Запропоновано пiдхiд щодо оцiнки спроможностей угруповань вiйськ (сил) на основi використання комбiнаторного методу з обмеженою базою аргументiв на прикладi функцiональної групи спроможностей "Застосування". Оцiнка спроможностей угруповання вiйськ (сил) здiйснюється в рамках оборонного планування з метою визначення перспективного складу Збройних Сил України (сил оборони). Сучасний Порядок оцiнки спроможностей угруповання вiйськ (сил) в Збройних Силах України ґрунтується на експертних методах оцiнювання. Недолiками визначеного Порядку є суб'єктивнiсть, довготривалiсть та персоналозатратнiсть (перiодичне вiдволiкання фахiвцiв вiд виконання функцiональних обов'язкiв). Тому розроблення нових пiдходiв оцiнки спроможностей угруповань вiйськ (сил) на основi сучасних наукових аналiтичних методiв, що позбавленi зазначених недолiкiв є актуальним науковим завданням. Згiдно зi стандартами НАТО, спроможностi подiляються на дев'ять функцiональних груп, якi мiстять 464 спроможностi. Для розроблення методу оцiнки спроможностей з використанням аналiтичних методiв з врахуванням iснуючої нормативної бази, проведено аналiз iснуючого Порядку оцiнки спроможностей угруповання вiйськ (сил) в Збройних Силах України. В ходi аналiзу встановлено, що функцiональнi групи спроможностей є рiзнорiвневими. Їх доцiльно поєднати у три класи: клас технiчного оснащення, клас рiвня пiдготовки особового складу i клас iнституцiйних спроможностей. При цьому визначено, що носiї спроможностей в залежностi вiд рiвня функцiонування є рiзними за природою. Тому вони потребують оцiнювання за рiзними складовими. Їх запропоновано розрiзняти на: елементарнi (зразки озброєння та вiйськової технiки) та груповi (пiдроздiли, вiйськовi частини, з'єднання, угруповання). В результатi дослiджень встановлено аналiтичну залежнiсть впливу елементарних носiїв спроможностей на ефективнiсть виконання завдань груповими носiями спроможностей. Зазначений пiдхiд буде реалiзований в автоматизованiй системi пiдтримки прийняття рiшень в ходi оборонного планування на основi спроможностей. Застосування пiдходу дозволить зменшити вплив суб'єктивного фактору та скоротити час на прийняття обґрунтованого рiшення щодо необхiдного складу угруповання вiйськ (сил) для виконання покладених завдань, оцiнити достатню кiлькiсть варiантiв його застосування. Крiм того, реалiзацiя запропонованого пiдходу надасть можливiсть визначити: кiлькiсну та якiсну потребу Збройних Сил України (сил оборони) в оснащеннi зразками озброєння та вiйськової технiки, необхiдний обсяг ресурсiв для розвитку Збройних Сил (сил оборони). Запропонований аналiтичний метод дозволить без участi експертiв оцiнити роль кожного вiйськового формування зi складу сил оборони, визначити прiоритетний план розвитку спроможностей Збройних Сил України (сил оборони) Ключовi слова: оборонне планування на основi спроможностей, носiї спроможностей, функцiональнi групи спроможностей, угруповання вiйськ (сил)

