Мета: вивчення впливу комбінованої дії Х випромінення та інгібітора циклооксигенази 2 (ЦОГ 2) на рівень фактора росту ендотелію судин (VEGF) і простагландину E 2 (PGE 2) 2 в сироватці крові щурів з перевитою пух линою Герена при опроміненні в різних дозах. Матеріали і методи. 20 щурам самицям популяції Вістар масою 160-180 г з перещепленою карциномою Гере на проводили фракціоноване опромінення (5 Гр + 5 Гр) та (0,5 Гр + 0,5 Гр) зони росту пухлини на апараті РУМ 17 з інтервалом між сеансами 24 год. Препарат «Мелоксивет»-селективний інгібітор ЦОГ 2 вводили за добу до опромінення та за 2 години перед другим опроміненням (0,2 мг на 1кг маси тіла). Забір крові проводили мето дом прижиттєвої декапітації через 24 год після останньої фракції опромінення. Вміст VEGF та PGE 2 в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів. Результати. Після фракціонованого опромінення у сумарній дозі 1 Гр (0,5 Гр + 0,5 Гр) рівень VEGF підвищував ся у 1,5 раза порівняно з інтактним контролем, а у тварин, опромінених у сумарній дозі 10 Гр (5 Гр + 5 Гр), рівень VEGF вірогідно знижувався у 1,92 раза. Тобто, спостерігали різницю вмісту VEGF в сироватці крові щурів пухли ноносіїв залежно від доз опромінення: після опромінення сумарній дозі 1 Гр-стимуляція ангіогенезу, 10 Грзначне уповільнення цього процесу. У разі поєднаної дії опромінення (10 Гр) та інгібітора ЦОГ 2-мелоксиве ту відмічали вірогідне зниження рівня VEGF у 3,49 раза порівняно з контролем та у 1,8 раза з ізольованим оп роміненням. При цьому рівень PGE 2 також знижувався відносно ізольованого опромінення у 1,5 раза, що вка зує на інгібування ЦОГ 2. При поєднаній дії опромінення в низьких дозах (1 Гр) та інгібітора ЦОГ 2-мелокси вету спостерігали зниження рівня VEGF у 1,1 раза порівняно з контролем та у 1,7 раза відносно ізольованого оп ромінення. При цьому рівень PGE 2 також знижувався порівняно з ізольованим опроміненням у 1,1 раза. Отри мані результати свідчать про вплив поєднаної дії опромінення і мелоксивету на рівень VEGF та PGE 2, що зумов лює антиангіогенний ефект. Висновки. Доведено, що низькі дози іонізуючої радіації (1 Гр) та високі дози (10 Гр) по різному впливають на експресію VEGF, і тим самим на процеси ангіогенезу. Поєднана дія іонізуючої радіації та інгібітора ЦОГ 2 (ме локсивету) впливає на зниження рівня PGE 2, VEGF, тобто, на уповільнення ангіогенезу. У разі великих доз оп ромінення цей вплив виражений ще більше. Ключові слова: Х випромінення, інгібітор ЦОГ 2-мелоксивет, фактор росту ендотелію судин (VEGF), циклоок сигеназа 2 (ЦОГ 2), простагландин Е 2 (PGE 2), ангіогенез.
Вивчали зміни клітинного складу кісткового мозку (КМ) при введенні сполуки S-гетерилмодифікованого цистеаміну (S-ГМЦ) в експерименті з гострим in vivo опроміненням. Після тотального опромінення у дозі 7,0 Гр спостерігали клітинне спустошення КМ з максимумом на 3-тю добу до 2,6 ± 0,9 % клітин від вихідних значень та порушення співвідношення ранніх і диференційованих елементів гранулоцитарного, лімфоїдного та еритроїдного ряду. Внутрішньоочеревинне введення S-ГМЦ (150 мг/кг) за 15 хв до опромінення призводило до підвищення загальної кількості мієлокаріоцитів на 3-тю добу у 2,2 раза та нормалізації цього показника на 7-му добу відносно опроміненого контролю. Відновлення гранулоцито-, лімфо-та еритропоезу відбувалося у більш скорочені строки та запобігало виснаженню гемопоетичного пулу КМ після опромінення. В умовах культивування іn vіtro встановлено зменшення кількості клоногенних мезенхімальних стромальних клітин (МСК) у КМ на 3-тю добу після опромінення до 29,3±3,6 на стегнову кістку. При введенні S-ГМЦ зберігалася більша кількість (у 2,7 раза) клоногенних МСК КМ. Таким чином, отримані результати вказують на виражений мієлопротекторний ефект сполуки S-ГМЦ. Ключові слова: кістковий мозок; гемопоетичні клітини; мезенхімальні стромальні клітини; опромінення; S-гетерилмодифікований цистеамін.
The review systematized the current data on new classes of pharmacological compounds and biologically active substances in the field of radiation protection in Ukraine, as well as abroad. Methodological approaches and the importance of using appropriate animal models in the development of new pharmacological drugs for radiation protection are described, specifically in the cases when it is impossible to conduct full clinical trials on patients. Current views on the division of pharmacological agents into radioprotectors, radiomitigators, and therapeutic radiation protection agents are examined. The changes in the hematopoietic tissue, gastrointestinal tract and neurovascular system that occur after acute radiation exposure are also described. Particular attention is paid to pharmacological agents that can protect against acute exposure to ionizing radiation by limiting the risk of radiation mortality from the hematological and gastrointestinal forms of radiation syndrome. Results of the effectiveness of tolerant antioxidants with a wide spectrum of biological activity as promising agents for the prevention of acute and delayed radiation-induced pathology, in particular, in lung tissue, are presented. Possible molecular mechanisms of the radioprotective effect of pharmacological compounds on experimental models of total and local radiation exposure are discussed. The effectiveness of the therapeutic use of growth factors and recombinant cytokines in acute bone marrow suppression аfter accidental radiation exposure is shown. The possibilities of cell therapy with myeloid progenitor cells mobilized by tocopherol succinate hematopoietic/progenitor cells and bone marrow mesenchymal stromal cells in acute radiation injuries are shown. Special attention is paid to the importance of improving such methodological approaches and regulatory requirements when introducing into practice new radiation protection facilities in Ukraine. Key words: radiation protection, ionizing radiation, pharmacological agents, acute radiation syndrome. For citation: Uzlenkova NE. New pharmacological means of radiation protection (literature review). Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2019;25(3) :268–77
The pro-apoptotic effect of new 2-thioxo-4-thiazolidinone derivative Les-3331 on MCF-7 and MDA-MB-231 cell lines ..
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.