No abstract

This paper reports an analysis of aspects of the project planning stage. The object of research is the decision-making processes that take place at this stage. This work considers the problem of building a hierarchy of tasks, their distribution among performers, taking into account restrictions on financial costs and duration of project implementation. Verbal and mathematical models of the task of constructing a hierarchy of tasks and other tasks that take place at the stage of project planning were constructed. Such indicators of the project implementation process efficiency were introduced as the time, cost, and cost-time efficiency. In order to be able to apply these criteria, the tasks of estimating the minimum value of the duration of the project and its minimum required cost were considered. Appropriate methods have been developed to solve them. The developed iterative method for assessing the minimum duration of project implementation is based on taking into account the possibility of simultaneous execution of various tasks. The method of estimating the minimum cost of the project is to build and solve the problem of Boolean programming. The values obtained as a result of solving these problems form an «ideal point», approaching which is enabled by the developed iterative method of constructing a hierarchy of tasks based on the method of sequential concessions. This method makes it possible to devise options for management decisions to obtain valid solutions to the problem. According to them, the decision maker can introduce a concession on the value of one or both components of the «ideal point» or change the input data to the task. The models and methods built can be used when planning projects in education, science, production, etc.

No abstract

The study is devoted to the analysis of the problem of decision-making regarding the organization of the educational process in the conditions of external influences of irresistible nature. The case of a forced reduction in the academic semester with the need for full implementation of educational plans for the training of education seekers is considered. It was determined that for effective planning of the educational process, it is initially necessary to divide the classrooms of the educational institution between educational groups belonging to different structural units of the educational institution. The verbal and mathematical formulation of the task of dividing classrooms between educational groups was completed. A mathematical model of the problem was built. The model is a set of restrictions that are imposed on the options for admissible distributions of audiences. The developed model allows you to introduce restrictions on the length of the working day, breaks between classes in individual groups, the number of working days per week, etc. An algorithm for developing variants of management decisions regarding the distribution of classrooms between educational groups of different structural units of the university has been built. Variants of management decisions depend on the initial conditions that are included in the problem model and on the strength of the set of admissible solutions. The possibility of developing options for management decisions regarding combined options for the organization of the educational process (face-to-face, distance, and mixed forms of education) is foreseen. In such cases, the management of the educational institution may impose restrictions on the possibility of alternating classes that take place in classrooms with classes that take place online. The developed approach also allows the redistribution of audiences between structural units for separately defined periods. The implementation of the developed models and algorithms for the autumn semester 2022–2023 at the university will allow the completion of studies by mid-November. At the same time, all educational plans will be completed in full. The developed tool makes it possible to increase the efficiency of management decision-making processes regarding the organization of the educational process in higher education institutions.

Проаналізовано наявні підходи до вирішення проблеми виявлення фейкових новин у мережі Інтернет, розглянуто екосистему новин як бізнес-модель їхньої появи, ознайомлення та поширення, що передбачає комплекс взаємопов'язаних сутностей – виробників новинної інформації її користувачів і розповсюджувачів, які сукупно можуть вирішити різноманітні завдання потенційних учасників на єдиному інтегрованому полі. З'ясовано, що мережа Інтернет має очевидні переваги над традиційними ЗМІ у розповсюдженні новин, такі як миттєвий доступ читачів до потрібної інформації, безкоштовне її розміщення, відсутність обмежень у стилі подання та різноманітність формату – текстова, графічна та мультимедійна. Однак, їхня неврегульованість будь-яким редакційним наглядом, а також державними органами з інформаційної безпеки призвели до того, що пересічному читачу часто важко визначити достовірність інформації в деяких опублікованих новинах. Встановлено, що серед вітчизняних фахівців заслуговують уваги ґрунтовні публікації в основному професійних журналістів, у яких вони висвітлюють як різну хибну інформацію, так і повну дезінформацію. Не відстають від них і молоді дарування, які у своїх критичних дописах розвінчують міфи про силу і міць північного сусіда, а також різні фейки про ті чи інші резонансні події. Зазначену проблему за останнє десятиліття з успіхом почали досліджувати закордонні вчені, які домоглися чималих результатів як у практичному, так і теоретичному планах. Досліджено, що головним завданням виявлення фейкових новин є автоматизована їх ідентифікація на ранніх стадіях появи, а також відсутність або мала кількість так званої позначеної (маркованої) інформації для машинного навчання відповідних моделей, призначених для ідентифікації фейкових новин, а також подальшого їх аналізу. Тому багато закордонних дослідників  пропонують все нові та нові методи і засоби для виявлення фейкових новин, які з плином часу прогресують у вирішенні цієї проблеми з різним ступенем точності отриманих результатів. З'ясовано, що за терміном екосистемне мислення знаходиться деякий світогляд, цілеспрямоване мислення та відповідні дії людей, залучені в цій системі. Екосистема новин як бізнес-модель їхньої появи, ознайомлення та поширення, передбачає комплекс взаємопов'язаних сутностей – виробників новинної інформації її користувачів і розповсюджувачів, які сукупно можуть вирішити різноманітні завдання потенційних учасників на єдиному інтегрованому полі. Визначено, що існує певний набір методів і засобів, реалізованих у відповідних програмних системах, які найкраще підходять для вирішення проблеми виявлення фейкових новин у мережі Інтернет. Проте, більшість сучасних дослідників намагаються виробити свої підходи із застосуванням комбінацій унікальних і вже апробованих методик, щоб успішно вирішити зазначену проблему. Проаналізовано можливості сучасних програмних систем на підставі інноваційного фреймворку Transformer, який використовує зміст новин, їх контент і соціальний контекст для аналізу їхніх корисних характеристик, а також для прогнозування ймовірності появи серед них фейків. Розроблена модель, маючи в своїй основі архітектуру Transformer, легко піддається машинному навчанню за наборами позначених новин, що допомагає швидко виявляти фейки в новинній інформації.