Метою статті є формування комплексу охоронних заходів на суднах і в портах для протидії тероризму і піратству на морі. Поставлена мета досягається шляхом аналізу джерел інформації щодо визначення та однозначного тлумачення термінів морський тероризм та піратство, виявлення та аналізу причин виникнення цих небезпечних явищ. Визначено, чому завдання боротьби з міжнародним тероризмом, зокрема на морі, висунулося в низку найважливіших. Продемонстровано роль Дипломатичної конференції з морського захисту у вирішенні питань морської безпеки введенням особливих заходів, що стосується підвищення безпеки пасажирських суден, вантажних суден валовою місткістю від 500т, зокрема швидкісних суден, самохідних плавучих бурових установок і портових засобів. Наголошено про встановлення послідовного стандартизованого підходу до оцінки небезпеки, що дозволило врівноважити можливі ризики за рахунок посилення безпеки суден і портових об'єктів. Вказані основні національні нормативні документи Україна, якими доповнено законодавство для імплементації Кодексу з охорони суден і портових засобів. Систематизовані основні причини, що зумовлюють зростання терористичної загрози на водних просторах України. Найбільш суттєвим результатом є введення чотирьох груп охоронних заходів щодо протидії тероризму на морському транспорті за певними ознаками та виділення у цих групах окремих елементів, що дозволяють добитися ефективної протидії тероризму і піратству на морі. Подальшим напрямом роботи є детальний розбір та аналіз окремих складових у комплексі заходів Кодексу ОСПЗ для ефективної протидії морському тероризму. Ключові слова: піратство, морський тероризм, безпека суден, безпека портових об'єктів, заходи протидії

Метою статті є систематизація основних положень Кодексу з охорони суден і портових засобів комплексу охоронних заходів на суднах і в портах для протидії тероризму і піратству на морі, що стосується цілей, вимог щодо досягнення цілей Кодексу, рівнів охорони, структури Плану охорони судна, цілей регулярних переглядів (оглядів) і внутрішніх аудиторських перевірок Плану, заходів з контролю доступу на судно для різних рівнів охорони, цілей та заходів щодо припинення доступу до ділянок обмеженого доступу. Поставлена мета досягається шляхом аналізу джерел інформації та виявлення цілей та вимог, що висуваються для досягнення цілей Кодексу з охорони суден і портових засобів. Надана характеристика рівняв охорони на судні у відповідності до введених Кодексом. Наведена структура плану охорони судна, показана взаємозалежність обов’язкового та додаткового елементів. Розкрито детальний зміст заходів, що входять до складу обов’язкової та додаткової компоненти. Наголошено про призначення, регулярність та цілі переглядів (оглядів) і внутрішніх аудиторських перевірок Плану. Показано роль, повноваження і відповідальність капітана судна щодо забезпечення безпеки та охорони судна. Визначені заходи з контролю доступу на судно для різних рівнів охорони. Наголошено цілі введення ділянок обмеженого доступу на судні та заходи щодо припинення доступу до ділянок обмеженого доступу при зростанні рівня охорони. Найбільш суттєвим результатом є систематизація деяких основних положень Кодексу та наочність їх представлення. Подальшим напрямом роботи є детальний розбір, аналіз та систематизація основних охоронних заходів щодо спостереження за обробкою вантажу і доставкою суднових запасів і постачання, при поводженні з несупроводжуваним багажем, при контролі захищеності судна, при виконанні стандартних робочих процедур за діями у надзвичайних ситуаціях. Ключові слова: піратство, морський тероризм, безпека суден, охоронний захід, охорони суден і портових засобів, рівень охорони, контролю доступу на судно, ділянки обмеженого доступу.

Проаналізовані математичні моделі випробувань, що є співвідношення для визначення ймовірності влучення з початку координат в будь-яку досяжну точку з урахуванням форм областей відповідності і невідповідності контрольованих показників безвідмовності встановленим вимогам; співвідношення для визначення величин ризику споживача, середній тривалості випробувань і так далі. Розроблені математичні моделі випробувань зразків обладнання засобів водного транспорту (ЗВТ) на безвідмовність узагальнюють відомі моделі випробувань технічних об’єктів за показником надійності типу “ймовірність” і “наробіток”, та, на відміну моделей послідовних випробувань без урахування апріорної інформації і моделей одноступеневих випробувань з використанням байесовського підходу до обліку апріорної інформації, описують процес замкнутих випробувань будь-якого типу на безвідмовність з використанням байесовського підходу до обліку апріорної інформації про величину показників безвідмовності, накопичену за даними підконтрольної експлуатації зразків обладнання ЗВТ. Дані моделі використовуються надалі при обґрунтуванні параметрів планів випробувань зразків обладнання ЗВТ з метою ухвалення рішень про відповідність (невідповідності) величин показників безвідмовності встановленим вимогам із заданою достовірністю, а у разі ухвалення рішення про відповідність – кількісної оцінки його величини із заданою точністю. Точкові оцінки показників безвідмовності зразків обладнання ЗВТ і їх дисперсії, розраховані за результатами випробувань на безвідмовність, використовуються надалі для побудови регресійної моделі зміни цих показників безвідмовності і обчислення оцінок показників залишкового ресурсу (терміну служби) зразків обладнання ЗВТ.

В статті розроблена модель систем керування судном. Особливістю даної моделі є взаємозв’язок суднових навігаційних пристроїв з енергетичними системами судна. Використання даної моделі дозволяє вивчити та дослідити якісні показники судна та виявити залежності впливу їх характеристик на якість керування судна. Також у статті наведено алгоритмічні рішення системи керування судном та висвітлюються позитивні та негативні властивості їх використання. Для дослідження руху судна як правило застосовуються динамічні моделі з оптимізацією керуючих впливів. При цьому, у якості моделі динаміці просторового стану можна використовувати модель Пуанкор, а для часткового вирішення систем рівнянь даних моделей можна використовувати статистичні методи. Це пов'язано з тим що, аналітичні рішення знаходяться тільки в небагатьох випадках. Таким чином, виникає необхідність розроблення нових моделей руху судна по заданому маршруту та його керування в складній динамічній обстановці. Тому метою даної статті є розробка моделі системи керування судном з можливістю висвітлення логічних зв’язків для підвищення ефективності судноводіння під час його експлуатації в складних умовах для забезпечення безпеки управління судна. Ключові слова: автоматизована система керування, навігаційні пристрої, судноводіння, керування судном, енергетичні системи.

Аналіз небезпек та ризиків, пов'язаних із впливом ненавмисних електромагнітних перешкод на функціонування систем зв'язку й оповіщення в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті потребує детального та точного аналізу ряду факторів та визначення найбільш вразливих каналів прийому та найбільш небезпечних джерел радіоперешкод на рівні окремих випромінювань радіопередавачів. З метою удосконалення методів та моделей оцінювання електромагнітної сумісності систем зв’язку та оповіщення у надзвичайних ситуаціях на морі в статті розроблено підхід до оцінки електромагнітної сумісності, заснований на частотно-обмежених моделях характеристик радіоелектронних засобів. Розроблено алгоритми оцінки електромагнітної сумісності, оцінювання електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів в системі управління безпекою судноплавства на морському і річковому транспорті здійснене завдяки аналізу послідовності трьох етапів - етапу частотної оцінки перешкод, етапу детальної оцінки перешкод та етапу комплексної оцінки перешкод.