The article presents the concepts of verbal intelligence as one of the main elements of a person's cognitive abilities, as well as basic criteria for school readiness. The features of the theory of cognitive psychology, namely: the multiple intelligence of Howard Gardner, who identified eight basic types of intelligence (linguistic, interpersonal, existential, naturalistic, musical, bodily-kinaesthetic, visual-spatial, logicalmathematical), are highlighted. In a theoretical study, we have analysed the general meaning of the concept of intelligence from the point of view of cognitive psychology, and we specified it by outlining the main characteristics of multiple intelligence. We also conducted an analysis of the scientific works of specialists specializing in working with models of cognitive-speech activity and investigated the linguistic mind in preschool children. Not only a certain type of intellect is considered, but also all the others that were named by Gardner, their main aspects of influence on a personality are revealed, they appear even in preschool age. In the empirical part of the study, methods were used to diagnose the verbal level of intelligence of the basic element of cognitive abilities in preschool children. They are aimed at researching the ability to generalize and analyse verbal information, identifying the ability to classify objects according to common features, differentiate emotional states in the process of communication, and also establish the level of vocabulary of preschoolers. According to these indicators, 90 pre-schoolers were diagnosed, and their level of verbal intelligence was revealed. The paper identifies the main features, skills that a child possesses with a high average or low level of intelligence, correction methods, in order to improve low results.

The article reveals the problems of psychological support for children with intellectual disabilities in wartime. As children with intellectual disabilities are one of the most difficult categories of children with special educational needs due to their difficulties in communication, behavior, sensorimotor functioning, environmental orientation, social adaptation and socialization, they become the most vulnerable and need maximum assistance in crisis situations. The empirical research was carried out using the following methods: a conversation was conducted with parents / guardians of children with intellectual disabilities to determine the traumatic events that children experienced during the war, then used a questionnaire "General reactions of children after the war / war events" and the diagnosis of stress disorders in children was carried out with the help of Luscher's abbreviated method of color choices, as well as the projective drawing technique "What scary dreams I have  and what I am afraid of during the day". The study involved 26 parents (legal representatives) and 26 children aged 7 to 15 years with intellectual disabilities. Respondents included both local families and internally displaced persons. According to the results of the parents' survey, it was established that virtually all respondent children witnessed and participated in certain traumatic events related to hostilities in our country: children remained in shelters for a long time during air alarms and shelling, experienced severe hunger and cold. , felt the fear of their own death, etc. According to the parents, they noted in their children problems with memory, thinking, concentration, social services, frequent mood swings. In fact, the diagnosis of children with intellectual disabilities also revealed high levels of stress disorders and unfavorable emotional states. The article also offers recommendations and areas of psychological support and assistance to children with intellectual disabilities in wartime.

Introduction: This study aims to outline indicators of physical literacy for Ukrainian student youth, taking into account current international experience and concepts and meeting national specificities of the organization of physical education in higher educational institutions of Ukraine. Methods: 82 individuals were invited to participate in study (face-to-face meeting). The 2-round Delphi method as approach for facilitating group interaction aimed to structure communication process was used to generalize the knowledge and receiving the consensus of expert opinion. Results: The top five of the most important indicators of physical literacy were physical health, physical activity level, participation in fitness activities, ability to conduct morning hygienic gymnastics, physical training break, physical training, gymnastics before classes, individual training session, ability to perform preventive exercises in case of illness. The indicators identified by the experts can be grouped into three separate domains: functional, motivational, cognitive and behavioral. Conclusion: The selected indicators are contextually sensitive for the Ukrainian population. We prioritize approaches that have already been used in daily practice in Ukraine. The set of selected indicators demonstrates that they reflect the structural hierarchy of the “physical literacy” construction. The selected indicators, in particular, correspond to the goals of students’ education, they take into account the list of necessary knowledge, skills and abilities in accordance with the requirements of the Ukrainian program, consider motivation of students, awareness of active lifestyle and sufficient level of physical strain importance for health.

Мета статті полягає у дослідженні складових психологічного благополуччя майбутніх психологів з різними типами мотивації досягнень. Для дослідження мотивації досягнень студентів були використані «Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху» та «Методика діагностики на мотивацію до уникнення невдач» Т. Элерса та методика «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріффа у адаптації Т.Д. Шевеленкової та Т.П. Фесенко. Досліджено проблема мотивації досягнень та психологічного благополуччя майбутніх психологів. Враховуючи рівні одночасно двох методик дослідження мотивації, було виокремлено чотири групи студентів з різними типами мотивації досягнень та охарактеризовані психологічні особливості майбутніх психологів за типами мотивації досягнень. Визначено, що для майбутніх психологів притаманно середній рівень мотивації до успіху та високий рівень мотивації до уникнення невдач. Найбільшого рівня розвитку основні складові психологічного благополуччя виявлено у студентів з другим типом мотивації досягнень, що характеризуються високим і занадто високим рівнем мотивації до успіху та низьким і середнім рівнем мотивації до уникнення невдач. Студентам другого типу мотивації досягнень притаманно високі рівні прояву майже усіх складових психологічного благополуччя. Наступними за рівнем розвитку складових суб'єктивного благополуччя є студенти-психологи з першим (з високим і дуже високим рівнем мотивації до успіху та мотивації до уникнення невдач) та четвертим типом мотивації досягнень (з низьким і середнім рівнем мотивації до уникнення невдач та мотивації до успіху), але більшість складових психологічного благополуччя у четвертій групі знаходяться на нижній межі середнього рівня прояву. Найменш розвинуті основні складові психологічного благополуччя у студентів з третім типом мотивації досягнень (з високим, занадто високим рівнем мотивації до уникнення невдач та низьким і середнім рівнем мотивації до успіху) у яких виявлений низький рівень розвитку майже усіх складових психологічного благополуччя. Актуальним напрямком подальших досліджень є вивчення механізмів та закономірностей впливу мотивації досягнень на самоефективність у процесі професійної підготовки майбутніх психологів. Ключові слова: мотивація; мотивація досягнень; мотивація до успіху; мотивація до уникнення невдач; психологічне благополуччя; складові психологічного благополуччя; майбутні психологи. Вступ. Професійна підготовка та становлення майбутніх психологів потребує активності у досягненні цілей, професійного та особистісного саморозвитку, організації власної діяльності,

No abstract