Вивчались показники відтворної продуктивності свиноматок порід великої білої та ландрас в умовах промислового комплексу центрального степу України за чистопородного розведення та реципрокного схрещування. Встановлено, що різниці за багатоплідністю у свиноматок першої, другої та третьої груп не виявлено, тоді як в помісних гніздах свиноматок третьої групи виявилось вірогідно (р<0,01) на 1,1 голови більше живих поросят при народжені. Водночас в чистопородних гніздах свиноматок великої білої породи виявилась найбільша кількість мертвонароджених поросят 12,41%, що вірогідно вище в порівнянні з аналогами породи ландрас як за чистопородного розведення, так і схрещування (р<0,01-0,001). За великоплідністю суттєвих розбіжностей між тваринами піддослідних груп не спостерігалось. Відмінностей за збереженістю поросят в чистопородних гніздах тварин великої білої та ландрас порід не виявлено, тоді як за схрещування маток цих порід встановлена вірогідна перевага тварин породи ландрас над великими білими аналогами на 7,5%(р<0,05). Кількість поросят при відлучені в чистопородних гніздах свиноматок порід великої білої та ландрас була вірогідно на 0,7…0,9 голови менше порівняно з помісними гніздами свиноматок породи ландрас, осіменених спермою кнурів великої білої породи(р<0,001) та на 0,2…0,4 голови в порівнянні з помісними гніздами свиноматок за реципрокного схрещування (р≤0,05). В цілому за обох варіантів схрещування виявлена тенденція до збільшення кількості поросят при відлучені порівняно з чистопородним розведенням батьківських форм. Маса гнізда помісних поросят при поєднані свиноматок породи ландрас з кнурами великої білої породи (♀Л ×♂ВБ) виявилася вірогідно (р<0,05) на 5,0…5,3 кг вищою порівняно з гніздами чистопородних тварин. Водночас помісні тварини від зворотного схрещування маток великої білої породи з кнурами породи ландрас мали тенденцію до перевищення за цією ознакою чистопородних ровесників на 2,1-2,4 кг та поступалися за нею своїм аналогам при поєднані свиноматок породи ландрас з кнурами великої білої породи на 2,9 кг.

Дослідження з вивчення продуктивного довголіття корів української чорно-рябої молочної породи, залежно від впливу спадковості голштинських бугаїв-плідників, проведені на базі племінного заводу Підліснівської філії ПП «Буринське» Підліснівського відділення Сумського району. Оцінку голштинських бугаїв-плідників проводили на дочірньому поголів’ї трьох груп помісних корів з умовною часткою крові поліпшуючої породи: 62,6-75,0; 75,1-87,5; 87,6-93,75% та чистопородних тварин. Піддослідне потомство плідників Лероса 909528547 та В. Астрономера 2160438 в ідентичних умовах використання засвідчило не адекватну реалізацію їхньої спадковості в процесі поглинального нарощування умовної кровності поліпшуючої породи. Встановлено, що із збільшенням кровності за голштинською породою у дочірнього потомства обох плідників з кожним наступним поколінням знижувалися показники тривалості життя та продуктивного використання. Бугай Лерос проявив себе, як препотентний плідник у порівнянні з В. Астрономером. Дочки Лероса, при зростанні кровності за голштинською породою, з кожним наступним поколінням збільшували показники довічної продуктивності за надоєм та виходом молочного жиру при зниженні вмісту жиру в молоці. У дочок бугая В. Астрономера в аналогічній ситуації показники довічної молочної продуктивності знижувалися при нарощуванні спадковості голштина із кожним наступним поколінням.

В умовах ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс» досліджували вплив варіантів породних поєднань свиноматок та тривалості підсисного періоду на їх відтворювальні якості. Було сформовано 2 технологічні групи свиноматок зі звичайним (28 діб) та скороченим (21 діб) терміном підсисного періоду. Кожну з отриманих груп поділили з врахуванням генетичної належності на контрольну (Л♀×ВБ♂) та дослідну (ВБ♀×Л♂). Встановлено, що кращий показник багатоплідності спостерігався у тварин з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, при скороченій тривалості підсисного періоду. У разі тривалості підсисного періоду 28 діб групи тварин Л♀×ВБ♂ і ВБ♀×Л♂ мають нижчі показники на 0,08 та 0,16 голови відповідно. Співвідношення статей у всіх досліджуваних групах знаходилося практично на одному рівні з коливання в бік кнурців (50,33–50,84 %). Найбільша маса гнізда при народженні спостерігалася у тварин групи Л♀×ВБ♂ (28 діб), з перевищенням за даним показником аналогів у проміжку 0,69–1,17%. Маса поросят під час відлучення коливалася у проміжку 5,42–7,73 кг. При цьому спостерігається перевага груп з більшою тривалістю підсисного періоду. Найкращий показник середньодобового приросту поросят спостерігався у тварин групи ВБ♀×Л♂ (28 діб) на рівні 235,05 г. що на 0,29 % менше відносно тварин з варіантом поєднання порід Л♀×ВБ♂ (28 діб), на 13,58 % (р<0,001) – Л♀×ВБ♂ (21 діб), на 13,45 % (р<0,001) – ВБ♀×Л♂ (21 діб). Схожа тенденція спостерігається з показником абсолютного приросту, де найбільше значення мають тварини дослідної групи із традиційною тривалістю підсисного періоду ВБ♀×Л♂ на рівні 6,35 кг, а найменшу тварини групи Л♀×ВБ♂ (21 діб) – 4,06 кг. Найбільшу кількість поросят відлучали у свиноматок з варіантом породного поєднання Л♀×ВБ♂, зі скороченим терміном підсисного періоду. Найкраща збереженість спостерігалася у тварин зі скороченим терміном підсисного періоду групи ВБ♀×Л♂ на рівні 93,55%, решта тварин мали нижчі показники у проміжку 0,03–2,93%. Встановлено, що фактор варіанту поєднання породи не впливає на показники: кількості поросят при народженні, кількості поросят при відлученні, збереженість та маси гнізда поросят на період відлучення. Водночас знайдено статистично значний вплив тривалості підсисного періоду на масу гнізда поросят під час відлучення на рівні 67,81%. За комплексною оцінкою відтворювальних якостей між групами тварин не виявлено суттєвої відмінності за даним показником (різниця знаходилася в проміжку 0,08 – 0,3 бала).

