У статті акцентовано увагу на тому, що впровадження дистанційного навчання в закладах вищої освіти України зумовлено потребами модернізації системи професійної підготовки студентів, спроможної забезпечити конкурентоздатність майбутніх фахівців на ринку праці. Доведено, що ефективність упровадження дистанційного навчання залежить від суб’єктивних (рівень підготовки викладачів і студентів до роботи в дистанційному режимі) і об’єктивних факторів (наявність матеріально-технічної бази закладів вищої освіти). Усупереч існуючому стереотипу «із упровадженням дистанційного навчання викладачі стануть непотрібними» заявлено, що викладач є ключовою ланкою впровадження будь-якої інновації в освіті. Проте головною умовою цієї тези є позитивне ставлення викладача до освітніх новозмін, його прагнення до професійного самовдосконалення, активність та ініціативність у розбудові вищої школи. Розглянуто професійне самовдосконалення викладачів як процес постійного оновлення знань і вмінь педагогічної діяльності з метою використання в освітньому процесі інноваційних методів, організаційних форм, технологій роботи зі студентами. Проведено анкетування, результати якого засвідчили недостатньо високу готовність викладачів до професійного самовдосконалення в умовах упровадження дистанційного навчання. Розроблено навчально-методичне забезпечення процесу професійного самовдосконалення викладачів в умовах упровадження дистанційного навчання в закладах вищої освіти, а саме: робочу програму з міждисциплінарного курсу «Впровадження освітніх дистанційних технологій в освітній процес вищої школи» для викладачів різного фаху підготовки, педагогічної і непедагогічної освіти, з різним стажем роботи; дидактичні матеріали до застосування інформаційно-комунікаційних технологій у вищій освіті та організації інтерактивного зв’язку між викладачем і студентами. Отримані результати (підготовлені викладачами дистанційні курси, автоматизовані тести, ігрокомплекси, мультимедійний глосарій) довели результативність цілеспрямованого професійного самовдосконалення викладачів. Накреслено перспективи професійного самовдосконалення викладачів засобами інформаційно-комунікаційних технологій в умовах створення іншомовного середовища в закладах вищої освіти.

We have established that one of the main problems in the adaptation of graduates is the problem associated with the collective nature of future work, and the lack of appropriate competencies among young specialists. Also, we have developed and tested an assessment methodology an individual work of students in an educational group project, using web-service Trello based on the subject "Fundamentals of collaboration in IT". Unlike others, the described assessment methodology allowed to increase the objectivity of the mid-term and final test results of both the students' work and the group work. Also, it allowed to track and direct students' activities to such an educational group project result that harmonizes their capabilities with requirements. Web-service Trello used for a group project allowed to quickly identify problems at all its stages, deploy resources rationally, avoid the "emergencies", complete tasks on time, and organize constant feedback among all members of the group and the tutor. The tutor's ability to track all the activities of each student and the group as a whole is one more benefit of using web-service Trello. As a result of the students' educational group project, they have developed the ability to work in a team.

Серія «Педагогічні науки». Випуск № 3.2019 150 creates conditions for optimizing the process of their preparation and achieving the goal of the educational process. Annotation. The features of the process of fundamentalization of the content of professional training of future professional psychologists in modern conditions are considered in the article. Review of scientific publications on the topic of research; studied the works concerning the fundamentalisation of the content of professional training of future specialists. The basic principles of the fundamentalisation of the content of professional training of specialists in modern conditions are clarified. The regularities of the fundamentalisation of the content of the professional training of future professional psychologists in universities are revealed. Conclusions have been drawn from the work done and the prospects for further research in this area are outlined. Keywords: reforming of the national education system; training of specialists in universities in modern conditions; fundamentalisation of the content of vocational training; preparation of future professional psychologists.