It is well–known that cranberry is an especially rich and heterogenic source of phytochemical substances. Modern technologies allow to produce food products of wild fruits and berries, but they use their diverse and useful chemical composition insufficiently. The aim of the work was in studying features of the chemical composition and content of biologically active substances in cranberries, harvested at the territory of Ukraine, and the influence of processing technologies of cranberry on main indicators of its chemical composition at producing juices. It was established, that the maximal extraction of biologically active substances is possible at juices production using biocatalysis method, because the essential part of functional elements in the raw material is in the bound condition and is a base of cellular walls that is why it is expedient to disturb nativity and integrity of these natural biopolymers. There was experimentally grounded the influence of a processing technology on the quality of cranberry juice. There was studied the phenol composition of cranberry composition and influence of different ways of fermentolysis on PS extraction. It was confirmed by results of the study of the fraction composition of phenol substances, that their maximal extraction is achieved after the enzymatic processing of pulp and momentary heating to inactivate the effect of enzymatic preparations. It was proved, that enzymatic biocatalysis of cranberry pulp also favors the essential increase of the output of organic acids (lemon, apple, amber), sugars (fructose, glucose), sorbite polyalcohol and also phenol substances of cranberries. The mechanism of the enzymatic complex influence on cranberry pulp at fermentolysis was demonstrated. The use of products of cranberries processing at food products manufacturing will allow: to enrich the chemical composition, to compensate deviations of functional–technical properties of the raw material and to introduce resource–saving technologies. Based on the researches there were substantiated perspectives of using juices and marc of cranberry in different branches of the food industry: non–alcoholic, meat processing and at manufacturing products of the restaurant industry.

Aspects for the use of regional raw materials in ground food technology require further study of functional and technological properties to be able to predict them depending on the chemical composition of raw materials and processing methods. The aim of our research was to comparatively study the chemical composition, functional-technological, rheological properties of fish raw materials, and duck meat in terms of their possible compatibility in meat-containing products. The subject of our research was representatives of the regional aquaculture Carassius gibelio and Hypophthalmichthys molitrix, as well as the meat of Muscovy duck (Cairina moschata). It has been established that the nutritional value of freshwater aquaculture objects Carassius gibelio and Hypophthalmichthys molitrix  is virtually identical in protein and fat content, making them interchangeable in terms of nutritional balance when developing the combined product. The ratio of protein and fat to water for duck meat is higher 3.54 – 4.88 times that of aquaculture, which can be used in the selection of components of the formulation of emulsified products, taking into account the nutrient balance. It has been confirmed that the addition of salt enhances water holding capacity, water binding capacity, and fat holding capacity. Water holding and water-binding capacities of minced fish are higher due to higher water levels, which, combined with the low-watering duck meat, can be predicted to create a forcemeat system with high functional-technological properties. The ability to emulsification and retain fat in the state of emulsion in minced duck meat has proved to be better, which when combined with fish minced meat can compensate for the ability to retain fat in the system of combined products. A combination of regional aquaculture with waterfowl meat will not only improve the functional and technological parameters of combined minced systems but also balance them by correcting the composition of proteins and fats.

No abstract

The use of hydrocolloids in the modern meat industry is the one of prospective directions for improving functional and technological characteristics of meat and meat products, including poultry at long storage terms. A series of concrete requirements to functional-technological, physical-chemical and organoleptic parameters is offered for canned poultry in correspondence with minimal specifications for the quality of products of an animal origin. There is presented the study of the optimization of the process of meat products sterilization using meat of chicken-broilers, quails and hydrocolloids depending on physical-chemical and organoleptic properties. The parameters of quail meat use in recipes of canned poultry meat with hydrocolloids were considered. The influence of the sterilization process on characteristics of chicken-broiler and quail meat was established. There was revealed the essential difference in the influence on functional and technological parameters of canned quail meat using hydrocolloid mixtures comparing with canned chicken-broiler meat, manifested in changes of MKC (moisture keeping capacity), plasticity and salt content in jelly. At changing sterilization regimes, there takes place the change of physical and chemical characteristics of gels that correlates with organoleptic characteristics. For providing high quality parameters of canned poultry meat and industrial sterility, sterilization regimes for canned chicken-broiler meat must be realized for containers with the volume 500 with sterilization time no more than 90 minutes. For canned quail meat the sterilization process duration must be increased to 120 min at the temperature 115 ° С.

Розроблено модельні рецептури м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення із застосуванням м’яса курчат бройлерів, білкової емульсії на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки, клітковини пшеничної гідратованої, концентрату зеленої маси подорожника та двох видів модифікованих жирів рослинного походження. Досліджено вплив внесення у рецептуру січених напівфабрикатів з м’яса птиці модифікованих жирів різного складу, рослинної сировини та клітковини гідратованої на здатність до протеолізу залежно від рецептурних співвідношень наведених компонентів. Здатність до протеолізу досліджена за допомогою ферментативного гідролізу під дію ферментів пепсину і трипсину в системі in vitro. При проведенні ферментативного гідролізу проаналізовано зразки, що містили в рецептурах білково-жирову емульсію на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки із застосуванням двох видів модифікованих жирів, що містять відповідно ріпакову та пальмову олії як основний складовий компонент. Як контрольну групу прийнято зразки, що відрізнялись відсутністю рослинної сировини (концентрату зеленої маси подорожника) у рецептурі, а також зразки із внесенням білкової емульсії без застосування жиру. Як дослідні зразки представлено зразки модельних січених м’ясних напівфабрикатів із вмістом білково-жирової емульсії на основі білків свинячої шкурки та модифікованих жирів 22,5% з однаковим рівнем внесення гідратованої пшеничної клітковини та концентрату зеленої маси подорожника (18 і 2% відповідно). В ході проведених досліджень вимірювали рівень накопичення продуктів протеолізу у відібраних пробах гідролізату паралельно за двома методиками. Для фіксування гідролізу незамінних амінокислот використовували визначення вмісту тирозину за методом Лоурі. Для визначення загальної частки речовин пептидної та білкової природи у гідролізаті використовували біуретовий метод. За результатами досліджень встановлено, що у контрольних зразках на першій (пепсиновій) стадії протеолізу накопичується більше пептидних сполук, проте мало тирозину. У модельній групі зразків зафіксовано стабільну швидкість накопичення тирозину та перевищення кінцевого вмісту усіх пептидних сполук по завершенню повного циклу протеолізу.