Діагностика:-дані епідеміологічного анамнезу; -клінічна картина: розвиток асиметричних мля-вих парезів і паралічів після гострого захворювання із гарячкою, менінгорадикулярний синдром із лімфоци-тарним плеоцитозом, відсутність розладів чутливості; -лабораторна діагностика проводиться за допомо-гою вірусологічного, серологічного та інструменталь-ного обстеження хворих; -вірусологічне дослідження необхідно проводити як-найшвидше від початку захворювання -вірус («дикий» чи вакцинальний штам) виявляється в носогорлових змивах, фекаліях, а також у крові та спинномозковій рідині, взятих на першому тижні хвороби. Вірус культивують на клітинах із нирок мавп або ембріона та амніона людини; -серологічне дослідження -зростання титру ан-титіл в реакції нейтралізації (рідше реакції гальмування гемаглютинації) не менше ніж у 4 рази в парних сиро-ватках, що взяті на початку хвороби й через 4-5 тижн. Слід враховувати, що імунізація проти поліомієліту та-кож викликає збільшення титру віруснейтралізуючих антитіл. Зараз можливе визначення вірусної РНК ме-тодом полімеразно-ланцюгової реакції. Згідно з реко-мендаціями ВООЗ, доцільне двоступеневе встановлен-ня діагнозу: попереднє -за даними епідеміологічних і клінічних спостережень, заключне -з урахуванням результатів вірусологічного і серологічного досліджень; -електронейроміографічний моніторинг -озна-ки ураження передніх рогів.Диференціальну діагностику поліомієліту прово-дять у препаралітичному періоді хвороби з гострими респіраторними вірусними інфекціями, вірусними та гнійними менінгітами тощо. У паралітичному періоді доцільно диференціювати з поліомієлітоподібними за-хворюваннями (зумовлені вірусами Коксакі та ЕСНО), синдромом Гійєна -Барре, травматичним мієлітом, полірадикулоневритом.При проведенні диференціальної діагностики по-ліомієліту у дітей необхідно враховувати наявність гострого млявого паралічу (ГМП), що є складним клі-нічним синдромом та характеризується порушенням активних рухів (обсягу, швидкості, сили) в одній чи де-кількох кінцівках, зниженням м'язового тонусу та змі-ною рефлексів, що виникли гостро. Гострим млявим паралічем (визначення ВООЗ) вважається будь-яке захворювання у дітей до 15 років, включаючи синдром Гійєна -Барре, або схоже на поліомієліт захворюван-ня у хворих будь-якого віку. Отже, до ГМП відносять всі захворювання, що перебігають зі швидким розви-тком млявих паралічів упродовж не більше ніж 4 діб.Лікування. Усі хворі з підозрою на поліомієліт не-залежно від тяжкості перебігу захворювання повинні бути госпіталізовані. Етіотропних засобів для лікуван-ня хворих на поліомієліт немає. У препаралітичній і паралітичній стадіях потрібен повний спокій, суворий ліжковий режим, призначення анальгетиків, седатив-них засобів, детоксикація, переважно пероральна або у вигляді внутрішньовенних вливань, особливо при наявності дегідратації. Ефективними є гарячі вологі обгортання уражених м'язів. Треба стежити, щоб по-ложення тіла, уражених кінцівок хворого було пра-вильним. Ранній ортопедичний режим запобігає роз-тягненню м'язів, розвитку деформацій і контрактур...

The aim of the work was to increase the effectiveness of treatment of the severe asthma phenotype in school-age children, taking into account the diagnostic value of atopic reactivity indicators. The study involved 30 pupils with severe asthma and 30 children with moderate-heavy version of it. Amid severe asthma increases risk of higher concentrations of IL-4 and IL-5 in the serum, and almost in every second child was observed the increased concentrations of Ig E (more than 545,3 IU/mL, odds ratio was 1,9 (95 % CI 1,1-3,4). In the group of patients with severe asthma were significantly more frequent cases of the skin hypersensitivity to household allergens with respect to the members of the second group. There were separated the indices of clinical and epidemiological risk and diagnostic value of some markers of atopic reactivity for verification of the severe asthma phenotype. It was established that the development of severe asthma in children marked tendency to reduce the metabolic activity of eosinophilic granulocytes in blood (in terms of intracellular content of cationic proteins and peroxidase) and phagocytic ability of these effector cells of allergic inflammation. For the phenotype of severe asthma the risk of high concentration of IL-4 and IL-5 in serum increased in 3,1 times, but this paraclinical test is rather suitable for verification of this phenotype (SP -84,6% (95 % Sp 75,9-91,1)) than for its detection 4 % (95 % CI 26,6)).

The research of bronchial remodeling and the role of angiogenesis processes in it are currently relevant for the study of the phenotypic features of the course of bronchial asthma in children and require further study in order to develop preventive and therapeutic measures. Purpose - to optimize treatment and prevention measures for persistent bronchial asthma (pBA) in children, to determine the clinical and anamnestic features of its phenotype, taking into account the accumulation of mediators of neoangiogenesis (фактора росту ендотелію судин - VEGF, матрична металопротеїназа-9 - MMP-9) in the respiratory tract as markers of bronchial remodeling. Materials and methods. A comprehensive examination of 116 children with pBA aged from 6 to 17 years (average age 11.6±0.29 years) and disease duration of 4.9±0.38 years was conducted. Three clinical groups were formed: the Group 1 was formed by 37 children with pBA with VEGF >80.0 ng/ml and MMP-9 >5.2 ng/ml in the sputum supernatant; the Group 2 included 41 children with an excess of one of these markers; and the control group consisted of 38 patients with values of these biomarkers below the median (VEGF<80.0 ng/ml and MMP-9 <5.2 ng/ml). The main clinical characteristics of the observation groups were comparable. Results. The article shows that uncontrolled pBA (sum of points >20) during the 4-year follow-up occurred most often in children of еру Group 1 and the Group 2, and indications of insufficient control of asthma indicated a probable risk of developing structural changes in the bronchi: OR - 2.23 (95% CI: 1.2-4.1), RR - 1.5 (95% CI: 1.0-2.2) and RR - 22%. The severe course of pBA was also associated with the risk of bronchial remodeling with the accumulation of angiogenesis mediators in their lumen as follows: OR - 2.2 (95% CI: 1.1-4.52), RR - 1.42 (95% CI: 1.0-2.5) and AR - 19%. Accumulation of remodeling markers in airways in patients with asthma in the Group 1 and the Group 2 is associated with a predominantly eosinophilic phenotype of the disease. At the same time, patients with a low content of markers of bronchial remodeling in sputum (control group) have better chances of achieving complete control over the symptoms of pBA compared to children with a high content (total absolute risk - 19.0%, total relative risk - 45.1%, the minimum number of patients who need to be treated to obtain a positive result - 2.2) and average (total absolute risk - 10.2%, total relative risk - 30.6%, the minimum number of patients who need to be treated to obtain a positive result - 3.2) content of angiogenesis factors in sputum. Conclusions. In patients with pBA, the accumulation of markers of bronchial remodeling in the lumen of the airways was associated with a severe uncontrolled course of asthma and worse chances of achieving disease control. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

No abstract

У лекції розглядаються питання діагностики та лікування менінгококової інфекції. Приділяється увага лабораторній діагностиці, питанням диференціальної діагностики. Наведені алгоритми надання медичної допомоги дітям із менінгококцемією на догоспітальному та госпітальному етапах, а також висвітлені питання лікування менінгококового менінгіту, менінгококового носійства та назофарингіту, заходи щодо контактних осіб, умови виписки хворих після лікування та допуску їх у колектив.