Harpalus rufipes (De Geer, 1774) is a trans-palearctic, polyzonal, habitat generalist species, which is usually the most numerous ground beetle species in agricultural ecosystems and forest plantations. In laboratory conditions, 50 H. rufipes imagoes were placed in separate containers, each individual being fed over several days with seeds of a single species of plant, the total number of plant species being ten. Then the content of the beetles’ intestine were analyzed using Lugol’s iodine stain for visualizing starch granules. Native agents of ground seeds of plants and also of seeds treated by a fermentative agent from a mammalian pancreas were used for control. Granules of starch from seeds of Triticum aestivum L., Hordeum vulgare L. and Secale cereale L. were only insignificantly broken down by enzymes in the intestines of H. rufipes. The starch granules of Avena sativa L., Panicum miliaceum L., Sorghum drummondii (Steud.) Millsp. and Chase, Fagopyrum esculentum Moench and Sinapis arvensis L. were also insignificantly affected in the beetles’ intestine compared to the agent affected by enzymes of vertebrate animals. Starch granules of Beta vulgaris L. seeds affected by the enzymes became deformed and fragmented. Sometimes only their fragments remained. Seeds with a high content of fats such as seeds of Juglans regia L. were digested poorly in the intestine of H. rufipes (drops of fat could be seen surrounding certain food particles, which obstructed their digestion). The results of microscopic study of the intestinal content of mixed phytophage ground beetles of agricultural environments will help in identifying mechanisms of regulation of trophic chains by polyphage species, and will help advance the study of gregarine infection rates among ground beetles.

In this research, we investigated the effect of pituitrin-izadrin induced injury on the levels of metallothionein (MT) and soluble and filament forms of glial fibrillary acidic protein (GFAP) in the hippocampusA strocytes are amongst the earliest and prominent to express changes under attacks [1]. They are the most numerous nonneuronal cell types in the central nervous system (CNS) and make up about 50% of the volume of the human brain [1,2]. Their functions are known to be critical, such as scavenge transmitters released during synaptic activity, control ion and water homeostasis, release neurotrophic factors, shuttle metabolite, and waste products, and to participate in the formation of the blood-brain-barrier [3,4]. Failure of any of these supportive functions of astrocytes will constitute a threat to neuronal survival. Astrocytes are home to a number of essential proteins of the CNS, including metallothionein and glial fibrillary acidic protein, which presumably carry out some astrocyte functions.Metallothioneins (MTs) are cysteine-rich, low molecular weight, heat stable proteins firstly described by Margoshes [5]. They are largely synthesized in the liver and the kidney in humans but are found at a number of other sites. In the CNS, MT-I and MT-II are conspicuously absent from neuronal populations, yet abundant in fibrous and protoplasmic astrocytes. MT is detectable in the extracellular fluid of the injured brain and astrocytes are capable of secreting MT in a regulatable manner [6].MTs have been implicated as regulatory molecules in gene expression, homeostatic control of cellular metabolism of metals, and cellular adaptation to stress. Thus, they fulfill a regulatory capacity and influence transcription, replication, protein synthesis, metabolism, as well as other zinc-dependent biological processes [7]. It has been shown that the ability of animals to recover from CNS injuries or degenerative diseases depends on the deficiency or excess availability of MT-I/-II [7][8][9][10][11]. MT has equally been demonstrated to be down-regulated in cases of induced intoxication [12] and infection [13] but its correlated effect to other astrocyte proteins has yet to be tested.GFAP is expressed in mature astrocytes in the CNS [14]. It is a member of the family of cytoskeletal proteins and is the primary intermediate filament with a size of 8-9 nm, highly specific to the CNS. However, it has been found outside the CNS in relatively low amounts [15]. It has two physicochemical GFAP forms: water-soluble (sGFAP) and filament (fGFAP) [16]. The sGFAP is unevenly distributed in various brain regions, with the maximum con-

