The purpose of the scientific article is aimed at studying the features of students’ competenceformation at tertiary educational institutions by practical training aids. To reveal the purpose of a scientific article, methods of theoretical analysis and synthesis have been used (to study the theoretical framework of students’ competence formation at tertiary educational institutions by practical training aids) and methods of comparison, grouping and concretization (to analyze and assess the practical results of students’ competence formation at tertiary educational institutions by practical training aids). The practical results of the study are presented through: the results of assessing students’ knowledge of Mathematics, Reading and Science, according to the PISA program; dynamics and structure of the number of students enrolled in tertiary education; the proportion of undergraduate students in% of the population at the age of 20-24 years old. According to the results of the PISA program, developed by the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD), it has been found that Austria, Belgium and Germany have the highest average scores in Mathematics, Reading and Science, compared to the average scores in OECD countries. It has been established that in Ukraine the average students’score in Mathematics in 2018 is lower than the average score in OECD countries by 21 points, in Reading - by 36 points, and in Science - by 20 points. In the course of the study it hasbeenestablished that currentlyeducators use the following practical training aids for the formation of students’ competence in the learning process, namely: introduction of a modular academic program in the educational process, providing the necessary level of theoretical basis, implementation of introductory,educational, training, undergraduate practices, work experience internship in the educational process of students’ training, application of information, innovation and interactive technologies in the educational process, teaching and training of students in accordance with the requirements of the labor market and employers, ensuring cooperation between tertiary educational institutionsin the framework of student exchange programs.

The article considers emotional intelligence as a complex integrative formation, which includes cognitive, behavioural and emotional qualities. These qualities ensure awareness, understanding and regulation of their own and others’ emotions and effect on the success of interpersonal interaction and personal development. A review of relevant scientific sources has revealed the insufficient study of brain correlates and the specifics of future psychologists’ emotional intelligence. In turn, it has determined the purpose of the study, that is the neuropsychological study of features of future psychologists’ emotional intelligence. The parameters of emotional intelligence in the first- and second-year students majoring in Specialty 053 Psychology are received due to the test-questionnaire at simultaneous registration of electric activity of the brain. The Neuron-Spectrum 5 electroencephalograph was used for the EEG registration. The recording was performed monopolarly in 32 leads, using samples “eyes closed”, “eyes opened” and filling out the test-questionnaire to identify the levels of emotional intelligence. The obtained results have made it possible to determine that the levels of psychology students’ emotional intelligence are related to the activation indicators of different parts in the cortex of their brain. The students mostly are at average and initial levels of emotional intelligence, tend to show an interpersonal type of emotional intelligence and control their own and others’ emotions rather than to differentiate the emotions and establish the cause of their occurrence.

The psycho-pedagogical and social rehabilitation of individuals before dismissal from the places of imprisonment is currently relevant, as it is a qualitative return to normal life that becomes an acute problem for people who are preparing to leave the places of imprisonment. The purpose of the article is to analyze the pilot psychological and pedagogical research of persons who are in places of imprisonment. For introduction of the developed socialpedagogical directions of resocialization of persons who are in the places of detention or getting ready to leave these places, the diagnostics of psychological characteristics which will become key signs of efficiency of the applied directions became relevant, namely: orientation to changing of the social environment; social-pedagogical therapy; professional orientation during teaching and educational process. Diagnostics of structure of intelligence, educational motivation, nonverbal creativity and level of self-assessment of persons who are in places of detention is performed. The analysis of results of motives of educational activity allows saying that educational activity of respondents is defined by motivation on achievement, cognitive motivation, and by motive of external stimulation. The highest indicator of the index of uniqueness that characterizes nonverbal creativity is met at most of respondents. The self-assured personality is guided by development of the his/her potential, he/she subordinates the existence to achievement of a condition of integrity, integration, spontaneity, humour, openness of experience. Creative, motivated, intelligently flexible and selfassured personality can achieve the objectives, far from creativity, for the sake of prospects in his/her life. He/she can be attracted to the activity necessary from some reasons, important for him/her, as, for example, participation of creative people in technical activity, in organizational work, for explanation of his/her purposes for other people.

