The article highlights the problem of physical training of student youth in the conditions of non-physical culture education. The features of the influence of the method of interval training according to the “Tabata” system on the physical fitness of students have been investigated. Revealed significant differences in the level of physical fitness of students after the pedagogical experiment. It was found that the implementation of the method of interval training according to the Tabata system within the framework of physical education of students of non-physical culture institutions of higher education affects the education of endurance, strength, speed-strength qualities, speed and dexterity, which contributes to the improvement of physical fitness and the formation of a harmoniously developed personality. In the course of the study, the results were obtained that allow expanding and supplementing the existing data on the increase in the effectiveness of the process of physical education in the HEI based on the implementation of the method of interval training according to the “Tabata” system, which is observed in a significant increase in the indicators of physical fitness of students. The analysis of scientific literature made it possible to determine the actual factors of using the method of interval training according to the Tabata system for physical training of students. The results of the pedagogical experiment allow to expand and supplement the existing data to increase the efficiency of the process of physical education of students based on the implementation of the method of interval training system “Tabata”, which is observed in a significant increase in physical fitness of students in the experimental group.

Digital competencies are a basic thing without which it is impossible to imagine the effective work of either a modern teacher or a physical recreation specialist. The article deals with the main aspects of the formation of digital competence in future specialists in physical recreation in the context of distance and blended learning. The purpose of the article. To substantiate the effectiveness of the use of modern technologies and digital tools in the training of future specialists in physical recreation; to study and determine the benefits and risks of using modern technologies in education through the research of Ukrainian scientists. Research methods: content analysis of scientific literature and current research. In the context of informatization of education, the issue of creating new teaching tools aimed at organizing the work of students in a single information and educational space in order to improve the quality of education is becoming more relevant. The introduction of new technological digital learning tools, such as mobile devices, smart boards, MOOCs, tablets, laptops, simulation programs, dynamic visualizers, and virtual laboratories, has changed education in Ukraine and around the world. Multifunctional digital educational resources provide an opportunity to post more information, quickly find and access the necessary information sources, objectively and qualitatively test the knowledge of students, visualize it, use a variety of graphic design, and receive information simultaneously. Online platforms are available for conducting classes in blended and distance learning, sharing resources, conducting assessments, and managing the daily activities of educational institutions. In connection with the above, the effective solution of the problems of informatization of the educational environment requires improving the training of future specialists in physical recreation to use digital technologies in their professional activities. Conclusions and Prospects for Further Research. Thus, the formation of digital competence in future graduates of higher education institutions, in particular in future specialists in physical recreation, is of particular importance. Undoubtedly, the effectiveness of this process is ensured by the continuity, systematicity, and integrity of the process of preparation for digital transformation.

У статті розглянуто порушення норм міжнародного права щодо охорони природи, сталого розвитку, а також порушено питання радіаційної та ядерної безпеки України. Наведено динаміку цих порушень та прогнозовано наслідки в регіонах України. Акцентовано увагу на необхідності вивчення проблеми наслідків для довкілля від російської агресії в Україні під час вивчення курсу безпеки життєдіяльності згідно освітнього компоненту для ЗВО. Наголошено на домінуючій ролі освітнього компоненту в сучасних умовах його вивчення здобувачами вищої освіти, повʼязаних з проблемами довкілля.

Омельчук Олександр Васильович канд. пед. наук, доцент кафедри теорії і методики трудового навчання та технологій Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка УКРАЇНА

Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню соціальної зрілості у фокусі рекурсивної складності інтерпретації соціальних явищ. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування феномену соціальної зрілості як рекурсії розгортання життя у багатовимірності взаємозалежних соціально-психологічних явищ, які комплексно визначають зміст розвитку суспільства. Методи. В основу покладено теоретико-методологічний аналіз проблеми із застосуванням якісної інтерпретації комплексних процедур бібліографічного та емпіричного огляду. Результати. В основу теоретичної експлікації природи соціальної зрілості покладено рекурсивний підхід філософської доктрини «складного мислення» Е. Морена, що розвиває принципи регуляції в категоріях самовідтворення і саморегуляції. Зазначено, що рекурсія соціальної зрілості моделює багатовимірність та взаємозалежність її структурних компонентів (вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності та самоефективність). Презентовано рекурсивну структурно-функціональну організацію соціальної зрілості особистості та наголошено на голограмній природі функціонального вияву її структурних компонентів. Розглянуто функціональні маркери взаємозумовленості структурних компонентів (конструктивне самозбереження, залучення копінг-поведінки, визначення психологічної суверенності, прояву позитивного мислення та досягнення акме-потенціалу), які охоплюють соціальну адаптованість людини та інтегрують психологічні кластери норми соціальної дозрівання / зрілості. Висновки. У висновках зазначено, що запропонований рекурсивний підхід до вивчення соціальної зрілості повністю виправдовує характеристики самопродуктивності і саморегуляції в її структурно-функціональній організації. А також окреслено широкі перспективи проведення досліджень соціальної зрілості особистості з урахуванням рекурсивного розгортання життя щодо виявлення мотиваційної, емоційної та аксіологічної синергії ефективної соціалізації.