Щербанюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, аспірант (Україна) Олег Мельничук Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук, професор (Україна) Міське самоврядування на Поділлі 1870-1917 рр. в сучасній українській історіографії Анотація. У статті проаналізовано сучасну українську історіографію з проблем діяльності органів міського самоврядування на Поділлі у другій половині ХІХпочатку ХХ ст. Більш детальному аналізу піддано праці, що стосуються Поділля означеного періоду. Наукові розвідки, присвячені іншим регіонам або ж виконані у загальноукраїнських масштабах, описані більш поверхово. У результаті зроблено висновок про недостатню розробку українськими вченими означеної теми, що слугуватиме завданням для подальших досліджень авторами цієї проблематики.

The precise and correct understanding of the transformational changes in the field of science, which are constantly kept under public review, is vitally important for civilizational development of the Ukrainian State. Problem statement. Although some specific and significant aspects of science are highlighted and respective innovations are suggested, very often there is a lack of methodological reasoning and non-systemic of recommendations. The abovementioned stipulates the need to formulate a complete and perfect vision of the science transformation at the present stage of the Ukrainian society’s development. The purpose of this paper is to formulate the author’s conception of the necessity of science transformation in Ukraine by analysing global challenges and critical study of modern scientists’ works. The achievement of the formulated aim is carried out by the means of the complex and consistent application of the corresponding scientific tool presented by such methods of scientific knowledge as: logical-semantic, systematic, structural-logical, methods of grouping, deduction, induction, analysis and synthesis etc. Results. In the article, the author establishes and explains the reasons for the transformational changes in the field of science, which are reduced to the following: global character of human development; an advanced approach to the interaction of theory and practice in the context of the implementation of scientific activities; development of modern information technologies; insufficient support by the state and society of science and scholars; absence of an integrated approach, focused on the fundamental integrity and complexity of the system “science – education – production”; aggravation of social and economic problems; integration of the innovative type of civilization. To sum up, the author concludes that civilizational society has dramatically influenced the development of science, significantly accelerating the processes of its development. Modern science, as well as scientists’ activity, is impossible without the use of the latest technologies. This activity, in turn, promotes the development of newer technologies. The speed of these processes is constantly increasing and the transformation of science in one sphere instantly causes transformation in another. Such changes lead to the emergence of an incredibly large number of scientific knowledge that needs to be perceived and embodied in practice.

No abstract

Метою статті є визначення особливостей антипольського вектору діяльності Почаївського відділу Союзу російського народу і православного духовенства Волині на початку ХХ ст. Проаналізовано ключові фактори, які вплинули на ускладнення міжнаціональних взаємовідносин у регіоні. Встановлено, що в результаті активної та цілеспрямованої діяльності чорносотенців на Волині спостерігалося загострення не лише міжнаціональних, а й міжконфесійних взаємовідносин. Методологія дослідження ґрунтується на використанні як загальнонаукових методів дослідження (узагальнення, аналізу й синтезу), так і спеціальних історичних (порівняльно-історичного та хронологічного), що у поєднанні з принципами історизму, поліфакторності та об’єктивності сприяли неупередженому висвітленню поставлених завдань. Наукова новизна роботи полягає у тому, що автори, на основі матеріалів періодичної преси досліджуваного періоду й архівних документів, з’ясували особливості антипольської діяльності чорносотенців і православного духовенства на Волині на початку ХХ ст., проаналізували результати досліджуваного напряму діяльності Союзу російського народу. Висновки. Доведено, що спільно з кліром Російської православної церкви, провідні діячі якої були ідеологами чорносотенного руху на Волині, «союзники» також активно протидіяли зростанню впливів Римо-католицької церкви у регіоні. Окрему увагу приділено участі у виборах до Державної думи та протистоянню чорносотенців і польських поміщиків, залученню до цього протистояння представників органів влади, які їх підтримували і намагалися послабити впливи польської аристократії, що, зрештою, визначалося внутрішньою політикою імперії. На основі неупередженого аналізу документів з’ясовано, що «союзники» у протидії зростанню впливів римо-католиків у досліджуваний період на сторінках своїх пресових видань часто друкували сфабриковані звинувачення проти опонентів. У цьому напрямі чорносотенці діяли в контексті внутрішньої політики імперії. Завдяки підтримці органів влади, вони мали змогу проводити активну та войовничу антипольську кампанію. Це робилося з чітко визначеною метою: послабити у регіоні позиції та впливи польської аристократії, котра, незважаючи на довготривале перебування регіону в складі імперії, зберігала свою національну ідентичність і конфесійну належність, а це суперечило імперським планам з русифікації регіону.

У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному аналізу повсякдення колективів вищої педагогічної школи України 1920-х – першої половини 1960-х рр.. На основі проведеного аналізу визначено наукову новизну дослідження, охарактеризовано його структуру, розкрито повноту використання автором історіографічних джерел, достовірність та репрезентативність залученої джерельної бази, окреслено теоретичну та практичну значущість наукової праці.