The aim of the article is to study the mental states factors of primary school pupils’ anxiety during the progression of the COVID-19 pandemic. The psychological factors of school anxiety and fears are theoretically substantiated. The methodological starting points of the empirical study are distinguished. The combination of psychological and physiological semantic parameters of the phenomenon is taken into account. Valid psychodiagnostic methods were used. The structure of mental states of pupils’ anxiety, which consisted of five main factors F1-F5 (∑D = 76.371; V = 20.005), was studied by factor analysis of ANOVA. It is established that the principal is the mental state F1 “School anxiety” (D = 38.029; V = 9.962), which is interrelated with the mental state F4 “Self-realization anxiety” (D = 9.711; V = 2.544) (rs=-.443; p≤.01) and the mental state F2 “Emotional-expressive anxiety” (D=16.057; V=4.206) (rs=.373; p≤.01). It was established and grounded that the mental state F5 “Isolation-physiological anxiety” (D=4.529; V=1.186) is suicidal. It is generalized that the obtained empirical results and theoretical substantiations will promote: realization of the decision of educational problems in primary school age; implementation of the obtained results in preventive and corrective-developmental work; will reduce anxiety and affect the formation of adequate behavior of fourth-graders of secondary education.

В статті розкриті суть та особливості професійної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії, адже професійна діяльність фахівців соціальної сфери є достатньо складною за своїм змістом, напрямами і потребує виконання значної кількості як базисних так і специфічних функцій. Визначено міжпрофесійну взаємодію як цілеспрямований, соціально-зумовлений, динамічний процес безпосереднього або опосередкованого одночасного впливу суб'єктів один на одного в результаті виконання певної професійної діяльності, при спрямовуючій ролі суб'єкта, що володіє сукупністю теоретичної та практичної підготовки, метою якого є реалізація змісту професійної діяльності одного і задоволення потреб іншого. Обґрунтовані експериментальна база та вибір діагностичного інструментарію дослідження. Емпіричними методами дослідження були стандартизовані та авторські. При цьому одним із стратегічних напрямів у досягненні мети дослідження було обрано інтегративний метод тріангуляцію для якісного аналізу даних експерименту. Відповідно до створеної моделі підготовки фахівців соціальної сфери до міжпрофесійної взаємодії, зокрема змістово-процесуального блоку визначені основні компоненти, критерії та показники рівня сформованості міжпрофесійної взаємодії фахівців соціальної сфери. Зокрема, для мотиваційно-емотивного компоненту визначено: критерії-суб'єктно-орієнтований та емоційно-вольовий, показники-сформованість професійної мотивації; сформованість системи цінностей; здатність виявляти ініціативу; здатність самостійно приймати рішення; творчість у професійній діяльності; професійна мобільність; самоконтроль; емоційна стійкість; уміння уникати конфлікту. Проаналізовані результати щодо визначення особливостей мотиваційно-емотивного компоненту сформованості готовності до міжпрофесійної взаємодії майбутніх і фахівців соціальної сфери, виявлені кореляційні зв'язки між окремими параметрами готовності до міжпрофесійної взаємодії за мотиваційно-емотивним компонентом у групі працюючих фахівців, значущі коефіцієнти кореляції між параметрами готовності до міжпрофесійної взаємодії у групі осіб, які здобувають освітній рівень «Бакалавр» та значущі коефіцієнти кореляції готовності до міжпрофесійної взаємодії у групі студентів освітнього рівня «Магістр». Ключові слова: соціальна робота, фахівці соціальної сфери, професійна діяльність, міжпрофесійна взаємодія, психологічне забезпечення, мотиваційно-емотивний компонент.