Мета. На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури визначити шляхи вирішення проблеми негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Визначено основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу екологічних чинників довкілля, насамперед метеорологічних (метеотропна патологія), на екологічне здоров’я спортсменів, серед яких: екогігієнічна регламентація допустимої дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів, екологізація спортивних об’єктів, гігієнічна (екогігієнічна) діагностика можливої негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Висновки.  Встановлено, що спортсменів, які займаються спортивною діяльністю на відкритому просторі, можна розглядати як групу екологічного ризику внаслідок негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Визначено основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу екологічних чинників довкілля, насамперед метеорологічних, на екологічне здоров’я спортсменів з урахуванням «Концепції керування екологічним ризиком», серед яких: екогігієнічна регламентація допустимої дії екологічних чинників довкілля на організм спортсменів під час їхньої спортивної діяльності в умовах відкритого простору, екологізація спортивних об’єктів, гігієнічна (екогігієнічна) діагностика негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів.  Ключові слова: екологічні чинники довкілля, екологічне здоров’я спортсменів.

Purpose: scientific substantiation of the concept of “critical infrastructure” based on research of definitions of “infrastructure” and “critical” and comparison of definitions that are widely used in different countries. Methodology: analysis of the content of the concept of “critical infrastructure”, based on the content of the basic terms “infrastructure” and “critical”, analysis of the concept of “critical infrastructure” in laws and regulations of different countries and logical-determinative assessment of these concepts. Results: the general concept of “critical infrastructure” is substantiated – physical and virtual systems, objects and resources – the destruction, destruction or reduction of capacity of which will lead to significant threats to the country (region or city), its national security, life and health. A common understanding of this concept is important in the context of growing and diversifying threats and increasing the complexity of technical, information and social systems, when there is a growing need to protect the basic, ie critical parts of these systems, without which they can not function. Based on the analysis of existing concepts used in regulations and legislation of different countries, as well as scientific approaches of different authors, the main logical characteristics of this concept are identified, and based on the synthesis formed a generalized concept of “critical infrastructure”, which can be the basis for formulating derivatives such as social critical infrastructure, critical engineering infrastructure, etc. Scientific novelty: On the basis of numerical modeling the regularities of stress distribution in rocks under detached rock packs of different shapes have been investigated, which allowed substantiating the parameters of the last and compensatory voids between them to ensure the stability of workings in the soft soil rocks. Scientific novelty: on the basis of comparative analysis the characteristic features of the concept of “critical infrastructure” are singled out, a variable number of definitions of “critical” and “infrastructure” is analyzed, and a general definition of this concept is proposed, which provides a common understanding and can be used. Practical significance: the formulated definition of the concept of “critical infrastructure” will allow the unification of this concept in the scientific field, legislation and regulations. It will allow to formulate derivatives of this concept, in particular, transport, military, social, engineering infrastructure on uniform methodological approaches.

У статті розглядаються питання, що пов’язані із можливими тенденціями в розвитку вищої освіти в умовах діджиталізації. Автори досліджують низку найважливіших тенденцій, що зумовлені діджиталізацією від змін щодо потреб здобувачів до тенденцій зумовлених глобалізацією. У дослідженні були використані методи аналізу наукової літератури, проективні методи, аналіз, синтез, узагальнення, індукція, дедукція. Суспільний розвиток в поєднані з діджиталізацією змінює очікування здобувачів освіти щодо набуття ними компетентностей, а також форм і методів набуття цих компетентностей. Автори зробили системний аналіз мотивації здобувачів освіти та виокремили вплив діджиталізації на різні групи здобувачів. Значне підвищення доступності інформації, швидкість її пошуку та передачі зумовлює зміни в організації навчального процесу та проведенні занять передусім в напрямку розширення он-лайн навчання. А це, в свою чергу, висуває нові вимоги до компетентностей викладачів, які, в сучасних умовах, повинні володіти низкою інформаційних та комунікаційних технологій для ефективного здійснення навчального процесу. Автори наводять найбільш затребувані компетентності сучасного викладача, серед яких вміння подати матеріал знаходиться на другому місці, а це сьогодні неможливо без застосування комунікаційних та інформаційних технологій. Сучасний викладач крім фахових та педагогічних компетентностей повинен володіти низкою діджитал-компетенцій, що зумовить зміни у програмах підготовки вчителів та PhD. Автори торкаються проблеми старіння інформації під час освітнього процесу та впливу діджиталізації на цей процес. Діджиталізація сприятиме розвитку освітніх послуг на зразок коротких освітніх програм для опанування обмеженої кількості професійних компетентностей, необхідних для виконання певної роботи або зайняття певної посади. Автори вважають, що застосування штучного інтелекту та віртуальної реальності в освітньому процесі буде розвиватися швидкими темпами. Під впливом діджиталізації значних змін будуть зазнавати заклади освіти до підвищення вимог матеріально-технічної бази, а також до планування і архітектурних рішень приміщень. Діджиталізація сприятиме розвитку процесів інтернаціоналізації та глобалізації в сфері освіти. В цілому, діджиталізація здійснює суттєвий вплив на трансформацію сучасної освіти.

