1 Запорізький державний медичний університет, Україна, 2 ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»Мета роботи -виявити та дослідити cтруктуру коморбідних психопатологічних порушень у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу.Матеріали та методи. Обстежили 543 особи, які хворі на ЦД 2 типу. Середній вік хворих становив 56,2 ± 0,65 року. Пацієнтів поділили на три групи за ступенем тяжкості цукрового діабету. Перша клінічна група (КГ-1) -57 хворих на ЦД 2 типу легкого ступеня тяжкості, які проходили амбулаторне лікування; середній вік у групі становив 51,8 ± 1,28 року. Друга клінічна група (КГ-2) -312 хворих на ЦД 2 типу середнього ступеня тяжкості, які проходили стаціонарне лікування; середній вік у групі -55,1 ± 1,12 року. Третя клінічна група (КГ-3) -174 хворих на ЦД 2 типу важкого ступеня тяжкості, які проходили стаціонарне лікування; середній вік у групі -61,8 ± 0,85 року. Методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, статистичний.Результати. Встановлено частоту зустрічальності непсихотичних психічних порушеннь різного ступеня вираженості у хворих на цукровий діабет 2 типу на рівні 94,11 %, серед них в 91,16 % -психогенного генезу.Встановлено зворотно пропорційну кореляційну залежність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та відсутністю коморбідних психопатологічнх проявів (r s = -0,3416, p < 0,01). Виявлено, що домінуючими психопатологічними синдро-мами серед усіх хворих на цукровий діабет 2 типу були психоорганічний (62,43 %), диссомнічний (60,86 %), астенічний (55,58 %) та тривожний (43,05 %) синдроми. Встановлено структуру домінуючих психопатологічних синдромів залежно від ступеня тяжкості цукрового діабету 2 типу: у КГ-1 домінували диссомнічний (36,84 %), тривожний (31,58 %), психо-органічний (21,05 %) синдроми; в КГ-2 -психоорганічний (65,38 %), астенічний (40,38 %), диссомнічний (38,46 %), три-вожний (37,82 %); в КГ-3 -диссомнічний (97,70 %), астенічний (89,08 %), психоорганічний (70,69 %), тривожний (48,28 %) синдроми. Виявлено вірогідне превалювання серед усіх груп дослідження істеричного (χ 2 = 13,416, p < 0,01) і фобічного синдромів (χ 2 = 6,161, p < 0,05) у КГ-1 порівняно з КГ-2 та КГ-3 та астенічного (χ 2 = 162,663, p < 0,01), тривожного (χ 2 = 7,177, p < 0,05), депресивного (χ 2 = 13,298, p < 0,01), диссомнічного (χ 2 = 171,058, p < 0,01), іпохондричного (χ 2 = 19,331, p < 0,01), психоорганічного синдромів (χ 2 = 47,830, p < 0,01) в КГ-3 порівняно з КГ-1 і КГ-2. Встановлено пряму кореляційну залеж-ність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та наявністю у клінічній картині астенічного (r s = 0,4033, p < 0,01) та психоорганічного (r s = 0,2344, p < 0,01) синдромів і зворотну кореляційну залежність між ступенем тяжкості цукрового діабету 2 типу та наявністю у клінічній картині хворих істеричного синдрому (r s = -0,1444, p < 0,01).Висновки. У результаті дослідження встановили частоту зустрічальності та генез непсихотичних психічних порушень різного ступеня вираженості у хворих на ЦД 2 типу. Встановлені кореляційні залежності між ступене...

* Дослідження виконано в межах наукової тематики кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету МОЗ України «Коморбідність психічної та іншої патології» (номер державної реєстрації 0117U006966), Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України «Порушення психічного здоров`я в умовах соціального стресу: клінічна феноменологія, предиктори формування, система психодіагностики, психотерапії і психологічної реабілітації» (номер державної реєстрації 0120U101490). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України. Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 7.12.2019.

<b>Introduction: </b>The purpose of the study was to investigate the mechanisms underlying COVID-19 (coronavirus disease 2019) pandemic and the ensuing health problems associated with quarantine.<br /> <b>Methods: </b>All combatants who were hospitalized during the first and most severe quarantine restrictions in Ukraine (from 12 March 2020 to 22 May 2020) were surveyed. Through clinical, anamnestic, psychopathological, and psychodiagnostic examination, including psychoanalysis and the fear of COVID-19 scale, the authors identified combatants’ health disorders and their association with pandemic and quarantine-related experiences.<br /> <b>Results: </b>The authors found that the following situations could provoke deterioration in the health of combatants due to fear: contact with a patient with COVID-19, planned posting to the hotbed of COVID-19, military service in the area of high risk of contact with patients with COVID-19, receiving information about COVID-19, receiving false information about COVID-19, disruption of critical infrastructure due to quarantine measures.the authorshave provided an algorithm by which these traumatic situations provoke the development of health disorders. In particular, they cause fear of social and work stigmatization due to infection with SARS-CoV-2 (severe acute respiratory syndrome coronavirus 2), fear of suffering or death during COVID-19, ear that family members will become infected, erroneous conclusions about someone deliberately exaggerating the dangers of COVID-19, feeling of injustice and incorrectness of the quarantine measures, household discomfort and organizational stress. These experiences change the subjective picture of the future of combatants, and this provokes the development or exacerbation of pre-existing mental and somatic disorders. The impact of information on COVID-19 on combatant health disorders was investigated.<br /> <b>Conclusions: </b>The authors believe that this knowledge will help to develop special psychoprophylactic approaches that would prevent the development of mental and somatic disorders due to the COVID-19 pandemic and improve the quality of quarantine measures. It will also allow measures to be taken to prevent a reduction in the army’s combat effectiveness through a pandemic and quarantine.

