The method of estimation and forecasting in intelligent decision support systems was developed. The essence of the method is the analysis of the current state of the object and short-term forecasting of the object state. Objective and complete analysis is achieved by using improved fuzzy temporal models of the object state and an improved procedure for processing the original data under uncertainty. Also, the possibility of objective and complete analysis is achieved through an improved procedure for forecasting the object state and an improved procedure for learning evolving artificial neural networks. The concepts of fuzzy cognitive model are related by subsets of influence fuzzy degrees, arranged in chronological order, taking into account the time lags of the corresponding components of the multidimensional time series. The method is based on fuzzy temporal models and evolving artificial neural networks. The peculiarity of the method is the possibility of taking into account the type of a priori uncertainty about the object state (full awareness of the object state, partial awareness of the object state and complete uncertainty about the object state). The possibility to clarify information about the object state is achieved using an advanced training procedure. It consists in training the synaptic weights of the artificial neural network, the type and parameters of the membership function, as well as the architecture of individual elements and the architecture of the artificial neural network as a whole. The object state forecasting procedure allows conducting multidimensional analysis, consideration, and indirect influence of all components of a multidimensional time series with their different time shifts relative to each other under uncertainty. The method provides an increase in data processing efficiency at the level of 15–25% using additional advanced procedures.

Результати аналізу здобутих уроків застосування військ (сил) у збройних конфліктах XXI ст. показують, що головним чинником досягнення мети операції (бою) в сучасних збройних конфліктах та на перспективу до 2030 року є перманентна вогнева підтримка військових формувань, на які буде покладено виконання ряду оперативних (тактичних) завдань. За результатами попередніх досліджень відомо, що на цей час у теорії та практиці управління ракетними та артилерійськими підрозділами як основними військовими формуваннями, здатними забезпечити безперервну вогневу підтримку в сучасних умовах ведення операції (бою) та на перспективу до 2030 року виникла суперечність між вимогою перманентної вогневої підтримки загальновійськових формувань в операції (бою) та необхідністю постійного маневрування для забезпечення потрібного рівня можливої її живучості за чинником часу. Отже, з одного боку, існує потреба у максимізації часу перебування ракетних та артилерійських підрозділів на стартових (вогневих) позиціях залежно від обсягу вогневих завдань для перманентної вогневої підтримки, а з іншого – мінімізації тривалості їх перебування на стартових (вогневих) позиціях для забезпечення живучості. Метою статті є формулювання моделі застосування складної системи вогневої підтримки в нестаціонарному режимі, реалізація якої даватиме можливість обчислювати показники функціонування ракетних та артилерійських підрозділів під час виконання завдань вогневої підтримки для подальшого обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення їх живучості в операції (бою). У статті описано модель застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою). Модель, на відміну від існуючих, описує імовірнісні характеристики застосування ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в операції (бою) з використанням теорії випадкових процесів зі скінченною множиною станів під час нестаціонарного пуассонівського потоку. Пропоновану модель може бути використано для пошуку причинно-наслідкових зв’язків між складовими подібних процесів та обґрунтування рекомендацій щодо забезпечення живучості ракетних та артилерійських підрозділів під час вогневої підтримки в ході ведення операції (бою).

У статті проведено аналіз положень нормативно-правового забезпечення щодо порядку комплектування органів Державної прикордонної служби України (ДПСУ) службовими собаками та виявлено проблемні питання їх практичної реалізації стосовно здійснення їх оцінювання та відбору із множини альтернативних пропозицій. Систематизовано й формалізовано показники якості (одиничний, комплексний, узагальнювальний, інтегральний) стройового собаки, за якими запропоновано визначати його первинну придатність як узагальнювальну оцінку притаманних собаці властивостей. Враховано, що одиничний показник якості характеризує одну з властивостей собаки; комплексний показник – декілька його властивостей (як правило, групу споріднених властивостей); узагальнювальний показник – загальний рівень якості собаки (агрегується з усіх комплексних показників якості); інтегральний показник – умовний корисний ефект, який припадає на одиницю затрат (відношення узагальнювального показника якості до вартості стройового собаки). Відбір необхідної кількості стройових собак із множини альтернативних пропозицій запропоновано здійснювати шляхом ранжування всіх пропозицій, що відповідають мінімальним вимогам, за ознакою величини інтегрального показника якості (максимальне значення відповідає вищому рангу) та вибором з цього ряду необхідної кількості пропозицій з вищім рангом. Зазначеними формалізованими показниками репрезентовано кваліметричну модель відбору стройових собак під час комплектування ними органів ДПСУ. З метою практичної реалізації розробленої математичної моделі відбору стройових собак під час комплектування ними органів ДПСУ запропоновано покрокову методику відбору стройових собак за визначеним перспективним напрямом підготовки, яка передбачає три етапи: 1 – підготовчий (підготовка початкових даних для оцінювання первинної придатності альтернативних пропозицій; проводиться завчасно й одноразово для всіх майбутніх процедур оцінювання; за необхідності можуть уточнятися окремі дані); 2 – оцінювання якості стройового собаки; 3 – відбір необхідної кількості стройових собак (здійснюється після оцінювання інтегрального показника якості всіх альтернативних пропозицій). Автоматизація розрахунків (розроблення програмного забезпечення) оцінювання первинної придатності стройових собак під час комплектування ними органів ДПСУ, здійснена за допомогою спеціального програмного забезпечення на основі електронних таблиць MS Excel, передбачала одержання (за допомогою методу експертного оцінювання) початкових даних, які дозволили сформувати відповідні шкали оцінювання одиничних і комплексних показників якості. З використанням програмного забезпечення здійснено перевірку дієвості розробленого науково-методичного апарату. Отже, досягнуто мету статті – розроблено науково-методичне і програмне забезпечення відбору стройових собак під час комплектування ними органів ДПСУ на засадах кваліметрії.

No abstract

У статті систематизовано базові передумови для наукового обґрунтування напрямів розбудови системи прикордонної безпеки (ПБ) як механізму розвитку безпекового середовища держави. Детерміновано поняття безпекового середовища держави та окремих аспектів його розвитку, національної, державної, воєнної, прикордонної безпеки та безпеки державного кордону, які доцільно прийняти до уваги у дослідженні питань формування Концепції розвитку безпекового середовища держави в умовах відсічі збройній агресії та у повоєнний період. Оцінено систему забезпечення ПБ у структурно-функціональному відношенні та контекст ПБ через призму безпекового середовища. Визначено доцільний підхід до оцінювання стану ПБ та розподілу завдань із її забезпечення за різними суб’єктами. Проведено ретроспективний аналіз механізмів забезпечення ПБ через призму історичного розвитку прикордонного відомства.За результатами дослідження зроблено такі висновки: з набуттям Україною незалежності її прикордонна політика спрямовується на забезпечення територіальної цілісності, створення власної системи охорони та захисту державного кордону по всьому периметру держави; формування системи ПБ відбувається під впливом низки різнопланових умов і чинників; для подальшого розвитку системи ПБ України важливе значення мають такі заходи, як деокупація тимчасово окупованих територій України; нормативно-правове врегулювання у сфері ПБ; розвиток прикордонної інституції з урахуванням територіальних та функціональних особливостей виконання завдань; запровадження європейських стандартів забезпечення ПБ, необхідних для успішної євроінтеграції держави; рівень гарантування ПБ залежить від якості функціонування національної, регіональної та глобальної систем безпеки.