Мета: дослідити якість надання первинної медичної допомоги військовослужбовцями з хворобами органів травлення.
Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети щодо вивчення задоволеності якістю надання первинної медичної проведено соціологічне опитування 60 військовослужбовців з хворобами органів травлення, чоловічої статі, які отримали первинну медичну допомогу в поліклінічних відділеннях Військово-медичному центрі Центрального регіону (I група, n=30) та Вінницької міської клінічної лікарні № 1 (II група, n=30). Середній вік в двох досліджуваних групах становив відповідно:33,6±10,6 років в I групі та 36,8±9,8 років в II групі (при р > 0,05). Кількість ветеранів Збройних Сил України становило в кожній групі 20%. Анкета складалась з чотирьох основних блоків: питань щодо ефективності надання медичної допомоги, швидкості обслуговування, ставлення персоналу до пацієнта та умов надання медичної допомоги. У дослідженні застосовано методи бібліографічний, статистичний, системного підходу та аналізу.
Результати. Проведене соціологічне опитування показало, що комунікація між лікарем та пацієнтом, має неналежний рівень. Основними причинами незадоволення в спілкуванні більшість респондентів зазначили, що не отримали відповіді на всі запитання, які їх цікавили. Також виявлена незадоволеність спілкуванням з молодшим спеціалістом з медичною освітою внаслідок ненадання інформації щодо порядку прийому лікаря, проведення діагностичних процедур, неуважності та недоброзичливого ставлення. Загалом, за 5-ти бальною системою оцінки задоволеності організацією лікувально-діагностичного процесу переважна більшість респондентів оцінили власну задоволеність на 5-ть і 4-и бали. Проте, основними труднощами, які виникли під час надання первинної медичної допомоги респонденти зазначили: черги, відсутність лікаря на робочому місці в години прийому, некомфортні умови в кабінеті лікаря. Для покращення організації надання медичної допомоги на первинному рівні респонденти обох груп зазначили, що необхідно: закупити нове устаткування (70% та 43,3%, відповідно, при р<0,05); зробити ремонт (90% та 20%, відповідно, р<0,001); оновити меблі в кабінетах та коридорах (60% та 16,7%, при р<0,001); забезпечити повністю безкоштовними ліками (50% та 33,3%, при р<0,05); покращити організацію роботи реєстратури (30% та 23,3%, при р>0,05), покращити ставлення лікаря та медичних спеціалістів з медичною освітою до пацієнта та ін.
Висновки. Для покращення якості медичної допомоги та умов її надання на первинному рівні доцільно проводити моніторинг задоволеності пацієнтів в закладі охорони здоров’я чи його структурних підрозділах. Для удосконалення первинної медичної допомоги доцільно впровадити пацієнт-орієнтований підхід з безперервним навчанням медичного персоналу щодо комунікативних навичок і емпатії.
