Мета: розробити комплекси тренувальних програм для крайніх і центральних захисників з використанням спеціальних вправ відповідно до ігрового амплуа та визначити ефективність їх використання у юних футболістів 13-14 років. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь юні футболісти 13-14 років ФК "Арсенал" м. Харків у кількості 10 спортсменів протягом річного макроциклу (2018-2019). У процесі дослідження використовувалися педагогічне спостереження та визначення кількісних і якісних техніко-тактичних дій протягом матчу, методи математичної статистики. Результати: визначено вплив комплексів спеціальних бігових і стрибкових вправ, які додатково використовувалися у крайніх і центральних захисників відповідно до ігрового амплуа, на кількісні і якісні показники ігрової діяльності юних футболістів 13-14 років. Висновки: отримані результати експериментально підтвердили ефективність застосування спеціалізованих бігових і стрибкових вправ окремо у крайніх і центральних захисників, що підвищує рівень виконання ними техніко-тактичних дій. Ключові слова: крайні і центральні захисники, рухові якості, ігрове амплуа, техніко-тактичні дії, морфо-функціональні показники.

Мета: виявити відмінності в бігових характеристиках спортсменів із вадами зору без і зі звуковою стимуляцією. Матеріал і методи: аналіз, синтез та узагальнення; тестування. Учасники: спортсмени з вадами зору (категорія Т13) (хлопці n = 6 та дівчата n = 5). Втручання: тест №1: біг протягом 4 хвилин з поступовим збільшенням темпу; тест №2: біг протягом 4 хвилин у темпі метроному (140; 150; 160; 170 ударів за хвилину). Результати: порівняння результатів тесту №1 та №2 у групі юнаків виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: першої та четвертої хвилин бігу; середньої швидкості бігу на другій хвилині. Порівняння результатів тестів №1 та №2 у групі дівчат виявило достовірність відмінностей (р <0,05) для: дистанції бігу в першу хвилину; середньої швидкості бігу на першій та другій хвилинах. Висновки: визначено особливості реакції спортсменів з вадами зору на біг з аудіостимуляцією. Фізіологічні реакції, які були зареєстровані у хлопців та дівчат були схожими. У той же час існують певні відмінності в стратегії руху учасників дослідження. Це підтверджує комплексний вплив нав’язаного ритму на продуктивність циклічного руху. Ми очікували значних відмінностей між біговими характеристиками із слуховою стимуляцією та без неї. Однак великої кількості достовірних відмінностей між результатами, в тому числі для хлопців і дівчат, не зареєстровано. Виявлено комплексний вплив обраного ритму на результативність бігу спортсменів з порушенням зору. Зафіксовані реакції пов’язані з нозологічними особливостями учасників дослідження. Проте, необхідне проведення більш глибоких досліджень. На цьому етапі ми схильні думати, що обрані частоти метроному зручні для роботи з навантаженням, що зростає східчасто. Ключові слова: метроном, ритм, темп, легка атлетика

Мета: дослідити вплив експериментальної програми на формування факторної структури засвоєння базових елементів техніки юних акробатів 6-7 років. Матеріал і методи: у дослідженні брали участь юні акробати-початківці 6-7 років ДЮСШ No4 у кількості 19 осіб (10 хлопців та 9 дівчаток). У якості тестів використовувалися загальні та спеціальні фізичні вправи та психофізіологічні показники. Використовувався факторний аналіз розрахунку, який здійснювався статистичним методом, розробленим і представленим у роботах С. Спірмана та Г. Томпсона. Результати: проведений факторний аналіз дозволив визначити ряд факторів, що визначають якість засвоєння базових елементів техніки спортивної акробатики юними спортсменами 6-7 років. Висновки: встановлено, що в процесі застосування експериментальної програми здійснився перерозподіл факторів та визначено 4 групи: психофізіологічний, загально-підготовчий, спеціально-підготовчий та інші в базових вправах («ластівка», «місток», «стійка на лопатках», «перекид вперед», «колесо») у напрямку виконання спеціально-підготовчих вправ. Ключові слова: спортивна акробатика, базові вправи, юні акробати.

Мета: визначення ефективності фізичної підготовки тенісистів до змагань із використанням різних елементів рухових дій. Матеріал і методи: аналіз науково-методичних джерел; спостереження; вимірювання та облік; інструментальні методики; статистико-математичний аналіз. Тестову групу складали 10 юних тенісистів віком 9-12 років, які займалися на базі одного тенісного клубу та мали стаж регулярних занять тенісом (не менше трьох тренувань на тиждень) від 1 року. Результати: головною особливістю періоду участі у турнірах є необхідність підтримання специфічного рівня спеціальної працездатності. Тому специфіка фізичної підготовки має прикладно-функціональний характер до високорівневих навантажень. Її метою є забезпечення максимальної спеціальної тренованості та підтримання її рівня, а також збереження загальної тренованості. За результатами констатувального експерименту розроблено методичні комплекси для використання у фізичній підготовці юних тенісистів протягом періоду участі у змаганнях. Визначено ефективність їх застосування. Розроблені комплекси вправ були ефективними для забезпечення розвитку бистроти і швидкісно-силових здібностей тенісистів тестової групи. Проте, їх ефективність не була значною для збільшення темпу ударів, а також збільшення силових здібностей ніг та плечового поясу. Висновки: адаптація методики фізичної підготовки юних тенісистів передбачає врахування як особливостей фізичної підготовленості відносно результативності у змаганнях, так і її вплив на процес техніко-тактичного вдосконалення гравців. Отримані дані частково свідчать на користь застосування розроблених методичних комплексів для фізичної підготовки юних гравців у період змагань. Таким чином, представлені комплекси є перспективними щодо використання для фізичної підготовки тенісистів під час участі у змаганнях, однак, потребують більш ґрунтовнішої апробації. Ключові слова: юні тенісисти, фізична і технічна підготовленість, цільова точність.