The article covers the key approaches to the formulation of the education system's environmentalization concept against the backdrop of rising environmental awareness and the need to foster better environmental literacy in modern society. In order to achieve this objective, the authors have come up with an integrated indicator of the education system’s environmental sustainability which provides for environmental assessment at various educational levels. The said approach allows ensuring the comprehensive evaluation and avoiding subjectiveness. In addition, it serves as an efficiency indicator of the entire process of educational service provision under present-day conditions. Based on the aforementioned methodology, the Ukrainian education system was evaluated from the standpoint of its compliance with sustainable development requirements. The pain points of the system were identified, particularly, the absence of thoroughness, error in the logical sequence of shaping environmental knowledge, and uneven distribution thereof at different educational levels. The authors presented the measures aimed at increasing the degree of education system environmentalization, namely making environmental matters, including sound management of natural resources, and environmental protection a part of the curriculum; training the teaching staff capable of implementing the concept of continuous environmental and economic education; forming close links between secondary and higher education, and their cooperation with businesses and governmental institutions.

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка Харченко Т.Б. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри екологічного менеджменту та підприємництва Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Стаття присвячена актуальним проблемам екологізації діяльності підприємств України шляхом впровадження екологічних інновацій. Висвітлено основні екологічні проблеми України, визначено найбільших забруднювачів атмосферного повітря, вод та ґрунтів, серед яких транспорт, промисловість, енергетика та сільське господарство. Зазначено, що вирішення проблем забруднення довкілля промисловими об’єктами лежить в площині зміни підходів до контролю охорони навколишнього природного середовища, використання новітніх маловідходних та/або безвідходних технологій, повної модернізації промислового комплексу та закріплення правових та економічних механізмів, що стимулювали б такі зміни. Авторами акцентовано увагу на тому, що існуючі обсяги забруднення довкілля, низькі темпи екологічної модернізації, повільні темпи впровадження екологічних інновацій ставлять під загрозу можливість виходу українських підприємств на міжнародні ринки. Окреслено, що перехід до Європейського зеленого курсу можливий шляхом екологічної модернізації виробництва українських товаровиробників, запровадження екологічних інновацій є одним з ефективних шляхів досягнення принципів сталого розвитку та забезпечення економічного зростання. Авторами наголошується, що впровадження Європейського зеленого курсу вимагає від бізнес-структур модернізації промислового виробництва, досягнення вуглецевої нейтральності та технологічної модернізації відповідно до вимог європейських стандартів. Встановлено, що напрямками фінансування стали проєкти енергетичної модернізації, розвитку альтернативної транспортної інфраструктури, відновлювальних джерел енергії, мережі громадського транспорту тощо. Зроблено висновок, що основним кроком до реалізації принципів глобального зеленого курсу є розробка та імплементація методик вимірювання забруднень навколишнього середовища, що дасть змогу контролювати виконання підприємствами вимог екологічного законодавства і виявляти порушників на основі чітких і зрозумілих критеріїв.

Харіна О.О. кандидат економічних наук, науковий співробітник, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Харченко Т.Б. кандидат економічних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка ПРОБЛЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ АСПЕКТИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВИРІШЕННЯ ОЧИМА СТЕЙКХОЛДЕРІВ Сучасний етап розвитку економічних відносин характеризується посиленням конкурентної боротьби та, як наслідок, необхідністю пошуку нових інструментів досягнення стійких конкурентних позицій країни на внутрішньому та зовнішньому ринках. Одним із чинників досягнення стійких конкурентних переваг є підвищення ефективності інноваційного розвитку країни. У сучасних умовах формування потенційної можливості господарюючих суб'єктів у конкурентній боротьбі досягнення ефективних результатів у забезпеченні інноваційного розвитку ускладнюється через необхідність постійного пристосування до умов, які змінюються, а також пошуку нових науково-обґрунтованих концепцій функціонування та розвитку. Нині інноваційний потенціал України є недостатнім для утримання лідерських позицій у міжнародних рейтингах конкурентоспроможності. Причинами такого становища є: відсутність умов для комерціалізації розробок, відчуття незахищеності інноваторів, відсутність прийнятних умов праці для доведення інноваційної розробки до технологічної готовності, постійна нестача матеріалів, обладнання, фінансів тощо. Ключові слова: інновації, інноваційна активність, генерація знань, стейкхолдери, державна інноваційна політика.Современный этап развития экономических отношений характеризуется усилением конкурентной борьбы и, как следствие, необходимостью поиска новых инструментов достижения устойчивых конкурентных позиций страны на внутреннем и внешнем рынках. Одним из факторов достижения устой-

One of the most characteristic features of the modern development of the world economy is globalisation, which has led to a new form of competition created by going beyond one country, establishment and development of a global system of competition that requires good governance. To ensure its viability, an industrial company strives to ensure economic development. The concept of development is one of the fundamental and extremely widespread in various branches of natural, philosophical, social, and economic sciences. In this regard, the formulation of the proposed development strategy is a very important issue. The purpose of this study is to investigate the theoretical and methodological aspects of enterprise development. Risk analysis of the company's development strategy is especially important, since modern companies operate in a dynamic market with a high level of uncertainty in the external environment and are exposed to many risks; therefore, risk analysis of the company's development strategies becomes especially important. The purpose of the study is to investigate and systematise the essence and methods of evaluating the company's development strategy. The literature review demonstrates the level of coverage of the problem of enterprise development. The study investigates the system of management of innovative development of the enterprise, identifies the mechanism of management of innovative activity. The level of innovative development of Ukrainian enterprises is established, and the main factors limiting their innovative activity are identified.