both the major historical landmarks in the development of science concerning the applied use of stem cells and the latest data of the scientific literature. Joseph Altman’s discovery of adult neurogenesis, who confirmed the existence of stem cells of the brain, has become sensational. One of the most investigated issues is the process of differentiation of the human pluripotential stem cells into neurons and astrocytes. This differentiation was first described in 2001. In this respect, the liver is of special interest to cellular biologists who deal with stem cells. Two types of cells in the liver of an adult claim to be stem cells: hepatocytes under extreme conditions (partial hepatectomy) acquire properties of unipotential stem cells able to form only one type of differential cells of a lower level; poorly differentiated oval cells possessing biopotential properties, that is, able to form both hepatocytes and cholangiocytes. In dentistry and oral surgery, transplantation of mesenchymal stem cells can be used for the restoration of bone tissue or regeneration of the dental tissue. During transplantation, stem cells isolated from the bone marrow can provide restoration of the damaged osseous tissue of the face, and cells isolated from the tooth pulp restore dentin. Our review of scientific literature concerning the questions of investigation of stem cells is indicative of considerable interest of scientists in this issue. It should be noted that foreign scientific literature on the issue prevails considerably. It is reasonable to indicate that amount of scientific research carried out by our domestic scientists is not adequate. Thus, considering the above, the subject of our study is rather relevant.

No abstract

Кафедра анатомії людини імені М.Г. Туркевича (зав. -проф. В.В. Кривецький) ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет", м. Чернівці МОРФОГЕНЕЗ ПЕЧІНКИ ТА СУМІЖНИХ ІЗ НЕЮ СТРУКТУР У ПЕРЕДПЛОДІВ ЛЮДИНИРезюме. За допомогою комплексу морфологічних методів дослідження вивчено розвиток печінки та суміжних з нею структур у передплодовому періоді онтогенезу людини. Упродовж передплодового періоду спостерігається значне збільшення розмірів печінки. Встановлено, що в цей час вона є найбі-льшим органом черевної порожнини і займає її верхній та середній поверхи. Вивчено формування ос-новних структур на нутрощевій поверхні органа, де вже чітко визначаються права та ліва сагітальні борозни. У передньому відділі правої сагітальної борозни розміщений жовчний міхур; у передньому відділі лівої сагітальної борозни проходить пупкова вена. Описано будову печінково-дванадцятипа-локишкової зв'язки та топографоанатомічні взаємовідношення елементів, що проходять всередині да-ної структури. Вищезазначена зв'язка за товщиною значно перевищує печінково-шлункову зв'язку. Це пов'язано з тим, що між її шарами розміщені елементи як вентрального (загальна жовчна протока), так і дорсального (ворітна вена печінки та печінкова артерія) мезогастрія. Привертає увагу те, що товщина печінково-дванадцятипалокишкової зв'язки неоднакова в різних її частинах, вона поступово зменшу-ється в напрямку від воріт печінки до верхньої частини дванадцятипалої кишки та головки підшлунко-вої залози. Ключові слова: печінка, передплоди людини, печінково-дванадцятипалокишкова зв'язка.Одним із основних напрямків сучасної медицини є розробка стратегії перинатальної допомоги в Україні на державному рівні [1, 2]. Розуміння змі-сту формоутворювальних процесів, що призво-дять до виникнення природжених вад розвитку органів, в тому числі печінки та суміжних із нею структур, є дуже важливим для їх внутрішньоут-робної діагностики та лікування [3][4][5]. У свою чергу, це не видається за можливе без вивчення загальних закономірностей розвитку та станов-лення топографії органів і структур у пренаталь-ному онтогенезі людини. Перинатальна анатомія як напрямок сучасних наукових досліджень [6] спонукає науковців до вивчення будови органів упродовж внутрішньоутробного періоду розви-тку.Мета дослідження: з'ясувати особливості морфогенезу та становлення топографії печінки та суміжних із нею структур у передплодовому періоді онтогенезу людини.Матеріал і методи.