Особливості порушення комплаєнса у хворих на цукровий діабет 2 типу1 Запорізький державний медичний університет, Україна, 2 ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» Мета роботи -дослідити та встановити особливості порушення комплаєнса у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. Обстежили 543 хворих на ЦД 2 типу, тривалість захворювання становила від 2 до 27 років, у середньому -(14,58 ± 1,82) року. Методи дослідження: клініко-анамнестичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний, статистичний. Результати. Встановили, що комплаєнс до терапії у хворих на ЦД 2 типу порушений в 90,49 % випадків. Виділено три варіанти порушення комплаєнса до терапії ЦД 2 типу: дисмедикаментозний (68,14 %), дисраціонний (88,40 %) та дисмоціонний (90,49 %). Підваріантами дисмедикаментозного варіанта порушення комплаєнса до терапії ЦД 2 типу були гіперкураційний тип (8,29 %), що розвивався за типом профіциту виконання призначень, і гіпокураційний тип (59,85 %), що розвивався за типом дефіциту виконання призначень. Серед них можна виділити третій, змішаний варіант (7,37 %), який поєднував епізоди профіциту та дефіциту приймання медикаментозних препаратів. Підваріантами дисраціонного варіанта порушення комплаєнса були гіперку-раційний тип (1,66 %), який проявлявся в патологічно надмірній відмові від харчових продуктів, та гіпокураційний тип (86,74 %), що виявлявся в нехтуванні обмеженнями в дієті. Дисмоціонний варіант порушення комплаєнса стало можливим розділити на гіперкураційний тип (4,24 %), що проявлявся в надмірності фізичних навантажень і, своєю чергою, мав три підтипи: інсептицій-ний (1,66 %), субгіперкураційний (1,10 %) і паракураційний (1,47 %) -та гіпокураційний (87,48 %) тип дисмоціонного варіанта порушення комплаєнса, який проявлявся в нехтуванні фізичними навантаженнями. Встановлено домінування дисраціонного та дисмоціонного порушення комплаєнса серед хворих на ЦД 2 типу (χ 2 = 117,258, р < 0,01); дисмедикаментозного варіанта серед усіх гіперкураційних типів порушення комплаєнса у хворих на ЦД 2 типу (χ 2 = 26,936, р < 0,01); дисраціонного й дисмоціонного варіантів серед усіх гіпокураційних типів порушення комплаєнса у хворих на ЦД 2 типу (χ 2 = 156,922, р < 0,01) та гіпокураційного типу порушення комплаєнса для всіх його варіантів у хворих на ЦД 2 типу (χ 2 = 321,389; 796,893; 757,705 відповідно, р < 0,01). Встановили фактори порушення комплаєнса для кожного з варіантів і типів порушення комплаєнса. Висновки. У результаті дослідження встановили особливості порушення комплаєнса у хворих на ЦД 2 типу. Виділені три варіанти та два основні типи порушення комплаєнса. Встановлені фактори порушення комплаєнса для кожного з його варіантів і типів. Цель работы -исследовать и установить особенности нарушения комплаенса у больных сахарным диабетом (СД) 2 типа. Материалы и методы. Обследовано 543 больных СД 2 типа, длительность заболевания составила от 2 до 27 лет, в среднем -(14,58±1,82) года. Методы исследования: клинико-анамнестический, клинико-психопатологический, психодиагностичес...

The COVID-19 pandemic and quarantine have caused psychological distress, which has led to mental and physical health problems and changes in the behavior patterns of many people. It is known that the cause of such stress in the civilian population is not a pandemic or quarantine in general, but only some of their components. However, although COVID-19 pandemic and quarantine can provoke health disorders also in military personnel, stressful factors directly triggering these disorders have not yet been identified. Aim: to identify the immediate stressors that threaten Ukrainian military personnel health during the COVID-19 pandemic and quarantine. Materials and methods. The study was conducted at the Zaporizhzhia Military Hospital and Zaporizhzhia State Medical University between March 2020 and May 2020. A total of 25 military personnel hospitalized during this period were examined. Clinical, psychopathological, psychological examinations was conducted. The Fear of COVID-19 Scale was also used. Results. The stressful factors associated with the COVID-19 pandemic and quarantine, which had provoked health disorders in military personnel, have been identified and systematized into four groups: vital fears, social fears, domestic and organizational stress, abstract experiences. All these groups have been also described here. Conclusions. Identification of psychogenic factors will help to determine targets for psychotherapy and reduce the negative effects of the COVID-19 pandemic and quarantine and prevent a decline in fighting capacity.