The article considers the urgency of the problem of interrelation of teaching physics and professionally-oriented disciplines based on STEM-technologies in the conditions of ontological approach in the process of training students in engineering and technical education according to the educational-professional program of speciality 272 “Air Transport”. Developed and proposed methods of teaching physics based on STEM-technologies, taking into account the definition of ontology aimed at forming STEM skills in subjects, due to the statement before educational institutions significantly improve the quality of students’ knowledge, the role of learning in shaping student’s thinking and cognitive abilities development of STEM education. It is determined that one of the innovative directions of modern education is the introduction of STEM education, which involves the integration of sciences aimed at the development of STEM technologies, innovative thinking and meeting the need for well-trained engineering and technical specialists. The methodical features of professionally-oriented teaching of physical engineering disciplines based on STEM technologies taking into account the ontological approach are substantiated. In the process of conducting a pedagogical experiment, theoretical and empirical research methods were used. In particular, the analysis of philosophical, psychological-pedagogical, educational-methodical literature, recommended textbooks and manuals on methods of teaching physics in the context of the development of STEM education was carried out. Observations, questionnaires, testing, surveys, interviews with scientists and students were conducted. These experimental results were comprehensively analyzed and processed, quantitative data using the methods of mathematical statistics. The results of a comparative experiment to identify the effectiveness of the proposed method of teaching physics in the context of STEM education showed that the level of physical knowledge, skills and abilities of students in control groups is lower than the corresponding level in experimental groups.

Обґрунтовано поняттєвий апарат, досліджено еволюцію засобів і технологій адаптивних хмаро орієнтованих систем в освіті. Визначено принципи, методи і підходи до формування адаптивних хмаро орієнтованих систем у закладах освіти. Здійснено аналіз та оцінювання стану використання адаптивних хмаро орієнтованих систем у вітчизняному освітньому просторі. Визначено засоби і сервіси формування адаптивних хмаро орієнтованих систем у закладі педагогічної освіти. Обґрунтовано модель адаптивної хмаро орієнтованої системи навчання та професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти. Охарактеризовано методики і надано методичні рекомендації щодо використання сервісів адаптивної хмаро орієнтованої системи навчання та професійного розвитку вчителів закладів загальної середньої освіти.

На основі аналізу проблем інтерпретування даних в педагогічних вимірюваннях обґрунтовано задачі моніторингу та оцінювання навчально-пізнавальних досягнень учнів на засадах забезпечення латентно-семантичного аналізу. Досить значна за обсягом навчально-пізнавальна діяльність учнів та всі її системні складники потребують застосування сучасних когнітивних ІТ-технологій для забезпечення профільних експертів та фахівців-методистів інформаційно-аналітичними засобами оцінювання інтелектуального розвитку учнів. Формування таких засобів є можливим на основі використання когнітивних технологій опрацювання значних обсягів даних через онтологічне моделювання усіх складників освітнього процесу та інженерії знань, включаючи процеси управління знаннями в освітньо-інформаційному середовищі. Запропоновано використання когнітивної інформаційно-аналітичної системи оцінювання інтелектуальних досягнень учнів на засадах трансдисциплінарного (цілісного) аналізу їхньої навчально-пізнавальної діяльності. В основі цього процесу лежить підтримка прийняття організаційних рішень за певними критеріями, які відображають такі характеристики особистості учня, як схильності, поведінка, модифікатор та психометрика.

Мета роботи – проаналізувати ранні результати даної методики порівняно із загальноприйнятою методикою аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу, а також оцінити рівень опанування методики міні-інвазивного коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу на основі порівняння хірургічного досвіду перших 30 послідовних прооперованих пацієнтів із 30 наступними. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 60 послідовно прооперованих пацієнтів за методикою міні-інвазивного коронарного шунтування в умовах штучного кровообігу за період із липня 2017 року по лютий 2018 року та 30 послідовно прооперованих пацієнтів за загальноприйнятою методикою аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу за період із січня 2017 року по червень 2017 року. Результати та обговорення. За період дослідження не було летальних випадків, значних ускладнень та ревізії післяопераційної рани з приводу кровотечі. Конверсія до серединної стернотомії відсутня в обох групах міні-інвазивного багатосудинного коронарного шунтування. Час операції у групі пізнього досвіду зменшився і склав 247,8±37,3 хв. порівняно з 276,2±48,5 хв. у групі раннього досвіду, р<0,05. Час операції, час штучного кровообігу був статистично значущо більшим у групі пізнього досвіду – 247,8±37,3 хв. та 131±26,5 хв. на противагу 222±28 хв. та 93,1±20,8 хв. у групі серединної стернотомії, р<0,05. Тривалість госпіталізації скоротилася у групі пізнього досвіду – 5,6±1,1 днів порівняно із серединною стернотомією – 6,7±1,2 днів, p≤0,001. Висновки. Міні-інвазивне багатосудинне коронарне шунтування в умовах штучного кровообігу є безпечним та ефективним методом хірургічного лікування ІХС. За час впровадження та освоєння методики не було летальних випадків і великих післяопераційних серцевих ускладнень. Досвід 30 операцій є достатнім для опанування методики, щоб основні інтраопераційні показники збігалися з результатами при стандартній методиці аортокоронарного шунтування через серединну стернотомію. Час перебування в стаціонарі в групі міні-інвазивного шунтування менший порівняно з групою серединної стернотомії.