Досвід конфліктів за участю збройних сил провідних країн світу свідчить, що без автоматизації процесів управління матеріальними та нематеріальними ресурсами неможливо ефективно забезпечити операції військ (сил). В статті розглянуто відмінності та особливості, переваги та недоліки двох методологій проєктування інформаційних систем. Застосування методології та заключний вибір методів та засобів проєктування інформаційних систем військового призначення залежить від вимог до системи, рівня іноваційності технологій і складності системи, обсягу та детальності опису об`єкту автоматизації, нормативних та проєктних обмежень, потреб в ітераційному покращенні, необхідності інтеграції із попередніми системами, рівня організаційної та технологічної зрілості організації-замовника, доступності та досвідченості виконавців. Цінність статті в наданні: архітекторам системи ‑ критеріїв для полегшення рішення задачі з вибору методології проєктування та інструментів реалізації інформаційної системи; менеджерам проекту ‑ відомостей про ризики, пов`язані з методологіями; керівникам функціональних груп розробників ‑ відомостей для підбору спеціалістів, здатних ефективно використати методи та інструменти проектування обрані архітектором системи; замовникам ‑ кращого розуміння важливості чіткого формулювання вимог до системи і надання первинних даних для моделювання. В цілому використання матеріалу статті надає можливість всім учасниками проекту оптимізувати ресурси та час на передпроєктну підготовку і покращити ймовірність успішної реалізації цілей проекту.

Подходы к организации управления рисками внедрения Единой информационной системы управления оборонными ресурсами Резюме: В статье на основании опыта реализации проэктов внедрения автоматизированных систем, в частности, в секторе безопасности и обороны стран НАТО, рассмотрены весомые риски внедрения. Определены подходы к определению содержания мероприятий по обработке рисков, которые необходимо внести в планы управления рисками заинтересованных сторон при внедрении Единой информационной системы управления оборонными ресурсами Вооруженных Сил Украины. Ключевые слова: риски проектов; ЕИСУ оборонными ресурсами; план управления рисками.

Одним із критеріїв якісної роботи інформаційних систем ЄАСУ ЗС України є, по можливості, найповніша автоматизація процесів її функціонування. Це особливо важливо за необхідності обробляти величезні потоки даних. Динамічна зміна середовища безпеки диктує необхідність технологічних удосконалень. Тому інформаційні системи ЄАСУ не повинні відставати у питанні актуальності використовуваного програмного забезпечення (ПЗ). Порядок створення спеціального ПЗ (СПЗ) для інформаційних систем (ІС) військового призначення має особливості, що притаманні галузі застосування означених ІС. Актуальним вбачається обґрунтування порядку створення СПЗ для ІС, які використовуються у Збройних Силах (ЗС) України. Мета статті – обґрунтування рекомендацій щодо порядку створення спеціального програмного забезпечення для інформаційних систем військового призначення з урахуванням умов ведення проєкту. Обґрунтовані рекомендації щодо порядку організації створення спеціального програмного забезпечення для інформаційних систем військового призначення з урахуванням умов ведення проєкту. Основна увага приділена процедурі вибору моделі життєвого циклу. Вибір моделі життєвого циклу програмного забезпечення є важливим етапом в створенні програмного продукту. Для визначення раціональної моделі необхідно врахувати ряд факторів та зосередитися на розробці продукту згідно з вибраною моделлю. Періодична оцінка прогресу та ризиків дозволить вносити необхідні зміни та забезпечити успішне завершення проєкту. Викладений матеріал може бути використаний при розробці Методичних рекомендацій щодо ведення і супроводження проєктів інформатизації стосовно створення СПЗ для ІС військового призначення.

No abstract

No abstract