ВСТУП. Ожиріння, як глобальну епідемію, на даний час спостерігають як у розвинутих країнах, так і в країнах, що розвиваються [1][2][3]. У 2008 р. понад 1,4 мільярда дорослих людей мали над-лишкову масу, з них приблизно 500 мільйонів хворіли на ожиріння, підтверджуючи, що в усьо-му світі поширеність ожиріння зросла вдвічі з 1980 до 2008 р. За даними ВООЗ, надмірну масу тіла мають до 30 % жителів планети, що дозво-ляє охарактеризувати дану хворобу як нову неінфекційну "епідемію" ХХІ ст. [4]. У США понад 50 % населення має надлишкову масу тіла, з них ожиріння виявляють у 35 % жінок і 31 % чоловіків. Так, в Америці збільшення кількості пацієнтів з ожирінням почалося ще в 1978 р. і триває донині, набуваючи епідемічних масшта-бів [5]. В Європі захворюваність на ожиріння досягає: 20 % -у Швейцарії, болгарії, Італії, Франції, Іспанії, 30 % -у Німеччині, Фінляндії, Великій британії і 40 % -в Румунії. Зростання кількості людей з надмірною масою тіла відзна-чають в Японії, Китаї і Кореї, де проблема ожи-ріння ще недавно не була настільки актуальною.У Великій британії було підраховано, що майже 61,3 % дорослого населення мають над-лишкову масу або ожиріння. Поточна вартість лікування захворювань, що пов'язані з ожирін-ням, приблизно становить 5 мільярдів фунтів стерлінгів на рік, і ця цифра подвоїться до 2050 р.[6]. У Канаді частота ожиріння практично подвої-лася -від 14 % в 1978-1979 рр. до 26 % у 2009-2011 рр., причому 2 % чоловіків та 5 % жінок мають індекс маси тіла понад 40. Загалом більше двох третин канадійських чоловіків (67 %)

Визначено вміст нітратів у ово-чах та вивчено особливості перебігу мікробіологічного і денітрифікую-чого процесів під час соління тома-тів з різним вмістом нітратів. Встановлено, що в процесі солін-ня розмножуються молочнокислі мікроорганізми і кількість нітратів у томатах зменшується до норми. Отже, обґрунтовано доцільність використання овочів з наднорма-тивним вмістом нітратів на вироб-ництво солених продуктів Ключові слова: нітрати, ово-чева продукція, денітрифікуючий процес, мікробіологічний процес, молочнокисла мікрофлора Определено содержание нитра-тов в овощах и изучены особенно-сти течения микробиологического и денитрифицирующего процес-сов при солении томатов с раз-личным содержанием нитратов. Установлено, что в процессе соле-ния размножаются молочнокис-лые микроорганизмы и количество нитратов в томатах уменьшает-ся до нормы. Обоснована целесо-образность использования овощей со сверхнормативным содержани-ем нитратов на производство соле-ных продуктов Ключевые слова: нитраты, овощ-ная продукция, денитрифицирующий процесс, микробиологический про-цесс, молочнокислая микрофлора UDC 664.579.674

Introduction. The inflammatory-dystrophic process in periodontium is accompanied by its hypoxia, which causes the activation of free radical oxidation processes. Tissue destruction in periodontal diseases is considered to be the result of an altered inflammatory/immune response to microbial plaque and involves massive release of neutrophils, reactive oxygen species and enzymes. The aim of the study – to establish the protein oxidative modification in blood and periodontium in case of periodontitis combined with hyper- and hypothyroidism in rats. Research Methods. Experimental studies were carry out on 48 mature male, nonliner, white rats, which were divided into the following groups: І – control animals; ІІ – animals with periodontitis; ІІІ – animals with periodontitis combined with hyperthyroidism; IV – animals with periodontitis combined with hypothyroidism. Protein oxidative modification (POM) was determined in blood serum and periodontium homogenate by the method of I.F. Meschyshyn. Results and Discussion. The results of our studies showed that the intensity of the processes of protein oxidative modification was significantly increased in animals of all experimental groups vs control group. The content of aldehyde- and ketone derivatives of the alkali nature changed more pronounced than the content of aldehyde and ketone derivatives of neutral nature. Conclusions. Thus, the experimental periodontitis is accompanied by a marked increase in the intensity of the protein oxidative modifications both in the homogenate of periodontal tissues and in the blood serum. Imbalance of thyroid hormones increases oxidative stress in experimental periodontitis, especially pronounced in hyperthyroidism.