The study presents the results of exploring the training of future engineering specialists in the conditions of educational and information environment of a technical university, as well as methodological recommendations formulated on the basis of the results obtained. The research assumes that the educational and information environment of a technical university should be designed as an open dynamic and synergetic system, in which future engineers should be given a possibility to design an individual educational trajectory based on the use of educational and information resources and considering the individual psychological capabilities of students. The functioning of the educational and information environment of a technical university provides for a cyclical type of management of professional training of future specialists and adhering to the principle of feedback in student training. The results of the study, in particular a comparison of the levels of competence formation of future engineers in the control and experimental groups at the beginning and end of the study, confirmed the correctness of the hypothesis put forward.

У статті розглянуті та охарактеризовані різні аспекти підготовки і проведення та узагальнені результати VI Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи». Конференція відбулася 4-5 листопада 2021 року у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності відповідно до плану роботи Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної академії педагогічних наук України. Її проведення започатковано у 2006 році Міністерством надзвичайних ситуацій України та НАПН України.Організатори цьогорічної конференції: Національна академія педагогічних наук України, Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, Інститут інформаційних технологій та засобів навчання НАПН України, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності як структурний підрозділ Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Департамент освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації.На пленарних засіданнях виступили з науковими доповідями вітчизняні та зарубіжні вчені — знані фахівці у сфері професійної педагогіки та педагогіки і психології безпеки життєдіяльності. В їхніх доповідях викладені теоретичні засади, досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі сучасних закладів освіти та обґрунтовані перспективи цифровізації підготовки фахівців нової генерації.Цікаві дискусії відбулися на засіданнях чотирьох секцій: 1. Цифрова трансформація освіти і науки: стан і перспективи. Цифровізація підготовки здобувачів освіти у закладах освіти різних рівнів. Проблеми сучасної кібербезпеки, психопедагогіки безпеки, культура безпеки професійної діяльності фахівців. 2. Теорія і практика проєктування інформаційно-освітнього середовища у професійній підготовці фахівців. Науково-методичні засади впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес закладів формальної і неформальної освіти.3. Актуальні психолого-педагогічні проблеми професійної підготовки фахівців в умовах змішаного навчання.4. Підготовка педагогів закладів формальної і неформальної освіти до створення та використання електронних освітніх ресурсів. Інформаційні технології у наукових дослідженнях. Менеджмент інноваційних освітніх проєктів, програм, підготовка грантів. Роботою секцій керували знані вчені та педагоги закладів вищої освіти. Під час конференції відбувся обмін інноваційним досвідом використання ІКТ у закладах освіти. Учасники конференції взяли участь у семінарах, воркшопах, майстер-класах і тренінгах, що проводили науково-педагогічні працівники Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, а також інших закладів освіти, установ і компаній, що здійснюють виробничу та освітню діяльність у сфері інформаційних технологій.На підсумковому засіданні обговорено результати роботи секцій, обґрунтовано висновки та пропозиції до рекомендацій конференції. Найважливіші з них викладено у цій статті. Всього у пленарних, секційних засіданнях та інших заходах взяли участь понад 100 осіб з 7 країн — Болгарії, Великої Британії, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі та України, 60 з них виступили з науковими доповідями і повідомленнями.У статті також висвітлено організаційно-технічні аспекти проведення конференції, зокрема використання онлайн-платформи Zoom та системи менеджменту конференцій Indico.За результатами обговорення актуальних проблем використання ІКТ у сучасній освіті запропоновано інноваційні підходи та методики організації освітнього процесу в закладах вищої освіти в умовах цифровізації. Ідеї інноваційного досвіду застосування ІКТ рекомендовано впроваджувати в освітній процес закладів освіти різних типів і форм власності, особливо дистанційного та змішаного навчання в умовах пандемії COVID-19.

