Background: The aim of this prospective randomized trial was to investigate the influence of metformin on the effectiveness of neoadjuvant systemic therapy in breast cancer patients with metabolic syndrome. Patients and methods: The study included 72 patients (from 31 to 77 years of age) who received neoadjuvant systemic treatment for stage II-III breast cancer at the National Medical University named after O.O Bogomolets, Municipal City Clinical Oncological Center, Department of Oncology, Kyiv during 2010-2014. Metabolic syndrome was diagnosed in all patients according to the International Diabetes Federation criteria. They were divided in two groups: group 1 that included 36 patients with metabolic syndrome and breast cancer who did not intake metformin during neoadjuvant systemic therapy, and group 2 that included 36 patients with metabolic syndrome and breast cancer who received metformin with neoadjuvant systemic therapy. Results: Complete clinical response was identified in 2 (6%) patients from group 1 and 10 (27.5%) patients from group 2. Overall clinical response rate (cCR + cPR) was achieved in 28 (77.5%) patients treated with metformin compared to 9 (25%) patients from group 1. A stable disease was observed in 19 (53%) patients who were not taking metformin. The rate of pathological complete response was 26.5% (9 patients) in the metformin group and 6% (2 patients) in the non-metformin group. Conclusions: Combined neoadjuvant systemic anticancer therapy of breast cancer patient with metabolic syndrome with metformin has a higher clinical and pathological overall response rate than treatment without metformin.

No abstract

Summary. Brain metastases of solid tumors are the most common intracranial neoplasms in adults. We provide a short overview of the role of the blood-brain barrier ​​in the pathogenesis of breast cancer brain metastases, and the effectiveness of systemic anticancer therapy in the treatment of such patients.

No abstract

ОГЛЯДИ 12Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія 2 (47) 2014 ВСТУП Рак молочної залози (РМЗ) є одним із най-поширеніших онкологічних захворювань в Україні. За даними Національного канцер-реєстра України, стандартизований показник захворю ваності на РМЗ 2012 року склав 67,1 випадку на 100 тис. жіночого населення. Хоча захворюваність на злоякісні ново-утворення молочних залоз постійно збільшується, смертність від них має тенденцію до зменшення [1]. З біологічної точки зору РМЗ -це неоднорідна гру-па пухлин, які відрізняються за клінічним перебігом і чутливістю до лікування. Проте, навіть, морфо-логічно аналогічні пухлини мають різну чутливість до медикаментозної та променевої терапії, що визначає їх клінічний перебіг. Ці відмінності обу-мовлено обмеженістю морфологічної класифікації РМЗ для визначення прогнозу перебігу й тактики медикаментозного лікування. Дослідження екс-пресії генів клітинами РМЗ та їх кореляції з феноти-повими проявами дозволили доповнити морфо-логічну класифікацію шляхом виділення молеку-лярних підтипів. На підставі імуногістохімічного фенотипу карциноми молочної залози можна класифікувати мінімум на 5 молекулярних підтипів, які відрізняються між собою за прогнозом перебігу, відповіддю на медикаментозну терапію і показни-ками загального та безрецидивного виживання хворих [34,[44][45][46]. Молекулярні підтипи РМЗ, які мають принципове клінічне значення, згідно з рекомендаціями European Society of Medical Oncology (ESMO) наведено у табл. 1 [42].Молекулярний підтип РМЗ є провідним чинни-ком у визначенні тактики системної протипухлинної та/або цільової терапії. Проте у зв'язку з тим, що деякі пухлини характеризуються терапевтичною резистентністю та/або не мають потенційних мішеней для цільової терапії, існуючі критерії про-гнозу перебігу та визначення тактики лікування хворих на РМЗ вимагають доповнення. Останнім часом з'являється велика кількість досліджень, результати яких свідчать про прогностичне та тера-певтичне значення наявності рецепторів андрогенів (АР) у карциномах молочної залози [6,15,27,35,39,43]. Даний огляд літератури має на меті визначити прогностичний і терапевтичний потенціал АР у хво-рих на РМЗ. МЕТАБОЛІЗМ АНДРОГЕНІВ У ЖІНОКВ організмі дорослої жінки продукуються такі андрогени: дегідроепіандростендіону сульфат