порівняти результати відкритих та малоінвазивних хірургічних втручань з приводу нестабільного стенозу поперекового відділу хребта за больовими відчуттями пацієнтів та їх якістю життя у післяопераційний період. Матеріали та методи. Прооперовано 171 пацієнта із с тенозом попер ековог о ві д ді лу хр е бт а. У 136 хворих виконано ві дк ри т і хірургічні втручання (група OPEN) прямим розрізом із відшаруванням паравертебральних м'язів від кісткових структур заднім медіанним дос т упом, у 35 пацієнтів (група MAST (Minimal Approach Surgical Technology))-малоінвазивну декомпресію з використанням системи перкутанного доступу Medtronic METR x та QUADR ANT. Оцінювали спупінь вираженості больового синдрому за Numeric Pain Scale (NPS) та якість життя за опитувальником OSWESTRY, тривалість хірургічного втручання, об'єм крововтрати, тривалість перебування у лікарні, рентгеннавантаження протягом операції. Результати. Тривалість втручання у групі MAST становила (174±79) хв, у групі OPEN-(158±77) хв, об'єм крововтрати-відповідно (150±60) та (680±130) мл, кількість рентген-контролей-46 і 21. Оцінка за NPS до операції у групі MAST становила 7,70 бала, у групі OPEN-7,95 бала, через тиждень після операції-відповідно 3,0 та 3,6 бала, через 6 міс-1,67 і 2,13 бала, на момент опитування-1,75 та 2,08 бала. До операції якість життя за опитувальником OSWESTRY становила 62% в обох групах, через тиждень у групі MAST-28%, у групі OPEN-32%, через 6 міс-відповідно 19,3 та 19,2%, на момент опитування-17,6 і 17,6%. Середня тривалість перебування у стаціонарі у групі MAST становила (9,00±2,81) доби, у групі OPEN-(12,50±2,35) доби. Висновки. Отримані результати свідчать про достатню ефективність обох методів хірургічного втручання. Хоча малоінвазивна декомпресія супроводжувалася значно меншою крововтратою, а активізація пацієнтів відбувалася більш комфортно, доза опромінення при її застосуванні та тривалість операції були більшими.

Эффективность метода стабилизации сегмента С I-С II по Harms при переломах зуба осевого позвонка II типа Кафедра нервных болезней с курсом нейрохирургии, Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова,

Епідуральне введення анестетиків та кортикостероїдів при лікуванні хворих з приводу гострого корінцевого больового синдрому у поперековому відділі хребта в умовах нейрохірургічного відділення Мета. Оцінка ефективності епідурального введення кортикостероїдів та місцевих анестетиків (МА) при корінцевих синдромах, пов'язаних з дискорадикулярним конфліктом у поперековому відділі хребта. Матеріали і методи. Епідуральні ін'єкції (ЕІ) кортикостероїдів та МА з приводу корінцевих больових синдромів поперекового відділу хребта здійснені у 348 пацієнтів, яких лікували у нейрохірургічному відділенні Вінницької обласної психоневрологічної лікарні. Процедуру проводили в умовах операційної під місцевим знеболенням. Ми не використовували рентгеноскопічний контроль під час виконання блокади. Вводили суміш розчину бетаметазону 2 мл з 0,5% розчином бупівакаїну 5 мл. Результати. Позитивний результат епідуральної блокади (ЕБ) досягнутий у 86,8% спостережень. Як правило, пацієнти відчували зменшення вираженості больового синдрому відразу після процедури, ефект збільшувався до 2-3-ї доби. У 54 (15,5%) пацієнтів вираженість больового синдрому зменшилася на 30-50% (інтенсивність болю оцінювали за ВАШ) після першої блокади, тому ЕБ проводили повторно. У 46 (13,2%) пацієнтів після ЕБ полегшення не було, з приводу інтенсивного больового синдрому здійснено операцію. Висновки. Епідуральне введення кортикостероїдів та МА у практиці нейрохірургічного відділення є ефективним методом лікування больових синдромів в поперековому відділі хребта та корінцевого больового синдрому, зумовлених запальним процесом, має низький рівень ризику, є критерієм для визначення необхідності виконання хірургічного втручання. Ключові слова: біль у поперековому відділу хребта, епідуральна блокада, кортикостероїди.

