The aim: To determine the peculiarities of indicators dynamic of cellular level of immunity in patients with gastroduodenal ulcer complicated by bleeding and microbial contamination the periulcerous area. Materials and methods: 80 patients with gastroduodenal ulcers complicated by bleeding were studied. Among patients in the main group, 18 (22.5%) cases were patients with bleeding gastric ulcer, 56 (70%) patients with bleeding ulcer of duodenum. The study of cellular immunity are B - CD19, Natural killers(NK) - CD16, T-helpers - CD4, T-regulatory - CD8. Results: An active bleeding according to the Forrest classification in patients with gastric ulcer 81.7% and in patients with ulcer of the duodenum 88.3%. Depending on the endoscopic hemostasis, there was a marked decrease in T-lymphocyte indices with CD4 growth to the reference rates in cases of active bleeding (from 13±2.4% to 26.4±1.2% p<0.05) and in hemostasis with high recurrence rate from 20.8±2.3% to 31.3±2.9% and from 22.6±1.3% to 39.8±2.9% p<0.05, respectively. Conclusions: The study found a decrease in CD16 from 3.6±1.1% to 2.6±1.1% (p<0.05) and an increase in the level of CD4, CD8, CD19 to 37.4±1.1%, 4.4±1.1% (p<0.05) and 30.8±1.2% (p<0.05), respectively, indicating that there is a decrease in the immune response in patients with gastroduodenal bleeding of ulcerative genesis. In patients with microbial contamination of the periulcerous area by Streptococcus β-haemoliticus (107 CFU) and Klebsiella pneumoniae (106 CFU), gastric ulcers decreased the level of CD8 population from 7.3±2.1% to 7.3±2.1% to 6.4±7% (p<0.05) and from 5.8±2.8% to 4.1±2.3% (p<0.05), respectively, which may create favorable conditions for the development of recurrent bleeding.

Summary. The aim of the study was to compare the efficacy of definitive chemoradiation therapy (CRT) and primary surgery followed by adjuvant radiotherapy (RT) or CRT in the management of patients with stage III–IVA–B resectable oral tongue squamous cell carcinoma (OTSCC). Materials and Methods: It is a retrospective analysis of the treatment outcomes of 211 patients with stage III–IVA–B resectable OTSCC. The patients were divided into two groups depending on the treatment modality: 114 patients received surgery followed by adjuvant RT or CRT (S-RT/CRT) group; the definitive CRT group consisted of 97 patients. Results: The five-year overall survival (OS) was 57.0% in S-RT/CRT group vs 20.4% in CRT group; the five-year disease-free survival (DFS) in S-RT/CRT group was 56.5% vs 15.5%, in the CRT group. Comparison of survival curves revealed statistically significant higher OS and DFS rates in patients of S-RT/CRT group as compared with those in CRT patients (hazard ratio = 0.33 (95% confidence interval 0.23–0.47), p < 0.001 vs hazard ratio = 0.25 (95% confidence interval 0.17–0.37), p < 0.001). A multivariate analysis showed a statistically significant prognostic effect of the primary tumor extension cT4 (p = 0.004), cervical lymph node involvement cN2 (p < 0.001), cN3 (p = 0.04) and treatment modality (p < 0.001) on OS. There was also found a statistically significant prognostic effect of the primary tumor extension cT4 (p = 0.02), cervical lymph node involvement cN2 (p < 0.001) and treatment modality (p < 0.001) on DFS. 18 (15.8%) patients of S-RT/CRT group and 13 (13.4%) patients (p = 0.77) of CRT group developed mandibular osteoradionecrosis. Conclusion: Primary surgery with adjuvant RT or CRT in advanced-stage resectable OTSCC significantly increases five-year OS and DFS rates as compared to those after definitive CRT.

Б Б Б i i i л л л ь ь ь , , , з з з н н н е е е б б б о о о л л л ю ю ю в в в а а а н н н н н н я я я і і і і і і н н н т т т е е е н н н с с с и и и в в в н н н а а а т т т е е е р р р а а а п п п і і і я я я № № № 2 2 2 • • • 2 2 2 0 0 0 1 1 1 4 4 4

Актуальність. Складність надання якісної медичної допомоги пацієнтам з ургентною абдомінальною патологією пов’язана з неоднорідністю нозологічних форм, необхідністю оцінки стану пацієнта та проведення доопераційної підготовки в умовах жорсткого обмеження часу. Мета дослідження — проведення порівняльної оцінки чутливості прогнозу розвитку післяопераційних ускладнень і смертності за шкалами хірургічного ризику ASA і POSSUM у хворих із невідкладною хірургічною патологією органів черевної порожнини. Матеріали та методи. Обстежено 130 хворих, оперованих в екстреному порядку з приводу гострої абдомінальної патології. Стратифікація хірургічного ризику проводилася за допомогою оціночних шкал ASA і POSSUM. Післяопераційні ускладнення оцінювали відповідно до класифікації Clavien — Dindo. Точки контролю: до операції, 28-ма — 30-та доба після хірургічного втручання. Результати дослідження. Згідно з проведеною доперіопераційною стратифікацією хірургічного ризику за шкалою ASA прогнозований ризик періопераційної смертності у хворих із невідкладною хірургічною патологією органів черевної порожнини до операції становив 21,5 %, що відповідало рівню 3-го класу. До того ж розраховані ризики періопераційної смертності та розвитку післяопераційних ускладнень у цих же хворих за шкалою POSSUM становили 14,4 і 53,1 % відповідно. Розвиток післяопераційних ускладнень відзначено нами в 64 хворих, що відповідало 49,9 %. При спостереженні протягом тридцяти днів за післяопераційною летальністю було виявлено 12 випадків госпітальної смерті (13,2 %) при середніх термінах її настання до 16-ї доби. Висновки. 1. Оцінка ступеня операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA не дозволяє точно визначити загрозу виникнення післяопераційної летальності, не враховує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. 2. Ступінь операційно-анестезіологічного ризику за шкалою POSSUM вірогідно збігається з фактичною частотою розвитку післяопераційних ускладнень і смертності.

Lecture ЛекцияЗа последние пятнадцать лет общая структура хи-рургической помощи претерпела серьезные измене-ния. Если в 2000-2002 годах количество ургентных лапаратомий составляло 15-20 % от их общего коли-чества, то сегодня ургентная хирургическая помощь оказывается в 36-58 % случаев [1][2][3][4][5]. Условия оказа-ния ургентной хирургической помощи, возраст боль-ных, наличие соматической хронической патологии значительно увеличивают риск возникновения после-операционных осложнений и сохраняют летальность в этой группе пациентов на уровне 30-80 %. Такой высокий процент послеоперационной летальности у хирургических больных связан с развитием синдро-ма полиорганной недостаточности (СПОН) [1][2][3][4][5].Одной из главных причин развития полиорганной недостаточности у больных с острой абдоминальной патологией является гиповолемия, которая связана с ограниченным потреблением жидкости, рвотой, диа-реей, паралитическим илеусом, воспалительными из-менениями кишечника. По данным C.J. Wiedermann (2012), гиповолемия формирует гемодинамические нарушения, дефицит перфузии с гипоксической трав-мой эндотелия капилляров легких, нарушения сплан-хиотической, почечной и печеночной перфузии. Ука-занные изменения вызывают развитие гипотензии с последующим развитием острого респираторного дистресс-синдрома, почечно-печеночной дисфунк-ции и абдоминального компартмент-синдрома.