Мета статті — визначити феномен культурологічної рефлексії як інтерпретанту постмодерної ідентичності людини. Актуальність статті обумовлена зверненням до культурологічної рефлексії провідних теоретиків постмодерністської культури в контексті пошуків ідентичності людини як суб’єкта культуротворчості. Проблемне поле інтерпретації провідних метафор, евристичних пошуків дескрипції модерної, постмодерної та метамодерної ідентичності людини відсилає до таких метафор, як «паломник», «турист», «бродяга», «гравець» (З. Бауман), «рефлексія туриста» (Д. Уррі), «атопос» (Т. Вермюлен і Р. ван ден Аккер). Актуальним вважаємо надати системне тлумачення постмодерністської рефлексії як синтезу суб’єктного потенціалу культуротворчості. Методологія дослідження орієнтована на компаративний та системний підходи, визначається феноменологічним та діалектичним методами, що дає можливість визначити феномен рефлексії як полімодальний образ в контексті культурних практик, зокрема туризму. Наукова новизна. Проаналізовано етнокультурний феномен політичної національної ідентичності в Україні, естетичний феномен «паломництва в часові» (за З. Бауманом) як тотальної метафори шляху, подорожі, що втрачає статус цілепокладання в культурі постмодернізму, метафору «обміну та виробництва місць» в глобальному туризмі (за Д. Уррі). Висновки. Рефлексія туриста є надзвичайно різноманітною. Це рефлексія філософів, де туристична діяльність осмислюється як культура, антропні, антропогенні ландшафти, людиновимірні, природовимірні й космологічні константи подорожування. Філософська модель формує узагальнений образ світу і людини, подорожування як моделі світу. Це культурологічна, естетична рефлексія мандрівника як цілісний образ буття. Це специфікована рефлексія а́кторів інституцій, кластерів, рекламних агентів тощо.

The objective of the article is to highlight and analyze the pedagogical experience of the Department of Philosophy and Pedagogy of Kyiv National University of Culture and Arts (KNUC&A) in attracting the Mentimeter platform in the forming an innovative, communicative and educational environment of the higher education institutions during lectures on the example of educational course “Philosophy”. The article notes that the communicative component of the educational process has a great significance for humanitarian education in the field of culture, which is aimed at forming competencies related to creativity and using communication skills. The demand of the society for these competencies actualizes the urgency of studying the experience of using online educational platforms in the educational process of cultural and artistic education, which have significant communicative potential. The article uses such research methods as pedagogical observation and experiment, methods of analysis, synthesis and generalization. The scientific novelty of the study is to highlight the experience of the department in attracting online educational platforms to work with students during lectures (on the example of teaching in terms of distance learning). It is found that the use of the Mentimeter platform, which is used by lecturer while working with students during lectures both for educational purposes and getting feedback from students about the content of the course or lecturer’s methodological developments, significantly increases the interest of students in the materials of educational course and the learning process in general. Online surveys, created employing the platform, provide an opportunity to establish synchronous communication with students during lectures, which is extremely important for both full-time and distance institutional education. Students’ assessment of the communication and educational components of distance learning has much higher rates. Communicative practices in the educational process in the context of the pandemic are important not only for learning but also for the harmonious development of personality and overcoming the socio-psychological challenges of the time. Keywords: feedback; lecture; online survey; Mentimeter; communicative educational environment; learning experience of KNUC&A; distance learning; humanitarian education.

No abstract

STYLES IN THE INTERIOR DESIGN OF KYIV COWORKING CENTRESCoworking centres have become common in Ukraine quite recently -since 2009. Still, today they are a permanent form of mini-offices for many companies actively developing in the domestic market. They represent particular types of interiors that include multifunctional spaces with work areas filled with technical accessories (computers, printers, scanners, and other office equipment), lounge areas for relaxation and rest, places for negotiations, platforms for lectures, discussions, master classes, studying certain educational modules and training sessions in the areas of design, advertising, marketing, management, programming, IT technologies for small companies and freelancers.The features of individual areas of the environment inherent in such spaces (at the junction between the traditional office structure and the requirements for home spaces) determine certain peculiarity of their design, special requirements for arrangement, and stylistic prerogatives. But so far, this issue has not been the subject of a separate study, which confuses with the use of terms related to major European historical styles, special qualities of architecture and design (bionic structures and ergonomics), and styles common in the visual arts and industrial, graphic and fashion design. Therefore, on the example of several main coworking centres in Kyiv, the article attempts to summarise the results of the work of environmental designers on the design of such spaces, which today have become the basis for the implementation of other environmental projects with designated functionality, and analyse their components not only in style but also in key concepts of the working space: spatial planning solutions of the creative environment, zoning, lighting.