Цель исследования. Оценить динамику болевых ощущений у пациентов после выполнения пункционной чрескожной вертебро-и кифопластики (ВП и КП) при компрессии позвонков различного генеза. Материалы и методы. В период с 2012 по 2015 г. в отделении нейрохирургии по поводу компрессии позвонков различного генеза оперирован 41 пациент (24 мужчины и 17 женщин)-с применением метода чрескожной КП и 245 (соответственно 90 и 155)-пункционной ВП. С помощью анкет пациенты оценивали интенсивность болевых ощущений по шкале VAS (visual analogue scale) до операции и на момент опроса. Ответили 6 пациентов, которым произведена КП, 36-ВП. Результаты и их обсуждение. По результатам анкетирования после КП показатель составлял до операции (8,67±0,91) балла, после операции-(2±2,93) балла. Продолжительность периода от выполнения вмешательства до момента исследования составила в среднем (1,5±0,8) года. После ВП показатель до операции составлял (8,54±1,43) балла, после операции-(3,82±2,99) балла. Продолжительность наблюдения в среднем (1,28±1,33) года. У 6 пациентов после КП и 32-ВП отмечен выход цемента за границы тела позвонка, у 2-в позвоночный канал. Осложнение не имело серьезных последствий, протекало бессимптомно. Частота «выхода» цемента за границы тела позвонка значительно меньше при использовании цемента VertaPlex. Всех пациентов активизировали через 2-3 ч после вмешательства, выписывали в тот же или на следующий день. Осложнений, связанных с ранней активизацией больных, не было. Значительное увеличение частоты выполнения КП и ВП в последние два года обусловлено интенсивной информационной работой среди врачей и пациентов для улучшения осведомленности о заболевании и методах его лечения. Выводы. Пункционная ВП и КП является эффективным методом лечения болевого синдрома, которая значительно и быстро улучшает состояние пациентов на длительное время.

Мета роботи. Впровадження інтерламінарного підходу до видалення латеральної грижі міжхребцевих дисків у шийному відділі хребта. Матеріали і методи дослідження. У 2012-2015 рр. в нейрохірургічному відділенні оперовані 56 пацієнтів з приводу грижі міжхребцевих дисків (МХД) у шийному відділі хребта, в тому числі 22 жінки і 34 чоловіка. Ураження МХД на рівні С V-С VI відзначене у 21 спостереженні, С VI-С VII-у 20. Переважними симптомами були монорадикулопатія та цервікалгія. У 50 пацієнтів за переважно медіанної локалізації грижі виконано передню шийну мікродискектомію (ПШМДЕ) з видаленням МХД та імплантацією міжхребцевого кейджа (матеріал PEEK). За латерального розташування грижі МХД у 6 хворих здійснено інтерламінарну задню шийну дискектомію (ЗШМДЕ). Передній доступ здійснювали за стандартною методикою, використовували ранорозширювач CODMAN, високошвидкісний дриль Str yker TPS; задній інтерламінарний під хід здійснювали шляхом парамедіанного розрізу довжиною до 3 см, міжм'язового доступу до задньої поверхні кута латеральні маси-дуги на боці ураження за допомогою системи Medtronic METRIX, після чого з використанням високошвидкісного бора виконували інтерламінектомію діаметром до 1 см, чого було достатньо для виявлення та видалення з-під нервового корінця грижі МХД. Ре зульт а т и. В ус іх с по с т е р е же нням в д а ло с я до с яг т и р е г р е с у радикулярного та цервікалгічного синдромів. Ускладнень при застосуванні обох методів не було. Тривалість хірургічного втручання з використанням обох методів не різнилася і становила у середньому (64±12) хв. Пацієнтів піднімали й активізували через 3-4 год після операції. Висновки. Шийна мікродискектомія є стандартним методом хірургічного видалення грижі МХД. Для латеральної грижі, особливо з секвеструванням, виконання інтерламінарної ЗШМДЕ є ефективним методом, що передбачає збереження власного МХД та зменшує вартість операції через відсутність необхідності використовувати імпланти-протези. Вважаємо, що ЗШМДЕ має бути стандартом лікування з приводу латеральної, секвестрованої грижі МХД у шийному відділі хребта. Ключові слова: грижа міжхребцевого диска; хірургічне лікування; шийна мікродискектомія; інтерламінарний доступ. Український нейрохірургічний журнал.-2016.-№4.-С.33-38.