Single nucleotide polymorphism (SNP) +45T/G gene of adiponectin (ADIPOQ) in type 2 diabetes mellitus patients and in healthy residents of Kharkiv has been taken into consideration. Frequencies of SNP +45T/G for patients (pG = 0,48; pT = 0,52) and healthy residents(pG = 0,49; pT = 0,51) do not differ significantly. The genotypes frequency in control group doesn’t correspond to HardyWeinberg equilibrium: the share of heterozygotes +45T/G is 1,8 times higher than selectively-neutral value. The type II diabetes mellitus patients have the share of heterozygotes +45T/G one third lower than in control group. The analysis has shown that heterozygotes genotype reduces the risk of type 2diabetes mellitus in seven times (p < 0,05) in comparison with a mean value in population.

Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD), the most common form of liver disease, is now recognized as a major public health problem worldwide. Tumor necrosis factor alfa (TNF-α), a member of the TNF/TNFR cytokine family, is an intercellular transmission molecule that has been reported in a wide range of human noninfection diseases. The aim of the study was to determine the circulating levels of TNF-α and the nature of its relationships with the components of insulin resistance, both metabolic and hormonal, in patients with type 2 diabetes; and establishing the nature of cardiovascular complications (taking into account TNF-α gene polymorphism) in the presence and absence of NAFLD. Materials and methods. Case-control study included information about 50 practically healthy people from the city of Kharkiv and the region. The examined population (except control subjects) consisted exclusively of patients with type 2 diabetes mellitus with a long-term existence of the disease against the background of metabolic syndrome, with varying degrees of glycemic control and violations of liver homeostasis in the absence of renal failure. 117 people were selected for analysis: 63 of them with type 2 diabetes in the presence of NAFLD and 54 patients with type 2 diabetes without NAFLD. Genotyping for single nucleotide polymorphism -308 G>A of the TNF-α was performed by the method of polymerase chain reaction with appropriate primers and NcoI endonuclease. Testing of statistical hypotheses was carried out using the odds ratio and χ2 criteria at the significance level of P≤0.05. Results. The contribution of the genetic component to the formation of the predisposition to the development of type 2 diabetes mellitus based on the single-nucleotide polymorphism -308 G>A of the TNFα gene was determined, which makes it possible to consider the carrier of the A allele as a factor of increased risk for the development of type 2 diabetes mellitus. No association of the studied polymorphism with the risk of developing NAFLD was found. The obtained data make it possible to assume that the studied polymorphism -308 G>A of the TNFα gene is more associated with the risk of developing type 2 diabetes, and the occurrence or progression of NAFLD primarily depends on metabolic imbalance, and not on the contribution of the studied polymorphism. Conclusions. Non-alcoholic fatty liver disease is closely related to hormonal and metabolic risk factors and markers of cardiovascular disease and type 2 diabetes and may increase the risk of developing and progressing cardiovascular complications. The contribution of the genetic component to the formation of the predisposition to the development of type 2 diabetes mellitus based on the single-nucleotide polymorphism -308 G>A of the TNFα gene was determined, which makes it possible to consider the carrier of the A allele as a factor of increased risk for the development of type 2 diabetes mellitus.

No abstract

У статті наведено спосіб підтвердження трансфікованності чужорідної ДНК, що призводить до змішаного ДНК-профілю досліджуванного об’єкта. Встановлення ДНК-профілю – це процес в котрому відповідний зразок ДНК, отриманий від свині (тканина, кров, щетина, тощо.) піддається дослідженню на встановлення походження праматеринських порід досліджуванних свиней. Не дивлячись на те, що Sus scrofa є унікальним біологічним об’єктом, більша частина ДНК насправді ідентична до ДНК інших представників Sus scrofa. Однак, саме конкретні регіони полісайтової системи вказують на відмінність між породами представників підвидів дикої свині та одомашненої, що свідчить про внутріпородний поліморфізм мітохондріального геному. Кожен представник Sus scrofa успадковує унікальну комбінацію поліморфізмів від батьків. З огляду на це, метою дослідження стало провести валідацію результатів генотипування свиней з використанням поліморфізму маркерів мітохондріальної ДНК, проаналізувати отриманні данні для ідентифікації профілю ДНК гібридних свиней (велика біла × ландрас) × Maxgro. Типування ДНК для ідентифікації мітохондріального геному гібридних свиней проводено шляхом дослідження зразків щетини (n=9) та епітеліальної тканини (n=28) з вуха свиней. Виявленні слідові відбитки дають об’єктивне свідчення, що дозволяє охарактеризувати відбитки трупної ДНК від інших біологічних об’єктів, виявлених на «місці злочину» при відборі зразків під час забою свиней на м’ясокомбінаті «Глобино». Виділення ДНК з щетини проводили з використанням іонообмінної смоли Chelex-100. Однак, підтвердити результати генотипування не вдалося, у зв’язку з тим, що у досліджуваних зразках при забої на м’ясокомбінаті були виявлені відбитки чужорідної ДНК. Про це свідчить високочуттєвий метод ПЛР-аналізу та гідроліз ендонуклеазою TasI досліджуваного варіабельного сайту D-петлі мтДНК гібридних свиней, отриманий хибно-позитивний результат елоктрофореграми показав змішані ДНК-профілі. Перед виділенням ДНК із епітеліальної тканини вуха свиней, досліджувані зразки були піддані обробці вогнем із сухого спирту. Виділення ДНК із епітеліальної тканини проводили сорбентним методом з використанням набору реагентів «ДНК-сорб-Б». Ідентифіковані наступні гаплотипи: 9 свиней з гаплотипом C – підвид дикої свині, ландрас, гемпшир, уельс (Україна, Польща, Франція); 5 свиней є представниками підвиду диких свиней, порід велика біла, уельс (Італія) з гаплотипом G; 5 свиней є носіями гаплотипу O – ландрас, дика свиня (Швеція) згруповані до європейського кластеру гаплогрупи E (E1 та E2); 11 свиней з гаплотипом N є представниками великої білої породи та дикої свині азійського типу, відносяться до азійського кластеру A(D). Отже, важливим фактором, що визначає валідацію результатів генотипування свиней за допомогою мітохондріальних ДНК-маркерів є не скільки метод екстрагування ДНК, а істинний у чистоті досліджуванний зразок господаря для встановлення чіткої експертизи мітохондріального геному.

No abstract