No abstract

Ìåòà. Âèâ÷èòè âïëèâ ãåíîòèïó, óìîâ ðîêó ³ ïîïåðåäíèê³â íà «ñèëó» áîðîøíà òà ¿¿ ñêëàäîâ³ ó íîâèõ ñîðò³â ïøåíèö³ ì'ÿêî¿ îçèìî¿ ìèðîí³âñüêî¿ ñåëåêö³¿. Ìåòîäèêà. Äî-ñë³äaeåííÿ ïðîâîäèëè ó 2012-2014 ðð. íà ïîëÿõ ñåëåêö³éíî¿ ñ³âîçì³íè Ì²Ï ïî ïîïåðåäíèêàõ ñèäåðàëüíèé ïàð (ã³ð÷èöÿ) ³ êóêóðóäçà íà ñèëîñ ³ç ñîðòàìè ïøåíèö³ ì'ÿêî¿ îçèìî¿ ãîëîâíîãî êîíêóðñíîãî âèïðîáóâàííÿ ëàáîðàòî𳿠ñåëåêö³¿ îçèìî¿ ïøåíèö³ Ãðàö³ÿ ìèðîí³âñüêà, Ì²Ï Âèøèâàíêà, Ì²Ï Äí³ïðÿíêà, Òðóä³âíèöÿ ìèðîí³âñüêà (ñòàíäàðò -ñîðò Ïîäîëÿíêà). Ïîêàçíèêè ÿêîñò³ áîðîøíà âèçíà÷àëè çà àëüâåîãðàôîì, çà-ñòîñîâóþ÷è ñòàíäàðòí³ ìåòîäèêè. Ðåçóëüòàòè. Âïëèâ íà ïîêàçíèê «ñèëà áîðîøíà» (W) ïîãîäíèõ óìîâ ðîêó òà ãåíîòèïó áóâ äîñèòü ³ñòîòíèì (64 ³ 27 % â³äïîâ³äíî), ïîïåðåäíèêà -ìåíøèì (3 %). Óñåðåäíåíî âèñîêèé ð³âåíü «ñèëè» áîðîøíà çà ðîêàìè ³ ïîïåðåäíèêàìè ôîðìóâàâñÿ ó ñîðòó Ì²Ï Âèøèâàíêà (288 î. à.). Íà ïðóaeí³ñòü ò³ñòà (Ð) äîñë³äaeóâàíèõ ñîðò³â ³ñòîòíî âïëèâàëè óìîâè ðîêó (82 %), ãåíîòèï (15 %) ³ íåçíà÷íî -ïîïåðåäíèê (1 %). Âèñîêèì çíà÷åííÿì öüîãî ïîêàçíèêà â³äçíà÷àëèñÿ ñîðòè Ãðàö³ÿ ìèðîí³âñüêà ³ Ì²Ï Äí³ïðÿíêà (108 ³ 92 ìì â³äïîâ³äíî). Âïëèâ ãåíîòèïó, óìîâ ðîêó ³ ïîïåðåäíèêà íà ïîêàçíèê ðîçòÿaeíîñò³ ò³ñòà (L) áóâ äîñèòü çíà÷íèì (35, 34 ³ 17% â³äïîâ³äíî). Ñòàá³ëüí³ñòþ ïîêàçíèêà L âèð³çíÿëèñÿ ñîðòè Ãðàö³ÿ ìèðîí³âñüêà ³ Ì²Ï Âèøèâàíêà. Äîñòîâ³ðíî ³ñòîòíèé âïëèâ íà ïîêàçíèê â³äíîøåííÿ P/L ìàëè ïîãîäí³ óìîâè ðîêó âèðîùóâàííÿ ³ ôàêòîð «ãåíîòèï ñîðòó» (49 ³ 42 % â³äïîâ³äíî), ìåíøèé, àëå âñå ae äîñòî-â³ðíèé âïëèâ -ïîïåðåäíèê (3 %). Ó äîñë³äaeóâàíîãî íàáîðó ñîðò³â âèÿâëåíî ³ñòîòíó çàëåaeí³ñòü ³íäåêñó åëàñòè÷íîñò³ ò³ñòà (²å) â³ä ãåíîòèïó, óìîâ ðîêó ³ ïîïåðåäíèêà (58, 24 ³ 4 % â³äïîâ³äíî). Óïðîäîâae òðüîõ ðîê³â çà ïîêàçíèêîì ²å ñòàá³ëüíî âèð³çíÿâñÿ ñîðò Ì²Ï Âèøèâàíêà. Âèñíîâêè. Âñòàíîâëåíî áåçóìîâíèé âïëèâ íà «ñèëó» áîðîøíà òà ¿¿ ñêëàäîâ³ óìîâ ðîêó ³ äîñòîâ³ðíî ñóòòºâèé -ãåíîòèïó ñîðòó. Ôàêòîð «ãåíîòèï ñîðòó» ìàêñèìàëüíî âïëèâàâ íà ³íäåêñ åëàñòè÷íîñò³ ò³ñòà, ïîêàçíèêè ïðóaeíîñò³ ³ ðîçòÿaeíîñò³ Ìèðîí³âñüêèé â³ñíèê Âèïóñê 4, 2017 Crop management practices Ìèðîí³âñüêèé â³ñíèê Âèïóñê 4, 2017 Crop management practices Ñïèñîê âèêîðèñòàíèõ äaeåðåë

