Introduction: Taking into account the patho-immune mechanisms of formation of inflammatory process in periodontium, there is a necessity for in-depth study of the pathogenesis of periodontal diseases from the position of changes in the reactivity of the organism. The aim: Carrying out a comparative estimation of phagocytic activity of leukocytes of animals with inflammation in periodontium with altered reactivity. Materials and methods: Experiments were performed on 30 white rats: Group I - 10 white rats with hypoergic reaction; Group ІІ - 10 white rats with hyperergic reaction; Group III - 10 white rats with normergic reaction - control group. Slaughter and blood sampling under thiopental anesthesia was performed 7 days after the beginning of the experiment. The percentage of phagocytic leukocytes - phagocytic index, phagocytic number were determined and the index of phagocytic activity was calculated. Results: The phagocytic index (Fi,%) decreased by 2,09 times (p <0,05) at hypoergic, it increased by 1,37 times (p <0,05) at hyperergic; the index of phagocytic activity (IFA) decreased by 1.96 times at hypoergic (p <0.05); growth was 1.94 times (p <0.05) in the hyperergic group of animals. In both experimental groups, the phagocyte number (Fu) increased by 6.25% and 41.7%, with hypoergic and hyperergic, respectively. Conclusions: Different directions of changes of the phagocytic activity were observed: increase of these parameters at hyperergic and decrease at hypoergic. An increase in phagocyte number was likely to indicate some autonomy of the process of phagocytosis and independence from the reactivity of the organism.

The aim of the study was to evaluate changes in the activity of acid and alkaline phosphatases, calcium and phosphorus levels in rats with different courses of experimental gingivitis upon treatment with anti-inflammatory gel with Neovitin and peptide complexes. The experiment was conducted on 100 white nonlinear male rats aged 5-6 months divided into 10 groups: 1 control and 9 – with different courseі of gingivitis. The activity of alkaline and acid phosphatase (ALP, ACP), the levels of calcium (Ca) and phosphorus (P) in rat blood serum and gingiva supernatant were determined. It was found that upon gingivitis, the activity of ALP in blood serum decreased and in gingiva supernatant increased in all groups of animals compared to the control group. The activity of ACP in the serum decreased in hypoergic and hyperergic animal groups and increased in normergia, and in gingiva supernatant increased in all groups: by 2 times in normoergic and hypoergic animals and by 1.4 times in hyperergic. The treatment with anti-inflammatory gel normalized the activity of ALP in both serum and supernatant and decreased the ACP activity in the serum of animals in hypo- and hyperergic groups. The content of serum Ca increased in all groups, and in the supernatant of the gingiva even exceeded the control value. The content of phosphorus in the supernatant of periodontal tissues decreased. The development of the inflammatory process in the periodontium of rats with gingivitis was accompanied by changes in the activity of ACP, ALP, the content of Ca and P in the blood serum and gingival supernatant. The treatment with gel containing neovitin and peptide complexes had a more pronounced therapeutic effect in rats with unchanged reactivity of the organism. Keywords: acid phosphatase, alkaline phosphatase, anti-inflammatory gel, calcium and phosphorus levels, gingivitis

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Вплив лікувально-профілактичних заходів на показники ротової рідини та клінічний стан тканин пародонта у дітей 6-7 років, хворих на гінгівіт Резюме. Висока поширеність запальних процесів у пародонті дітей, недостатня ефективність про-філактичних і лікувальних заходів можуть сприяти розвитку генералізованого пародонтиту, тому актуальним залишається розробка патогенетичного впливу при лікуванні хронічного катарального гінгівіту. Мета дослідження -порівняльна оцінка традиційного лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей 6-7 років з терапією із використанням протизапального гелю з неовітином. Матеріали і методи. 61 дитину віком 6-7 років, хвору на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поділено на групи: основну (30 дітей) і порівняльну (31 дитина). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з протоколами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованос-ті -протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для міс-цевої терапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (про-тягом першого тижня лікування) -«Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Ю. А. Федорова і В. В. Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шиллера-Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст лізоциму, утворення оксидрадикалів, уреазної активності, ступеня дисбіозу, рН та в'язкості). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запален-ня ясен у хворих основної групи супроводжувалась зменшенням індексу РМА у 3,8 раза; утворення оксирадикалів знизилося у дітей основної групи на 6,35 %; у порівняльній групі -на 6,15 %. Уреазна активність зменшилася у дітей основної групи на 16,37 % (р<0,05); в'язкість ротової рідини знижува-лася у 2,65 раза в основній групі та у 2,13 раза -у порівняльній (р<0,05). Вміст лізоциму збільшився у дітей основної групи на 15,61 % (р<0,05); водночас, у порівняльній групі -лише на 9,63 % (р<0,05). Про-ведене лікування через 0,5 року викликало зростання вмісту лізоциму в ротовій рідині дітей основ-ної групи до рівня показника контрольної групи. Ступінь дисбіозу зменшувався в основній групі, в порівняльній мав тенденцію до збільшення. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кра-щим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, по-кращенню показників неспецифічного захисту в ротовій рідині дітей 6-7 років, причому більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: діти 6-7 років; хронічний катаральний гінгівіт; неспецифічний захист; лікування. Воздействие лечебно-профилактических мероприятий на показатели ротовой жидкости ...

Резюме. Ураховуючи високу поширеність запальних процесів у пародонті дітей різного віку, слід зробити висновок про недо-статню ефективність профілактичних і лікувальних заходів. Мета дослідження -провести порівняльну оцінку традиційного лікування гінгівіту з терапією із використанням протизапаль-ного гелю з неовітином. Матеріали і методи. 47 дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт, було взято під диспансерне спостереження та поді-лено на групи: основну (23 дитини) і порівняльну (24 дитини). Усім дітям проводили загальноприйняту терапію згідно з про-токолами надання медичної допомоги -базова терапія. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетич-ної спрямованості -протизапальний гель із неовітином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої те-рапії ви кори стали 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -"ро-токан", лікувально-профілактична зубна паста. Контрольні огляди та обстеження із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Федорова-Володкіної, поширеності та інтенсивності запального процесу в яснах оцінювали за допомогою проби шиллера-Писарєва та індексу рМа, показників ротової рідини (вміст загального глутатіону, окисненого та відновленого глутатіону, редокс-індекс глутатіону). Результати досліджень та їх обговорення. Після проведеного лікування ліквідація процесу запалення ясен у хворих осно-вної групи супроводжувалась зменшенням індексу рМа у 2,8 раза; ГІ -в 1,6 раза. Встановлено скорочення терміну лікування дітей при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Через 0,5 року вміст загального глутатіону в основній групі досто-вірно був більшим як від показника порівняльної групи до лікування (у 1,2 раза), так і від показника порівняльної групи через 0,5 року (1,2 раза). Також достовірною була різниця між вмістом відновленого глутатіону в дітей основної і порівняльної груп -у 1,2 раза, редокс-індекс глутатіону в основній групі зріс і навіть достовірно перевищив показник контрольної групи. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кращим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, поліпшенню показників антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей, причому, більшою мірою через півроку після проведеного лікування.Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт; антиоксидантний захист; діти; лікування.