Проводилось дослідження впливу параметрів мікроклімату створених за систем вентиляції негативного та рівномірного тиску на відтворювальні якості підсисних свиноматок. Встановлено переваги в продуктивності свиней за використання системи вентиляції рівномірного тиску в свинарниках для підсисних свиноматок. Встановлено переваги в продуктивності свиней за використання системи вентиляції рівномірного тиску в свинарниках для підсисних свиноматок. За рахунок покращення параметрів  мікроклімату в таких свинарниках підвищилась кількість поросят при відлучені на 2,19…5,08% (р<0,05…0,001), їх збереженість до відлучення на 2,01…3,66% (р<0,05…0,001), маса однієї голови на цей період на 0,41…5,18% (р<0,05…0,001), та маса гнізда 2,76 …10,43% (р<0,05…0,001). Встановлено залежність відтворювальних якостей свиноматок від пори року як за вентиляції негативного так і рівномірного тиску. Найвищої багатоплідності свиноматки за обох систем вентиляції досягали влітку 14,15…14,17 голів, а найнижчою вона виявилась  восени 13,12…13,21 голови. Також, взимку встановлено найменшу кількість поросят при відлучені 11,76…12,12 голів (р<0,01), тоді як найвищою вона виявилась восени 12,41…13,04 голови (р<0,001). Збереженість поросят була найгіршою в обох групах влітку 87,1…88,96% (р<0,05), а вірогідно кращою восени та взимку 89,34…92,61% (р<0,01…0,001). Влітку також встановлена і найменша маса 1 го поросяти при відлучені  7,07 – 7,11 голів, тоді, як найвищим цей показник виявився в обох групах восени 8,01 – 8,16 кг (р<0,05). Маса гнізда поросят при відлучені була найнижчою в контрольному приміщені навесні - 84,21 кг, а в дослідному влітку – 89,66 кг, тоді як найвищою вона в обох групах виявилась восени 98,89 – 107,55кг.Доведено вірогідну силу впливу  системи вентиляції приміщень на  кількість поросят при відлучені 3,38% (р<0,05), масу гнізда поросят при відлучені на5,95% (р<0,01) та відсутність впливу цього фактору на багатоплідність та великоплідність свиноматок. Фактор пори року мав достовірний вплив на масу гнізда при відлучені 26,58% (р<0,001), на багатоплідність свиноматок 3,47% (р<0,01), на кількість поросят при відлучені 2,38% (р<0,01) та на збереженість поросят до відлучення 1,87% (р<0,05) тоді як на великоплідність вірогідного впливу цього фактору не встановлено. Взаємодія цих факторів також мала незначний вплив на масу гнізда при відлучені.

The article presents the results of analysis of the main chemical composition values (total moisture, dry matter, intramuscular fat, protein and ash contents) and physical properties (pH1, pH16, pH24, water-holding capacity) of the longest back muscle for different genotypes of pigs of different genetic combinations under two weight conditions (100 and 120 kg).It was found that the acidity levels and water-holding capacity of meat of animals from all study groups were within the limits established in the processing industry and fitted into the European category NOR (normal). Autolytic processes in the muscle tissues of high-intensity foreign genotypes are more intensive than those of native genotypes. An increase in the pre-slaughter liveweight from 100 to 120 kg had no effect on the water-holding capacity of meat, but its active acidity (pH) tended to decrease as the animals gained weight. It was found that the meat of pigs from intensive commercial genotypes of foreign selection had higher protein levels and lower fat and ash contents compared with meat of native pig breeds. With an increase in the pre-slaughter weight from 100 to 120 kg the intramuscular fat content in the meat of animals of all genotypes under study increased due to reduction in the protein and moisture levels. It was further found that the use of these genetic combinations led to a decrease in the water-holding capacity and active acidity levels. The meat of pigs produced by combination of native genotypes (UVB-1×UVB-2)×UVB-3 has the best physicochemical properties. Animals produced by mating a combination of sows (Yi ×Li ) and (Li ×Yi ) and boars of synthetic MaxGrow and MaxTer terminal lines had the highest protein levels in their meat both with the 100 kg and 120 kg pre-slaughter weight. Key words: meat, musculus longissimus dorsi, quality, physicochemical composition, terminal boars, active acidity, water-holding ability.