The paper presents outcomes research of features of interpersonal relationships, the level of perception and motivational orientations interaction of those who can see with blind and visually impaired students of higher educational institution. The attention is focused on the specifics of the social and psychological training as a means of improving communicative competence of blind and visually impaired students and optimization of their social status in the student body.

The article contains the results of an experimental analysis of the peculiarities and prospects of the interaction of specialists with blindness with their potential employers. Young people with blindness and chiefs of different organizations and institutions (potential employers) took part in the experimental analysis of the readiness for interaction in professional activities. We have received positive dynamics in influencing the emotional component of self-identity of people with profound visual impairment; tendency on a behavior, focused on solving the problem; increasing the level of self-control and independence of other people‘s estimation. On the other hand, the most of potential employers have proven themselves in full capability of people with visual impairment, who can provide a productive professional career.

Th e article contains results of the experimental analysis of cooperation peculiarities of young people with diff erent vision levels (blind, visually impaired, with normal vision). Greater focus is placed on the statement that serious vision disorders depending on their kind and grade make the process of verbal and especially non-verbal means of communication mastering much more complicated. It has been established that young people with serious vision disorders have a low level of integration into social groups, are not active enough in communication, avoid close relationships with those who do not have any vision problems. Th e authors argue in favour of the importance of blind and sighted people's cooperation activity provision as an obligatory condition for the development of psychologically proper communication and for the formation of social maturity of a personality, regulating its process of social integration.

Social and political transformations inevitably cause changes in people's mindsets and result in conversion of a national educational system. Ukraine, as a post soviet country, is still trying to put away its totalitarian past and adopt the latest human rights policies that have been successfully functioning in the "developed" world for several decades. Th is study evaluates the quality of inclusive education in Ukraine, specifi cally focusing on services provided to families of students with disabilities whose views and opinions are oft en neglected by governmental offi cials responsible for creating inclusive environments.

Мета: вивчення особливостей міжособистісної взаємодії підлітків в інклюзивних класах, завдяки аналізу результатів діагностики інтерактивної спрямованості особистості та самокерування в спілкуванні. Гіпотеза дослідження полягає у тому, що існують відмінності у міжособистісній взаємодії підлітків в залежності від статі, віку та наявності особливих потреб. Методи: Порівняльний аналіз джерел наукової педагогічної літератури, інтерпретація, формулювання висновків. Результати обробляються математично і представлені у форматі порівняльних таблиць. Результати: У дослідженні прийняли участь 240 учнів віком від 11 до 15 років. Результати свідчать про те, що підлітки з особливими потребами більш адаптивні у спілкуванні, але інтерактивна спрямованість на взаємодію більш розвинута в учнів з типовим розвитком. Ригідність або стабільна модель спілкування більше властива учням з типовим розвитком. Знайдено кореляційні зв’язки між адаптивністю в спілкуванні та шкалами емоційного інтелекту: керування емоціями, самомотивація, що підтверджує висновок існування впливу емоційного інтелекту на вміння ефективно спілкуватися. Також знайдені негативні кореляційні зв’язки між спрямованістю на взаємодію, орієнтацією на особистісні інтереси та маргінальною орієнтацією. Зазначимо, що підвищення окремих чинників емоційного інтелекту призводить до зниження маргінальної спрямованості. Висновки: Результати засвідчують важливість розвивати інтерактивну спрямованість на взаємодію і таким чином зменшувати рівні орієнтації на особистісні інтереси, маргінальної спрямованості, та підвищувати емоційний інтелект, прагнення до саморозвитку. Також розвиток емоційного інтелекту позитивно впливає на адаптивність в спілкуванні.