The digital transformation of society affects socio-economic relations in all spheres of life; however, the degree of this influence differs depending on countries and regions. Various industries and sectors of the economy are also affected by digitalization to one degree or another.In this context, the purpose of the paper is to determine the dependence of human capital in the tourism industry on the digitalization level of the economy.The following methods were used: data standardization, cluster analysis, analysis of variance, K means, and SWOT analysis.The panel sample includes indicators from 61 countries for 2018. The analysis revealed distinctive features that allowed allocating the countries into clusters. Cluster 1 (14 cases): countries with average Human Capital Index (HCI) and World Digital Competitiveness (WDC) values, depending on tourism. Cluster 2 (13 cases): countries with slightly above average HCI and WDC values that are less dependent on tourism. Cluster 3 (15 cases): countries with HCI and WDC values below average, not particularly dependent on tourism. Cluster 4 (1 case): outliers. Cluster 5 (18 cases): countries with above average HCI and WDC that are tourism dependent. The calculation results made it possible to identify the cluster principles. The use of the identified distinctive features in the SWOT analysis allows formulating the key elements of human capital strategies in the tourism sector for each group of countries.

 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 63  МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Постановка проблеми у загальному вигляді. Світовий досвід застосування механізму державно-приватного партнерства в різних галузях народного господарства свідчить про високий ступінь ефективності цього інструменту соціально-економічного розвитку. Необхідність державної участі в розвитку індустрії туризму зумовлена високим рівнем витрат та ризику, а також довгим терміном окупності під час будівництва та реконструкції туристичної інфраструктури. Розвиток вітчизняної індустрії туризму на сучасному етапі має досить неоднозначний характер. Поряд з високим наявним туристичним потенціалом у галузі є цілий ряд певних проблем, які необхідно вирішувати, створюючи ефективний механізм взаємодії держави, бізнесу і громадських організацій. Таким механізмом, на нашу думку, повинно стати державно-приватне партнерство (ДПП) у сфері туризму, що дозволить залучити додаткові інвестиції у розвиток і модернізацію галузі та природним чином позначиться на рівні розвитку індустрії туризму.Аналіз останніх досліджень і публікацій. На цей часрізноманітні підходи та наукові дискусії щодо визначення та ролі державно-приватного партнерства у соціальноекономічному розвитку держави загалом та в туристичній сфері зокрема. На особливу увагу заслуговують наукові дослідження з цієї проблематики таких провідних вчених, як М. Айрапетян, М. Азанов, О. Акімова,

Наукова стаття присвячена дослідженню механізмів інформаційної без-пеки України, сучасним викликам та загрозам в умовах інформаційного глобалі-зму. У статті з урахуванням комплексного та доктринального аналізу вказаної проблематики визначено, що важливу роль в досягненні інформаційної безпеки держави відіграє інституційний механізм її забезпечення. Зростання спектру загроз національній безпеці підвищує роль держави в реалізації на практиці си-льної інформаційної політики, заслуговує на особливу увагу суспільства до освітньої сфери, яка безпосередньо впливає на інформаційні технології, і, без-сумнівно, вдосконалення правової регламентації діяльності громадян і держави в інформаційній сфері, що обумовлено сучасними політичними та державними процесами.

 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ 91  МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Постановка проблеми у загальному вигляді. Дослідження та аналіз туристичної політики за кордоном викликає величезний інтерес для сучасного українського туризму, який в сучасних соціально-економічних умовах гостро потребує реструктуризації механізмів державного регулювання. Досвід різних країн показує, що успіх розвитку туризму безпосередньо залежить від того як на державному рівні сприймається ця галузь, наскільки вона забезпечується державною підтримкою. Потенціал туризму багатьом країнам світу дозволяє залучати значні кошти до державного бюджету, підвищувати доходи суміжних галузей економіки, сприяти зайнятості населення, покращувати стан туристичної інфраструктури.У більшості країн багатогранний вплив туризму на економіку регулюється спеціально створеним центральним органом виконавчої влади. Однак рівень державного регулювання туристичною сферою неоднорідний в різних країнах світу та залежить від рівня їх економічного розвитку. Дана обставина є причиною виникнення кількох основних моделей державного регулювання сферою туризму, на підставі дослідження яких можна простежити певні закономірності в організації туристичного бізнесу.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу закономірностей функціонування механізмів державного регулювання

Н. А. Леоненко, кандидат економічних наук, докторант Навчально-науково-виробничого центру Національного університету цивільного захисту України СТРАТЕГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ТУРИСТИЧНОГО БРЕНДИНГУ В УКРАЇНІНа сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки особливої актуальності набувають проблеми формування дієвого інструментарію щодо забезпечення конкурентоспроможності держави, тобто здатності не тільки використовувати існуючі конкурентні переваги, але й створювати їх із метою утримання або поліпшення своєї позиції на світовому ринку. Натомість успіху в конкурентній боротьбі досягають ті країни, керівництво яких використовує сучасний маркетинговий інструментарій, що дає змогу забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності та гнучко реагувати на зміни в навколишньому середовищі. У цих умовах зростає роль формування державного брендингу як важливої частини процесу формування тривалої стратегії розвитку України. Державний туристичний брендинг є ключовим елементом управління взаємовідносинами з різноманітними цільовими аудиторіями, підтримує виконання цілей соціально-економічного розвитку та відображає всі елементи унікальної ідентичності країни. У публікації розглянуто загальні стратегічні засади формування державного туристичного бренду, заснованого на цінностях українців, трендах світового туристичного бізнесу та дослідженні туристичного потенціалу України. Виявлено суперечності в позиціях органів державної виконавчої влади щодо поглядів на єдиний вектор розвитку державного туристичного бренду та шляхи формування позитивного іміджу України в очах світової спільноти. Проаналізовано створення й використання бренд-буку туристичного бренду України як основного документа для професіоналів індустрії подорожей і гостинності, який містить відповіді на запитання про те, якою державою є Україна, чим вона відрізняється від інших країн, як краще позиціонувати свою країну, місто та/або бізнес, щоб разом зміцнювати туристичний бренд України.Ключові слова: туристична сфера України, національний туристичний бренд, національний бренд, брендинг, туристична дестинація. N. A. Leonenko. Strategic principles of formation of state tourist branding in UkraineAt the present stage of development of the domestic economy, the problems of forming effective tools for ensuring the competitiveness of the state, i. e. the ability not only to use existing competitive advantages, but also to create them in order to maintain or improve their position in the world market, become especially relevant. Success in competition is achieved by those countries whose leadership uses modern, marketing tools to ensure a sufficient level of competitiveness and resilient response to changes in the environment. Under these conditions, the role of forming state branding as an important part of the process of forming a long-term development strategy of Ukraine is growing. State tourism branding is a key element in managing relationships with diverse target audiences, supports the fulfillment of socio-economic development goals, and reflects all elem...