Стаття присвячена дослідженню мотивації курсантів-жінок до занять боксом. Завданням дослідженням визначити основні потреби курсанток і на основі отриманих результатів вести корективи у тренувальний процес, розробити рекомендації з корекції організації тренувального процесу секції боксу у вищому військовому навчальному закладі. Секційні заняття з боксу в умовах вищого військового навчального закладу повинна сприяти формуванню особистої фізичної культури курсанта, виступаючи як умова та передумова ефективної навчально-професійної діяльності, як показник майбутнього воїна і як мета самовдосконалення і саморозвитку. Половина групи що приймала участь у тренуванні вважає, що заняття боксом позитивно впливає на їхню фізичну підготовленість. Зміцнення організму та покращення зовнішнього вигляду також має для курсантів-жінок важливе значення і цим показникам віддали перевагу 24% . Підвищення спортивних результатів, участь у змаганнях відмітили ті, хто займався спортом і у кого найкраще це виходить на тренуванні. Кінцевою метою занять боксом курсантів не є навчання навичкам боксу, а прищепити розумову стійкість та навчити дисциплінованій агресії, показати майбутнім офіцерам, як протистояти своїм страхам, і підготувати їх до того моменту у воєнних боях, коли їм залишається покладатися лише на себе.

сил України. м. Київ, Україна 4 Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова, м. Житомир, Україна 5 Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського, м. Львів, Україна 6 Національний Університет «Львівська Політехніка» м. Львів, Україна Ключові слова: бокс, додаткові заняття, курсант, фізична підготовка.

No abstract

No abstract

Актуальність. Незважаючи на автоматизацію й комп’ютеризацію бойової техніки, зміни тактики ведення війни, фізична готовність залишається важливим і невід’ємним компонентом індивідуальної бойової готовності військовослужбовців, базою для всіх інших видів готовності. Чинна система фізичної підготовки неспроможна забезпечити фізичної готовності військовослужбовців до бойової діяльності й тому потребує докорінного реформування. Мета роботи – проаналізувати структуру управління системою ФП ЗС України з позицій системного підходу та обґрунтувати можливі шляхи її реформування. Методи дослідження – аналіз і синтез наукових праць та керівних документів із проблематики, що досліджувалася. Результати. Розкрито структуру управління системою фізичної підготовки, проведено її аналіз із позицій системного підходу. Визначено, що основною проблемою управління є те, що воно здійснюються двома керівними органами різного підпорядкування, які не мають спільних цілей, між котрими відсутні взаємопов’язаність і взаємодія, оскільки вони є елементами різних, несумісних між собою систем, кожна зі своїм специфічним середовищем: для одного – бойова підготовка військ, для іншого – спорт вищих досягнень. Висновки. Чинна структура управління фізичною підготовкою Збройних сил України суперечить методології конструювання соціальних систем і неспроможна забезпечити її ефективне функціонування. Запропоновано шляхи модернізації системи управління фізичною підготовкою Збройних сил України.