The object of the research is a special-purpose communication system. The relevance of the research lies in the need for complex management of resources of special-purpose communication systems. The resources of the special-purpose communication system are defined as: spatial, temporal, frequency and hardware resources. Destabilizing factors include: intentional interference; denial-of-service cyber attacks and fire damage to individual elements of the special-purpose communication system. The method of complex management of resources of special-purpose communication systems was improved. The difference between the proposed method and the known ones is that the specified method contains improved procedures: ‒ determination of the impact of destabilizing factors on the special-purpose communication system; ‒ description of special-purpose communication systems of various architectures; ‒ determination of the rational route of information transmission and operation mode of communication devices in the general special-purpose communication system; ‒ consideration of uncertainty about the state of the special-purpose communication system; ‒ determination of the number of necessary forces and means of communication, which must be increased for the full functioning of the special communication system. The improved method provides a gain of 20‒26 % compared to classical approaches to the management of resources of special-purpose communication systems. The improved method can be used at the control points of the communication system of groups of troops (forces) while planning the organization of communication and at the stage of operational management of the communication system.

В статті розглянуте актуальне питання щодо підходів визначення типології систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. Проаналізовані останні дослідження і публікації з цього питання. Проведений аналіз та досвід провідних країн світу, свідчить про те, що в умовах сучасних бойових дій ефективне функціонування системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення буде в умовах постійного впливу противника. За цих умов трансформація поглядів на питання створення систем кібербезпеки і кібероборони та, відповідно, розвиток їх структур та типологій в провідних країнах світу відбувається під впливом розвитку технологій, змін у безпековому середовищі, формах, способах та технологіях ведення війн і нових досягнень в цьому. В статті запропоновано підхід типологізації систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення. В статті визначені об’єкти кібервпливу: технічні системи, соціум протиборчої сторони, соціотехнічні системи і когнітивний простір. Розглянуті сфери і галузі що підлягають кіберзахисту та кіберобороні та надана їх коротка характеристика. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення за її функціональним призначенням і складовим. Проаналізована система кібербезпеки в ІТС військового (спеціального) призначення провідних країн світу та країн-членів НАТО розкриті її функціональні підсистеми. В статті розглянуто методичний підхід для вирішення прикладної задачі, яка полягає у визначенні  підходів для створення типології зазначених систем. Запропонована типологія систем кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) призначення  враховує об’єкти кібервпливу, які обумовлені особливостями кібердій у кіберпросторі в сучасних умовах. Це дає можливість втілити типологію системи кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційних системах військового (спеціального) в цілому, окремих елементів та її складових. Запропоновано найбільш раціональний варіант створення типології систем кібербезпеки, якій відповідно до сучасних тенденцій розвитку, з урахуванням військово-політичної обстановки, національних інтересів та законодавства, забезпечить інформаційну, кібернетичну та когнітивну перевагу над противником та буде сприяти практичній реалізації прийнятої в країнах членах НАТО концепції “смарт-оборони”.

В сучасних умовах для України забезпечення кібербезпеки є одним із пріоритетів у системі національної безпеки. За цих умов вага кіберзагроз зростає і ця тенденція в міру розвитку інформаційних технологій та їх споріднення з технологіями штучного інтелекту в найближче десятиліття посилюватиметься. Збільшення такого впливу на функціонування структур управління як національних, так і транснаціональних вимагає до формування нового безпекового формату. Між світовими центрами сили відбувається поділ сфер впливу у кіберпросторі, посилюється їх прагнення за рахунок такого поділу забезпечити реалізацію власних геополітичних інтересів. Рівень виклику у національному сегменті кіберпростору країн-світу в цілому з кожним роком зростає як за розміром, так і за рівнем складності. Складовим сил оборони та безпеки України вкрай необхідні досвідчені експерти з хорошими навичками в тестуванні на проникнення, передачі, обміні інформацією та ситуаційною обізнаністю. При цьому важливим є досвід представників, як цивільного сектору, так і сектору оборони держави які залучались до проведення міжнародних кібернавчань у складі команди. В цій ситуації, в рамках міжнародного співробітництва, українським експертам з кібербезпеки задля досягнення оперативної сумісності є вкрай важливим спрямувати свої практичні навички щодо захисту національних ІТ-систем та критичної інфраструктури від атак у реальному часі. Так, покращення навичок національних кібергруп швидкого реагування потрібно зосередити на: обміні інформацією про кібератаки та кіберінциденти, проведенні спільних кібероперацій та розслідуваннях міжнародних кіберзлочинів, регулярних спільних кібернавчаннях та тренінгах, обміні досвідом та найкращими практиками із відповідними підрозділами держав – членів НАТО. Практична спрямованість у тісній співпраці представників експертних груп у сфері кіберзахисту на одній платформі в режимі реального часу – це унікальна можливість для національних кіберзахисників практикувати захист національних ІТ-систем та критичної інфраструктури під тиском серйозної кібератаки.

The problem that is being solved in the research is to increase the efficiency of decision-making in management tasks while ensuring the given reliability, regardless of the hierarchical nature of the object. The object of research is the decision-making support systems. The subject of the research is the decision-making process in management tasks using an improved cat flock algorithm. The research hypothesis is the possibility of increasing the efficiency of decision-making with a given assessment reliability. In the course of the research, an improved method of parametric optimization based on the improved algorithm of the cat flock was proposed. In the course of the research, the general provisions of the theory of artificial intelligence were used to solve the problem of analyzing the state of objects and subsequent parametric management in intelligent decision-making support systems. The essence of the method improvement lies in the use of the following procedures, which improve basic procedures of the cat flock algorithm, namely, search and chase: – training of individuals of a cat flock with the help of evolving artificial neural networks; – taking into account the type of uncertainty of the initial data while constructing the metric of the path of the cat flock, which reduces the time of searching for the optimal solution; – searching for a solution in several directions using individuals from the cat flock, which reduces the time of searching for the optimal solution; – initial display of individuals from the cat flock not randomly; – additional consideration of the chase parameter, which limits the chase area, which allows to take into account the priority of the search; – the ability to determine the need to involve additional network hardware resources. An example of the use of the proposed method is presented on the example of assessing the state of the operational situation of a group of troops (forces). The specified example showed a 17–23 % increase in the efficiency of data processing due to the use of additional improved procedures

Вивчення ролі електронної мережі Інтернет допускає величезну різноманітність дослідницьких підходів: вона може розглядатися як інформаційна технологія, як психосоціологічний феномен, як спільнота, як фольклор, як універсальна база даних і т.д. З точки зору комунікативних цілей спілкування за допомогою Інтернету має все те різноманіття, яке притаманне іншим різновидам комунікації, - це видно неозброєним оком при першому ж зверненні до змісту електронних повідомлень. В рамках вказаного дослідження було розглянуто електронні комунікації в контексті важливого елементу сталого та безпечного функціонування критичної інфраструктури в Україні. Було відзначено, що електронні комунікації разом із інформаційною інфраструктурою виступають, в сучасних умовах, основою інформаційно-комунікаційних систем управління об’єктів інформаційної критичної та критичної інфраструктур. Рівень впливу електронних комунікацій на стале та безпечне функціонування об’єктів критичної інфраструктури зростає разом із подальшою цифровізацією комунікацій та процесів, запровадження автоматичних та автоматизованих систем управління, використання елементів штучного інтелекту та Інтернету речей.