No abstract

No abstract

No abstract

У статті визначено особливості регулювання та контролю зовнішньоекономічної діяльності в умовах воєнного стану, виходячи із реалій сьогодення. Встановлено, що у зв’язку із введенням воєнного стану здійснено зміни у розрахунках за експортними та імпортними операціями. Визначено, що в умовах воєнного стану банкам заборонено припиняти валютний нагляд за дотриманням термінів оформлення експорту та імпорту товарів. З’ясовано, що заборони та обмеження на співпрацю з контрагентами, пов'язаними з державою-агресором, чинні до початку воєнного стану, були суттєво посилені з початком повномасштабної війни. Встановлено, що приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту дозволяє українським компаніям транспортувати вантажі територіями країн Європейського Союзу, країн Європейської асоціації вільної торгівлі та інших країн-учасниць Конвенції без зобов’язання оформити товари в транзит у кожній із них. Розглянуто тенденції розвитку ЗЕД України з позиції практичного аспекту.

Шулла Р. С., Попик М. М., Зеліч В. В. Концептуальні підходи до оцінки якості життя: зарубіжний досвід і можливості його застосування у вітчизняній теорії та практиці На сьогоднішній день, як у наукових колах, так і серед практиків, є все більше причин сумніватися у придатності традиційних макроекономічних показників для оцінки рівня добробуту суспільства в цілому та соціальних груп зокрема. У статті визначено, що одним із найбільш перспективних та ефективних інструментів вимірювання добробуту суспільства останнім часом стала концепція «якості життя», яка не обмежується лише дослідженням ринкових аспектів соціально-економічної системи, а й ураховує рівень задоволення потреб суспільства в усіх сферах життя. Досліджено сучасні теоретичні підходи до вирішення проблеми оцінки якості життя. Охарактеризовано різні тлумачення сутності поняття «якість життя». Проведено порівняльний аналіз суб'єктивістського та об'єктивістського підходів до оцінки якості життя. Обґрунтовано переваги використання комбінованого підходу до оцінки якості життя відповідно до концепції В. Цапфа, що передбачає диференційовану оцінку якості життя в розрізі станів «благополуччя», «депривація», «дисонанс» та «резиґнація». Запропоновано альтернативні напрями застосування комбінованого підходу до оцінки якості життя на основі сегментації суспільства в розрізі соціальних, етнічних і демографічних груп, що дозволяє підвищити рівень аналітичності інформації. Виявлено, що наявність даних щодо об'єктивних і суб'єктивних індикаторів дозволяє генерувати важливу аналітичну інформацію сигнального характеру, на основі якої суб'єкти макро-та мезорівнів можуть проводити більш виважену та ефективну соціально-економічну політику по відношенню до проблемних соціальних, етнічних або демографічних груп суспільства.