Вступ. Висока врожайність будь-якої сільськогосподарської куль-тури -найбільш важливий критерій у рослинництві. Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми є створення сортів польових культур з високим генетичним потенціалом урожайності, екологічно пластичних, стійких до біотичних і абіотичних стресів, спроможних забезпечити якщо не рекорд-ну, то досить стабільно високу біологічну продуктивність у широкому діапазоні коливань кліматичних умов, адекватно реагувати на них [1,2].Важливе місце серед зернових культур займає пшениця, яка виро-щується по всьому світу, є головним продовольчим продуктом при-близно для 35% населення земної кулі і забезпечує близько 20% по-треб людства в енергії [3]. Вирощування високопродуктивних сортів пшениці м'якої озимої за відповідної культури зонального землероб-ства з урахуванням їх адаптивних властивостей дає змогу підвищити врожай зерна на 11-50% [4]. Натомість у багатьох господарствах уна-слідок порушень сортових агротехнологій і через недостатній рівень адаптивності використовуваних сортів урожайний потенціал останніх реалізується лише на 30-50% [5][6][7]. 99 Миронівський вісникВипуск 2, 2016Аналіз літературних джерел, постановка проблеми. Адап тивність сорту є однією з найважливіших його властивостей. Тому селекція на адап-тивність -один з головних напрямів сільськогосподарської науки, їй при-діляється значна увага в селекційних програмах наукових центрів світу [8].Досягти підвищення і стабільності у часі та просторі врожайності і якості зерна можна шляхом створення і впровадження у виробництво нових сортів, що поєднують максимальну продуктивність з підвищеним рівнем гомеостатичності [9, 10]. В.В Хангільдін і М.А. Литвиненко [11] вважають кращими гомеостатичні сорти з високим середнім значенням ознаки врожайності зерна і найменшим варіюванням відносно умов ви-рощування. Але зважаючи на тенденцію звуження ареалів впроваджен-ня сортів і скорочення циклу сортозаміни необхідно створювати також і вузькоспеціалізовані сорти, що можуть забезпечити максимальну вро-жайність. Вочевидь, актуальними є проблема створення високоврожай-них та екологічно пластичних сортів із високими адаптивним потенціа-лом та стійкістю до стресових чинників, а також пошук шляхів їх оцінки.На сьогодні найбільш поширеним способом комплексної оцінки плас-тичності є аналіз урожаю зерна сортів і ліній за ряд контрастних за гід-ротермічними умовами років або на основі сортовипробування у різних ґрунтово-кліматичних умовах. Відмінності агрокліматичних умов у часі і просторі в період проведення досліджень сприяють об'єктивній оцінці адаптивного потенціалу та сортовій варіабельності пшениці м'якої ози-мої [1]. Відомо декілька методів оцінки пластичності і стабільності сортів [12][13][14][15], що передбачають реєстрацію значень кількісних ознак як міні-мум на двох контрастних фонах. Щоб повніше охопити весь спектр агро-кліматичних умов майбутнього ареалу розповсюдження генотипів, мож-на моделювати різні метеоумови в одній екологічній зоні шляхом сівби селекційного матеріалу в різні строки з інтервалом 10 днів [15,16].Мет...

No abstract

No abstract