Мета. На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації визначити перспективи впровадження спеціальності «Громадське здоров’я» у закладах вищої освіти України. Методи. Системний аналіз наукової, науково-методичної літератури та інших джерел інформації з питань необхідності впровадження спеціальності «Громадське здоров’я» у закладах вищої освіти України; узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати.  Встановлено, що у 2017 р. спеціальність «Громадське здоров’я» вперше з’явилася в Україні та була ліцензована у 2018 р. Її поява викликана необхідністю проведення медичної реформи та підготовки нових кадрів за європейськими стандартами у сфері управління та охорони громадського здоров’я, впровадження загальнонаціонального принципу «охорона здоров’я в усіх політиках держави». Підготовка фахівців у даному напрямі здійснюється за спеціальністю 229 Громадське здоров’я (галузь знань – 22 Охорона здоров’я) на трьох ступенях освіти: бакалавр, магістр і доктор філософії.  Спеціалізації за даною спеціальністю: «Промоція здоров’я»; «Менеджмент здоров’я»; «Епідеміологія та біостатистика». Висновки. Встановлено, що Концепція розвитку системи громадського здоров’я в Україні передбачає запровадження у закладах вищої освіти за базовими спеціальностями програм з науково обґрунтованої професійної діяльності в сфері громадського здоров’я для забезпечення проведення комплексної оцінки і моніторингу стану здоров’я населення, виявлення факторів, що впливають на здоров’я населення, здійснення заходів щодо збереження та зміцнення здоров’я населення і оцінювання їх ефективності. Показано, що розробка і впровадження підготовки фахівців за освітньою програмою 229 «Громадське здоров’я» на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України є актуальною і перспективною. Визначено, що фахівці із спеціальності «Громадське здоров’я» мають широкі перспективи успішно розпочати кар’єру у міжнародних проектах, недержавних організаціях чи урядових структурах політичної, економічної та соціальної діяльності у напрямі охорони здоров’я.

The formation of safety-related competencies is a difficult task. These specific safety competencies, unlike other competencies, are difficult to fully develop by providing safety learners and students. Simulation Technologies could be the solution to make it easier for students to develop competencies related to human safety. In this thesis, the following methods were used: analysis of scientific literature, projective methods, mathematical methods – in particular registration and ranking, theoretical methods including: analysis, synthesis, generalization, comparison, conclusions, modeling, induction, deduction. The study showed that the use of simulation technologies allows creating conditions for the formation of the necessary competencies without increased risk for applicants and others. One of the most promising technologies for the formation of safety-related competencies is the use of virtual reality. The use of simulation technologies in the educational process will intensify it and improve the quality of education. Simulation technologies should take a special place in the training of specialists whose professional activities are associated with increased risk, as well as with significant negative consequences of erroneous decisions, in particular in the training of rescuers, military specialists, police, operators of complex systems (including transport, nuclear, etc.), medical workers, in the aerospace industry, etc.