This work is licensed under a Creative Commons 4.0 International (CC BY 4.0)

Мета: визначити рівень фізичної підготовленості юних спортсменів-акробатів першого року навчання. Матеріал і методи: дослідження проводилося на базі Комплексної дитячої спортивної школи № 6 Слобідського району (м. Харків). У дослідженні прийняли участь 16 дітей 5-6 років, що займаються спортивною акробатикою у спортивно-оздоровчих групах. Зарахування до груп початкової підготовки здійснювалося відповідно до регламенту, встановленому адміністрацією дитячої спортивної школи. Педагогічне тестування фізичної та функціонально-рухової підготовленості дітей проводилося за допомогою тестів, передбачених Державним стандартом спортивної підготовки зі спортивної акробатики для оцінки загальної та спеціальної фізичної підготовленості. Визначали рівень швидкісної сили, спеціальної гнучкості у тазостегновому суглобі та хребетному стовпі, динамічну силу, швидкість, статичну силу. Результати: за допомогою кореляційного аналізу встановлено наявність взаємозв'язків переважно середнього рівня між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості юних спортсменів. Висновки: дослідженнями визначено, що у юних акробатів-початківців існує високий рівень гнучкості, інші показники фізичних якостей мають неоднорідні результати переважно середнього рівня кореляції між вправами загальної та спеціальної фізичної підготовленості.

Мета: визначити гендерні особливості спортсменів і спортсменок, які спеціалізуються в циклічних видах спорту. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь 115 студентів і студенток, що займаються циклічними видами спорту і мають різну спортивну кваліфікацію. З них 54 спортсменки і 61 спортсмен. Використані методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел і інтернет-ресурсів з досліджуваної проблеми; психологічні методи: методика С. Бем «Маскулінність / фемінінність» і 16-факторний опитувальник Кеттелла; методи математичної статистики. Результати: була розглянута група циклічних видів спорту з точки зору їх впливу на формування гендерної ідентичності і виявлені гендерні схожості і гендерні відмінності у спортсменів і спортсменок. Серед досліджуваних виявлено відсоткове співвідношення маскулінних (48% юнаків, 54% дівчат) і андрогінних (52% юнаків, 46% дівчат). Фемінінних особистостей виявлено не було. Найбільш маскулінізації спортсменок сприяють плавання (67%) і лижні гонки (55%). З’ясовано схожість і відмінності маскулінних і андрогінних дівчат і юнаків, що займаються циклічними видами спорту стосовно їх особистісних якостей. Висновки: отримані результати свідчать про різний рівень особистісних якостей як у спортсменок, так і у спортсменів маскулінного і андрогінного типів. Найбільші відмінності встановлено у юнаків в показниках таких особистісних якостей як: підпорядкованість – домінантність (t = 5,38; р <0,001) та стриманість – експресивність (t = 5,63; р < 0,001) на користь спортсменів з маскулінним типом. У дівчат найбільш значуща достовірність отримана в показниках: стриманість – експресивність (t = 4,89; р < 0,001), боязкість – сміливість (t = 5,19; р < 0,001), впевненість у собі – тривожність (t = 6,17; р < 0,001) та консерватизм – радикалізм (t = 5,61; р < 0,001) з більш кращими результатами у спортсменок маскулінного типу. Ключові слова циклічні види спорту, гендерні схожості, гендерні відмінності, маскулінність, фемінінність, андрогінність.

Мета: розробити комплекси тренувальних програм для крайніх і центральних захисників з використанням спеціальних вправ відповідно до ігрового амплуа та визначити ефективність їх використання у юних футболістів 13-14 років. Матеріал і методи: у дослідженні приймали участь юні футболісти 13-14 років ФК "Арсенал" м. Харків у кількості 10 спортсменів протягом річного макроциклу (2018-2019). У процесі дослідження використовувалися педагогічне спостереження та визначення кількісних і якісних техніко-тактичних дій протягом матчу, методи математичної статистики. Результати: визначено вплив комплексів спеціальних бігових і стрибкових вправ, які додатково використовувалися у крайніх і центральних захисників відповідно до ігрового амплуа, на кількісні і якісні показники ігрової діяльності юних футболістів 13-14 років. Висновки: отримані результати експериментально підтвердили ефективність застосування спеціалізованих бігових і стрибкових вправ окремо у крайніх і центральних захисників, що підвищує рівень виконання ними техніко-тактичних дій. Ключові слова: крайні і центральні захисники, рухові якості, ігрове амплуа, техніко-тактичні дії, морфо-функціональні показники.

Мета: проаналізувати вихідні показники, що характеризують тип темпераменту та лабільність нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Матеріал і методи: аналіз літературних джерел, тестування, статистичний аналіз. У дослідженні брали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки) віком 17-18 років, з них 38 кандидатів у майстри спорту та 10 майстрів спорту. Результати: враховуючи вихідні дані стосовно розподілу за видами спорту курсантів-чоловіків першого курсу ХНУПС, були визначені тип темпераменту та визначені дані лабільності нервової системи у курсантів першого курсу вищого навчального закладу, які є претендентами у збірну команду з міжнародного військово-авіаційного п'ятиборства. Було проведено аналіз отриманих даних у вигляді вербального опису, таблиць, аналітичного опису отриманих закономірностей. Висновки: визначено, що вихідні показники типу темпераменту курсантів-претендентів у збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства, рівня самооцінки сили волі та властивостей нервової системи є різнорідними. В змаганнях з військово-авіаційного п’ятиборства вирішальним є 5 день змагань – подолання смуги перешкод та спортивне орієнтування. Оскільки всі учасники команди повинні вирішувати одне й теж ідентичне завдання на фоні різних вихідних даних лабільності нервової системи та типу темпераменту, цей факт мотивує до пошуку тренувального методу, який би підтримував вже набуті досягнення і розвивав ті, які цього потребують, у рівній пропорції у всіх досліджуваних. Таким методом може слугувати метод кросфіту, що заснований на філософії багатостороннього фізичного розвитку і відповідає меті щодо розробки тренувального комплексу для підготовки спортсменів з військово-авіаційного п’ятиборства. Ключові слова: військово-авіаційне п'ятиборство, темперамент, властивості нервової системи, лабільність нервової системи,кругове тренування, кросфіт.