Екологічне Здоров’я Спортсменів: Проблеми Та Шляхи Їх Вирішення

Abstract

Мета. На основі аналізу наукової, науково-методичної літератури визначити шляхи вирішення проблеми негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури: узагальнення, синтез, формалізація, абстрагування. Результати. Визначено основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу екологічних чинників довкілля, насамперед метеорологічних (метеотропна патологія), на екологічне здоров’я спортсменів, серед яких: екогігієнічна регламентація допустимої дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів, екологізація спортивних об’єктів, гігієнічна (екогігієнічна) діагностика можливої негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Висновки. Встановлено, що спортсменів, які займаються спортивною діяльністю на відкритому просторі, можна розглядати як групу екологічного ризику внаслідок негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Визначено основні шляхи вирішення проблеми негативного впливу екологічних чинників довкілля, насамперед метеорологічних, на екологічне здоров’я спортсменів з урахуванням «Концепції керування екологічним ризиком», серед яких: екогігієнічна регламентація допустимої дії екологічних чинників довкілля на організм спортсменів під час їхньої спортивної діяльності в умовах відкритого простору, екологізація спортивних об’єктів, гігієнічна (екогігієнічна) діагностика негативної дії екологічних чинників довкілля на екологічне здоров’я спортсменів. Ключові слова: екологічні чинники довкілля, екологічне здоров’я спортсменів.

Вибір Екологічно Безпечних Територій Для Проведення Спортивних Заходів Як Складова Концепція Сталого Розвитку Спорту

“…Останні можуть являти собою цілі міста, такі як місто Ванкувер -канадський спортивний центр зимових видів спорту. При цьому бажано досягати того, щоб адаптація організму спортсменів, особливо за умов високих фізичних навантажень, на територіях під час їх використання для спорту відбувалася за позитивної дії екологічних чинників довкілля (їхнього позитивного, стимулюючого ефекту, як приклад спеціальне тренування за умов високогір'я) і тільки у вимушених обставинах -негативної дії, коли немає іншого виходу [3,[8][9][10][11].…”

“…ІЯП розраховують шляхом проведення калькуляції даних екологічного моніторингу за вмістом у повітрі завислих частинок, діоксиду азоту та діоксиду сірки, чадного газу та озону приземного шару (50-100 м над рівнем поверхні землі). ІЯП використовують передовсім для інформування громадськості із застосуванням для цього ін-терактивних карт моніторингу якості повітря з градаціями його стану: чисте (0-50), прий нятне (50-100), нездорове для чутливих груп (100-150), нездорове (150-200), дуже нездорове (200-300), небезпечне (від 300) [1,[3][4][5][6][7][8][9][10][11]13].…”

“…Проте на практиці виявилося, що дуже важко об'єктивно та достовірно оцінювати та характеризувати таке складне явище, як ступінь забруднення повітря тільки за одним комплексним показником, таким як ІЯП, тому що більшість шкідливих забруднювачів атмосферного повітря не пов'язані безпосередньо з ІЯП. Вказане заважає його повноцінному застосуванню в практиці оцінювання впливу забруднювачів атмосферного повітря на здоров'я населення, в тому числі і спортсменів [1,3,10].…”

“…Такі рекомендації ВООЗ можуть мати значення для спортсменів, у яких при значних фізичних навантаженнях значно підвищується інтенсивність дихання і посилюється надходження забруднювачів атмосферного повітря до організму. Як наслідок -підвищується ризик погіршення їхнього стану здоров'я [1,10,11].…”

“…Тобто, не враховуються як національні критерії оцінювання ступеня забруднення повітря, так і особливості переліку наявності токсикантів, якими забруднено повітря конкретних територій. Особливо це актуально відносно діяльності спортсменів, які займаються спортом на відкритому просторі, де може відмічатися найбільший негативний вплив забруднювачів атмосферного повітря на їхнє здоров'я, і які відповідно можуть розглядатися як групи ризику [1,10,11]. Все це робить таку розробку актуальною та своєчасною.…”