При формуваннi тактико-технiчного завдання на створення зразка озброєння розглядаються не тiльки його характеристики за призначенням, а й експлуатацiйно-технiчнi, технологiчнi, економiчнi та iншi характеристики. Сукупнiсть характеристик визначає вiйськово-технiчний рiвень зразка озброєння. Звичайно розглядаються варiанти зразка озброєння, якi вiдрiзняються сукупнiстю характеристик. Для порiвняльного оцiнювання варiантiв зразка озброєння за вiйськово-технiчним рiвнем необхiдно застосовувати вiдповiднi методичнi положення. Вирiшення завдання-порiвняльного оцiнювання варiантiв зразка озброєння-стало можливим шляхом послiдовного вирiшення чотирьох задач. При вирiшеннi першої задачi здiйснена декомпозицiя сукупностi характеристик зразка озброєння на три рiвнi: властивостi, складовi властивостей, показники. Науковим результатом першої задачi є методичний пiдхiд до порiвняльного оцiнювання варiантiв зразка озброєння на пiдставi урахування важливостей характеристик при ранжируваннi варiантiв зразка озброєння з використанням методу багатокритерiального аналiзу. При вирiшеннi другої задачi отримано порядок поетапного експертного оцiнювання коефiцiєнтiв важливостей властивостей, складових властивостей, показникiв з використанням методу парних порiвнянь, що дозволяє урахувати їх вплив на вiйськово-технiчний рiвень зразка озброєння. Результатом вирiшення третьої задачi дослiдження є алгоритм порiвняльного оцiнювання варiантiв зразка озброєння з використанням методу таксономiї. Наведений алгоритм дозволяє ранжирувати варiанти зразка озброєння з урахуванням важливостi показникiв, якi визначають їх вiйськово-технiчний рiвень. Проведення декомпозицiї характеристик, застосування методу парних порiвнянь для експертного оцiнювання їх важливостi, методу таксономiї дозволило отримати цiлiсну методику порiвняльного оцiнювання варiантiв зразка озброєння за вiйськово-технiчним рiвнем. При вирiшеннi четвертої задачi дослiдження розглянуто порядок застосування розробленої методики на прикладi порiвняльного оцiнювання вiйськово-технiчного рiвня варiантiв зенiтної ракетної системи. Методика може застосовуватися при обґрунтуваннi тактико-технiчного завдання на розробку зразкiв озброєння Ключовi слова: зразок озброєння, вiйськово-технiчний рiвень, парне порiвнювання, метод таксономiї, методика порiвняльного оцiнювання

The task to determine the composition of forces to deter the enemy from starting aggression, that is, to prevent the hot phase of a military conflict, refers to poorly structured problems in the presence of significant uncertainty. This leads to the application of the methodology of system analysis in solving the task. The set of deterrence forces to defeat the enemy is considered as a complex military system, which is the object of this study. To determine the composition of the enemy's deterrence forces from unleashing armed aggression, this paper reports a devised methodology. The procedure criterion is the effectiveness of deterrence, which is determined by the required ratio of the combat potentials of the aviation of the opposing sides at the end of hostilities. According to the methodology of system analysis, the procedure is based on the formation of options for the composition of enemy forces and the composition of deterrence forces, assessing the effectiveness of their use during hostilities. The effectiveness of the use of forces of opposing parties is assessed by using the method of iterations and methods of queuing theory. Based on the results of the effectiveness assessment, the selection of options for the composition of the deterrence forces is carried out, for which the condition for ensuring the necessary ratio of the combat potentials of the aviation of the parties at the end of hostilities is met. The rational version of the composition of the deterrence forces from those selected is determined by using the taxonomy method, which has made it possible to solve the problem under study. The rational option determines the combat potentials of the components of the deterrence forces, which correspond to the number of units in their composition. The above methodology should be used by state and military authorities when planning the creation of enemy deterrence forces against unleashing armed aggression. The application of the procedure is shown in an illustrative example

Мета роботи: є розкриття сутності дефініцій “оборонні ресурси” та “управління оборонними ресурсами”; виділення основних проблем в теоретичній площині та напрямків їх вирішення. Метод: основними методами дослідження є методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, структурного аналізу. Результати дослідження: В умовах обмеженості та нестачі оборонних ресурсів виникає ряд питань, які стосуються системи їх управління, оптимального розподілу та ефективного використання. Для того, щоб всі прийняті керівництвом країни рішення могли ефективно реалізуватися спочатку варто виокремити всі види ресурсів, які для цього необхідні, нормативно узгодити положення в керівних документах, які їх стосуються та виділити проблеми в науково-теоретичному апараті, які в подальшому впливають на ефективність системи управління оборонними ресурсами. Теоретична цінність дослідження: подальші дослідження будуть спрямовані на втілення прийнятих змін в теоретичних питаннях в практичну площину з виділенням відповідних пропозицій щодо їх вирішення. Тип статті: описовий,  методичний.

No abstract