Introduction. The leading approaches to the phenomenon of the civil protection specialists’ readiness for professional activities are considered. It was revealed that the problem of the socio-psychological impact of the emergency situations on specialists who provide assistance under special conditions remains poorly investigated. Purpose. In this context, our goal is a systematic study of the civil protection specialist’s readiness to work under special conditions (in emergency situations). Methods. The basic structural components of the investigated concept are characterized and their generalized characteristics are given. A review of scientific publications in the interdisciplinary problem field, including the study of the psychological parameters of professional work under special conditions was conducted. The multifaceted pedagogical modeling allowed to identify causal relationships and factors, to predict the benefits and possible disadvantages of introducing innovations, and to increase the productivity of the work of the scientific and pedagogical team. Results. Pedagogical model of formation of civil protection specialists’ readiness for professional activities is created; normative preconditions, structure, components and operating conditions of the model are considered; its emergent properties are revealed. The model includes target, conceptual and theoretical, organizational and projecting, content, procedural and technological, result-evaluation components. In order to prepare the readiness of civil defense specialists for professional activity, it is appropriate to foresee: the establishment of a favorable atmosphere in which students and students feel free and comfortable; to intensify them, directing active collaboration with all participants in the educational process; to stimulate the interests of future specialists, to develop the need to study, contributing to success in vocational training; touch all aspects of the personality, involving emotions, feelings and feelings in the learning process; to stimulate cognitive, creative abilities, correlating them with real needs and opportunities; to promote awareness of each student and student that the learning outcomes are related to their personal interests; apply different forms of work (individual, group, collective), use methods that increase the activity of cadets and students, their independence, individuality, etc. A holistic analysis of the results of the implementation of the proposed model gives grounds for arguing that its application contributes to better preparedness, optimal adaptation of personnel to extreme, risky situations under special conditions of service activity, reduction of the level of mental losses among the personnel of the State Emergency Service of Ukraine and successful overcoming of the negative consequences of crisis and extraordinary circumstances and situations. Conclusion. The research of the system of formation of professional readiness of civil protection specialists for professional activities in the dynamics of their professional genesis, including activities in extreme situations, was carried out, which made it possible to optimize the training of employees of various services of the State Emergency Service of Ukraine in order to improve the measures and mechanisms of prevention and liquidation of the consequences of emergencies. A model was developed that reflects the main principles of forming the readiness of civil defense specialists for professional activity, pedagogical goals, tasks, priorities, peculiarities and conditions for the organization and implementation of this process. We recommend to use the developed model as a tool through which the leadership and professors of specialized higher education institutions will optimize the educational process in order to improve the quality of training of civil defense specialists.

The author offers a conceptual foundations for modernization of the civil protection service professionals’ train-ing in higher education institutions of State Emergency Service of Ukraine through the creation of innovative information and educational environment based on the active use of new pedagogical and information and communication technologies, facilitate the formation of positive motivation of educational activities, professional orientation, emotional intensity and the importance of training in higher education institutions, updating and understanding of cadets and students of the near and final goals with th training. The developed conceptual foundations reveal the scientific and pedagogical bases of modernization of the system of professional training of future specialists of the civil protection service at the four levels: methodological, scientific-pedagogical, technological-designing and methodical. In his opinion, this will enable the formation of the appropriate level of professional competence of specialists in the civil protection service and, as a result, the high results of their professional activities.

The article substantiates the general-didactic principles for the formation of professional readiness of future rescuers to work in extreme conditions and their implementation in the educational institutions of the State Service of Ukraine for Emergencies is substantiated. The following principles are taken into account: scientific, systematic and consistent learning, availability of teaching, communication theory with practice, individualization, emotionality, creates conditions for a deep understanding of the essence of the investigated process as a strategic direction of professional training of specialists in the field of human security. All the general-didactic principles are implemented in close interconnection, mutually asserting and producing each other, that is, all are used as a whole. Also, we have identified the role of these principles in shaping the professional readiness of rescuers, the technology of which contributes to the consistency and phases of the educational process.