The article proves the need to create an effective system of training athletes, which is the basis for ensuring higher achievements in sports and causes a certain rise in the field of scientific and pedagogical research on the problems of sports pedagogy, physical education, and education of youth. It urges one to optimize educational conditions for training future physical education teachers for physical and sports activities based on the latest neuropedagogical and didactic requirements. The research aims to experimentally verify the newly created or updated pedagogical conditions required to train future physical education teachers for sport and physical activity at secondary schools. Research methods are as follows: modelling, observations, tests, questionnaires, pedagogical experiment, tests determining the level of physical development, the PWCno test, anthropomorphological measurements (body weight, height, chest circumference, lung capacity), heart rate, respiratory rate; methods of mathematical statistics (Student's t-test, Pearson's χ2 criterion). The experimental group consisted of 180 respondents and the control group – 189 respondents. A high level increased by 16.5%, an average level – by 24.3%; a low level decreased by 40.8%. Conclusions. It has been found that the experimental group students have higher levels of readiness for sport and physical activity at secondary schools. Moreover, the indicated differences in the levels are not coincidental and are the result of the implementation of relevant pedagogical conditions. The international relevance of the article lies in expanding the formative and diagnostic instruction tools within the updated conditions, which corresponds to innovative technological and neuropedagogical approaches to developing a physical education teacher today.

No abstract

The article reveals the problems of psychological support for children with intellectual disabilities in wartime. As children with intellectual disabilities are one of the most difficult categories of children with special educational needs due to their difficulties in communication, behavior, sensorimotor functioning, environmental orientation, social adaptation and socialization, they become the most vulnerable and need maximum assistance in crisis situations. The empirical research was carried out using the following methods: a conversation was conducted with parents / guardians of children with intellectual disabilities to determine the traumatic events that children experienced during the war, then used a questionnaire "General reactions of children after the war / war events" and the diagnosis of stress disorders in children was carried out with the help of Luscher's abbreviated method of color choices, as well as the projective drawing technique "What scary dreams I have  and what I am afraid of during the day". The study involved 26 parents (legal representatives) and 26 children aged 7 to 15 years with intellectual disabilities. Respondents included both local families and internally displaced persons. According to the results of the parents' survey, it was established that virtually all respondent children witnessed and participated in certain traumatic events related to hostilities in our country: children remained in shelters for a long time during air alarms and shelling, experienced severe hunger and cold. , felt the fear of their own death, etc. According to the parents, they noted in their children problems with memory, thinking, concentration, social services, frequent mood swings. In fact, the diagnosis of children with intellectual disabilities also revealed high levels of stress disorders and unfavorable emotional states. The article also offers recommendations and areas of psychological support and assistance to children with intellectual disabilities in wartime.

Актуальність дослідження зумовлена  потребою  в  розвитку  координаційних здібностей  школярів 15– 16 річного віку, що забезпечують їхнє вміння виконувати прямий нападаючий удар у волейболі. Мета до- слідження – проаналізувати стан проблеми розвитку координаційних здібностей школярів 15–16-річного віку для покращення засвоєння ними прямого нападаючого удару. Методи дослідження – теоретичний аналіз й узагальнення літературних джерел, педагогічне тестування та педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Учасники дослідження. Дослідження проводили на базі ЗОШ № 10 м. Луцька. Під час проведення дослідження задіяно 60 школярів 15–16-річного віку. Дітей та їхніх батьків інформовано про всі особливості дослідження, вони дали згоду на участь в експерименті. Результати дослідження. Після проведення експери- менту виявлено, що в контрольній та експериментальній групах відбулися зміни в показниках розвитку координа- ційних здібностей школярів. Так, в експериментальній групі (ЕГ) вони зросли в межах від 12 до 58 %, тоді як у контрольній (КГ) – лише в межах 1–9 %. Результати експертної оцінки володіння учнів прямим нападаючим ударом виявили, що теоретична підготовленість досліджуваних ЕГ підвищилася на 14,5 % (у КГ – 6 %); рівень техніки виконання прямого нападаючого удару зріс на 65 % в ЕГ та лише на 6,5 % – у КГ; показник контрольного нормативу мав приріст 55 % в ЕГ, 15 % – у КГ. Висновки. За результатами експертної оцінки виконання прямого нападаючого удару до й після експерименту можна зробити висновок про ефективність застосування авторської програми розвитку координаційних здібностей школярів для покращення засвоєння ними прямого нападаючого удару.

No abstract