The object of the research is a special-purpose communication system. The relevance of the research lies in the need for complex management of resources of special-purpose communication systems. The resources of the special-purpose communication system are defined as: spatial, temporal, frequency and hardware resources. Destabilizing factors include: intentional interference; denial-of-service cyber attacks and fire damage to individual elements of the special-purpose communication system. The method of complex management of resources of special-purpose communication systems was improved. The difference between the proposed method and the known ones is that the specified method contains improved procedures: ‒ determination of the impact of destabilizing factors on the special-purpose communication system; ‒ description of special-purpose communication systems of various architectures; ‒ determination of the rational route of information transmission and operation mode of communication devices in the general special-purpose communication system; ‒ consideration of uncertainty about the state of the special-purpose communication system; ‒ determination of the number of necessary forces and means of communication, which must be increased for the full functioning of the special communication system. The improved method provides a gain of 20‒26 % compared to classical approaches to the management of resources of special-purpose communication systems. The improved method can be used at the control points of the communication system of groups of troops (forces) while planning the organization of communication and at the stage of operational management of the communication system.

No abstract

No abstract

У статті аналізується сучасна система вищої освіти, яка переживає великі зміни, що приводять до вдосконалення і появи нових освітніх технологій. Сьогоднішні заклади вищої освіти повинні активно позиціонувати свій внесок в інноваційний процес, соціальний розвиток і розробляти інноваційні технології, які забезпечать формування професійних умінь у студентів. В даний час зростає кількість інформації, яка так необхідна для отримання, розуміння і засвоєння рівнів освіти. Це спричинило впровадження інформаційних технологій в освіту і формування окремого виду навчання – дистанційного. Дистанційне навчання – це принципово новий, високотехнологічний підхід до процесу передачі знань. Приведені типи навчальних систем, використання яких доцільно для досягнення різних рівнів засвоєння знань і рівні мотивації навчання здобувачів вищої освіти, необхідні для їх ефективного використання. А також впровадження в освіту технологій дистанційного навчання буде сприяти одержанню якісно нового освітнього продукту. Значне розширення інформаційного освітнього середовища, збільшення можливості комунікації студентів і педагогів з колегами інших закладів вищої освіти, доступ до світових інформаційних ресурсів — усе це сприяє зростанню мотивації студентів до навчання, посилення їх творчої самореалізації, оволодінню навичками роботи з телекомунікаціями, як необхідних умов життя в інформаційному суспільстві. Ключові слова: дистанційне навчання; навчальна діяльність; інформаційні технології; освітній процес; комп’ютерні технології; здобувачі вищої освіти; викладачі.

У статті проаналізовано діяльність провідних закладів вищої освіти України щодо забезпечення якості освіти задля виокремлення перспективних напрямів використання досвіду при організації освітнього процесу у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Дослідження здійснювалося на основі вивчення і порівняльного аналізу систем внутрішнього забезпечення якості у провідних закладах вищої освіти нашої держави, а саме: Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”. Авторами виокремлено перспективні напрями використання досвіду провідних закладів вищої освітив Україні, серед яких: концептуальний, нормативно-правовий, організаційний.