No abstract

Conflicts may arise within countries as well as between different countries. Conflict is an integral component of human existence. Conflicts occur in the economic, political, social, ideological, military, managerial and other spheres of public life. Accordingly, the methods and ways of their settlement vary significantly. It is dangerous that both internal (intrastate) and external (interstate) conflicts reduce the country's ability to defend its own interests in the world. Under certain circumstances, such conflicts can be used by external and internal players as an instrument of pressure on the state leadership and encourage it to adopt decisions and agreements that are unfavorable for the country. The solution to any conflicts requires a deep understanding of both the nature of their occurrence and the dynamics of the flow. Today the most dangerous for Ukraine is the armed conflict in the Donbass. This conflict was provoked by the Russian Federation, which sees our country as a “buffer zone” against international military threats. The level of conflict in the zone of armed confrontation is very high. Negotiations at the international level and the efforts to resolve the conflict in Donbass did not bring the desired success. The citizens of Ukraine have no confidence in the successful completion of this conflict. It provokes a social apathy and aggression in Ukrainian society. The cessation of the armed conflict in Donbass is extremely important both for Ukraine and the entire world community. Now Ukraine is forced to develop a strategy of national self-preservation in the difficult and uncertain conditions of international security. Finding optimal answers to hybrid threats is a necessary precondition for maintaining the sovereignty and territorial integrity of our state.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка рОсія-уКрАїнА: міжДержАВний збрОйний КОнФліКт неОКОлОніАльнОГО тиПу Анотація. Аналізується збройний конфлікт в Україні на сучасному етапі. Автори розглядають специфіку міждержавних конфліктів у постколоніальному світі та розкривають сутність процесу конфліктизації. Специфіка конфліктизації міждержавних відносин в епоху глобалізації полягає в тому, що це явище стає транснаціональним і планетарним за своєю природою. Збройне протистояння на території України вперше розглядається як міждержавний збройний конфлікт неоколоніального типу. Проаналізовано проблеми забезпечення міжнародної та національної безпеки в контексті збройного конфлікту в Україні. Показано, що в умовах російсько-українського збройного протистояння суттєво активізуються процеси конфліктизації різних сфер суспільного життя громадян України. Ключові слова: конфлікт, збройний конфлікт, неоколоніалізм, Україна, Російська Федерація. Averianova nina, voropayeva tatiana Taras Shevchenko National University of Kyiv russiA-uKrAine: An interstAte ArmeD cOnflict Of the neOcOlOniAl tyPe summary. The armed conflict in Ukraine is analyzed at the present stage. The authors of the article consider the peculiarities of the conflictization of interstate relations in the post-colonial world and reveal the essence of the process of conflict. The specificity of the conflict between state relations in an era of globalization is that this phenomenon becomes transnational and planetary in nature. The analyzes the problems of ensuring international and national security in the context of armed conflict in Ukraine. The armed conflict in Ukraine is closely linked to the neo-colonial policy of the Kremlin. It is known that the consequences of the colonial domination of the former empires are noticeable in the modern world. For the first time an armed confrontation on the territory of Ukraine is viewed as an interstate armed conflict of neo-colonial type. It is shown that in the conditions of the Russian-Ukrainian armed confrontation the processes of conflictization of various spheres of public life of citizens of Ukraine are significantly activated. The Russian-Ukrainian armed conflict is a kind of trigger, a catalyst for destabilization, polarization and radicalization of the entire Ukrainian society. Our state should take care of protecting its own interests, because international organizations and other countries that take part in solving the conflict, above all, adhere to their interests. The end of the armed conflict, the cessation of the Russian aggression against Ukraine, includes not only military methods, but also humanitarian ones. It is necessary of formulating a set of measures (humanitarian, socioeconomic and politico-military) aimed at preventing challenges, dangers and threats to the national interests of Ukraine. It is also necessary to maintain a balance of forces, values, resources, political, legal and socioeconomic problems in society and the state.

У VII–VI ст. до н.е. у Давньому Китаї та Стародавній Греції виникають перші філософські вчення про протилежності та їхню роль у суспільстві. Античні мислителі вивчали різні аспекти суперечливої взаємодії між людьми, соціальними групами, суспільствами і країнами, а також проблеми згоди і протиборства, війни і миру. Розроблене римськими юристами право стало потужним механізмом для врегулювання різного роду протистоянь. Якщо в античній філософії джерело різних протистоянь мислителі вбачали у природі та бутті, то в середньовічній філософії це було пов’язано з відсутністю або нестачею добра, Бога в душі людини. В епоху Відродження мислителі звертаються до класичної спадщини Давньої Греції та Риму, вони засуджують будь-які протиборства й соціальні зіткнення. В цю епоху були сформовані дві протилежні думки, які пояснювали причини протиборств у соціумі, адже одні автори бачили причину конфліктності у недосконалій системі соціальної взаємодії, а інші – у недосконалості людської особистості та її негативних рисах. Отже, наукове осмислення конфліктів починається в ранній період становлення філософської думки, а розробка фундаментальних конфліктологічних концепцій – у 1950–1970 роках. Концептуальним методологічним ядром нашого дослідження є інтегративний аналіз конфліктів як складно організованих явищ. У даній статті інтегративний підхід базується на взаємодії історії філософії, історії ідей та українознавства. Саме інтегративний підхід дозволяє випрацювати широку методологічну інтерпретацію конфлікту, яка допоможе: а) знайти відповідь на питання, яким чином можна найоптимальніше врегулювати конфлікти, котрі загрожують цілісності й стабільності суспільства і держави, б) зрозуміти конфлікти як необхідну умову для повноцінного розвитку соціуму (і будь-яких соціальних груп), намагаючись актуалізувати той потенціал оновлення, який характерний для конфліктної взаємодії. Інтегративний підхід дозволяє проаналізувати й систематизувати причини й чинники конфліктизації певного соціуму, які дають найбільш повну картину появи та ескалації будь-якого конфлікту. Інтегративний підхід дозволить подолати обмеженість існуючих методологічних концепцій і поєднати найбільш дієві засоби деконфліктизації та стабілізації соціуму.

Авер'янова Ніна Миколаївна кандидат філософських наук Київський національний університет імені Тараса Шевченка ORCID ID: 0000-0002-4999-4603 Бойко Світлана Миколаївна кандидат філософських наук, старший дослідник Науково-дослідний інститут українознавства УКРАЇНА Анотація: У статті аналізується специфіка використання інтегративного підходу в контексті розвитку сучасного українознавства. Інтегративний підхід став методологічною основою багатьох досліджень, присвячених специфіці процесу становлення й розвитку української модерної нації європейського типу, процесу трансформації колективної ідентичності громадян України, особливостям формування українознавчої компетентності як ключового чинника подолання деструктивних наслідків інформаційної війни проти України тощо.